Чинники економічного розвитку міжвоєнної Чехословаччини

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 19Следующая ⇒

Тема 3. Болгарія в 1918 – 1941 рр.

Зміст теми.

Суспільно-політичний розвиток у міжвоєнні роки. Нейський договір. Суспільна криза 1918 – 1919 рр. Розстановка політичних сил і виникнення нових партій.. Уряд О. Стамболійського. Державний переворот у червні 1923 р. Вересневе повстання 1923 р. та його наслідки. Масова політична еміграція. Посилення авторитарних тенденцій у політичному житті. Травневий переворот 1934 р. Створення уряду К. Георгієва. Державний переворот 1935 р. Встановлення авторитарного режиму царя Бориса.. Формування політичної опозиції. Підпорядкування країни впливам фашистської Німеччини.

Економічне становище і соціальні відносини. Післявоєнна розруха. Стабілізація болгарської економіки у 20-ті роки, приплив іноземного капіталу. Кризові явища 1929 – 1934 рр. Орієнтація на німецький капітал. Мілітаризація економіки. Соціальні конфлікти та їх політичні аспекти.

Джерела:

ü Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3 т. – Мн: Изд-во БГУ, 1991. – Т. 3.– С.86-97.

Література:

ü Бирман М.А. Революционная ситуация в Болгарии в 1918 – 1919 гг. / М.А. Бирман. – М., 1957. – 389 с.

ü Борисова О.В. Социально-экономическое положение болгарской интеллигенции (конец 20-х – начало 30-х годов) / О.В. Борисова // Советское славяноведение. – 1985. – №3. – С.48-57.

ü Валев Л.Б. Исследования по новой и новейшей истории Болгарии / Л.Б. Валев. – М., 1986. – 255 с.

ü Георгиев Г. Сентябрь 1923 г. Исторический очерк / Г. Георгиев. – М., 1973. – 160 с.

ü Гришина Р.П. Мелкобуржуазная Радикально-демократическая партия в расстановке политических сил в Болгарии (дек. 1921 – май 1923 гг.) / Р.П. Гришина // Советское славяноведение. – 1982. – №4. – С.39-51.

ü Гришина Р.П. От “Народного сговора” к “цанковщине” в Болгарии. 1922 – 1934 гг. / Р.П. Гришина // Проблемы истории кризиса буржуазного политического строя: страны Центральной и Юго-Восточной Европы в межвоенный период. – М., 1984. – С.160-185.

ü Гришина Р.П. Радикальная партия в первые годы режима БЗНС (1920-1921 гг.) / Р.П. Гришина // История и культура Болгарии. – М., 1981. – С.233-247.

ü Гришина Р.П. Сентябрьское антифашистское восстание 1923. в Болгарии / Р.П. Гришина // Новая и новейшая история. – 1983. – №5. – С.46-59.

ü Гришина Р.П. Сентябрьское восстание 1923. в Болгарии в свете новых документов / Р.П. Гришина // Новая и новейшая история. – 1996. – №5. – С.175-194; №6. – С.136-151.

ü Кадацкий В.Ф. Трансформация политической системы после государственного переворота 1923 г. Возможности и пределы фашизации / В.Ф. Кадацкий // Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917 – 1929 гг. – М., 1988. – С.262-280.

ü Киршевская А.Н. Реформы правительства Земледельческого союза в Болгарии и их крах / А.Н. Киршевская // Ученые записки института славяноведения. Т.Х. – М., 1954. – С.5-71.

ü Коваль Б.И. Антифашистское восстание в Болгарии // Коваль Б.И. Революционный опыт ХХ века / Б.И. коваль. – М., 1987. – С.126-129.

ü Маковецкая Т.Ф. Болгария / Т.Ф. Маковецкая // Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917 – 1929 гг. – М., 1988. – С.14-50.

ü Маковецкая Т.Ф. Кризис буржуазного парламентаризма в Болгарии и режим БЗНС / Т.Ф. Маковецкая // Проблемы истории кризиса буржуазного политического строя: страны Центральной и Юго-Восточной Европы в межвоенный период. – М., 1984. – С.12-31.

ü Маковецкая Т.Ф. Особенности буржуазной парламентской системы Болгарии и начало её кризиса в 1918 – 1919 гг. / Т.Ф. Маковецкая // Кризис политической системы капитализма в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1982. – С.153-170.

ü Маковецкая Т.Ф. Крестьянские партии в политической структуре Болгарии и Румынии в первой четверти ХХ в. / Т.Ф. Маковецкая, Т.А. Покивайлова // Балканские исследования. – М., 1984. – Вып.9. – С.199-222.

ü Митев И. Фашистский переворот в Болгарии в 1923 г. и западные державы / И. Митев // Новая и новейшая история. – 1960. – №4. – С.94-100.

ü Ойматов У. Створення і діяльність селянських комітетів у Болгарії (1929-1934 рр.) / У. Ойматов // Проблеми слов’янознавства. – Львів. Вип.24. – С.50-57.

ü Семёнов К.Н. Режим БЗНС – форма социал-максимализма? / К.Н. Семёнов // Советское славяноведение. – 1991. – №6. – С.37-47.

ü Татоли Т.В. Борис ІІІ и политические режимы 20-х годов ХХ века в Болгарии / Т. В. Татоли // Дриновський збірник. – Х.-Софія, 2007. – Т. 1. – С.194-202.

ü Чернявский Г.И. Военно-фашистский переворот. Сентябрьское восстание 1923 г. и его историческое значение / Г.И. Чернявский // Великий Октябрь и народы стран Центральной и Юго-Восточной Европы. – М., 1987. – С.34-42.

ü Чорній В.П. Історія Болгарії / В.П. Чорній. – Львів: ПАІС, 2007. – 404 с.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: Болгарія в 1918 – 1941 рр. 2 год.

ПЛАН

1. Наслідки Першої світової війни для Болгарії.

2. Уряд БЗНС та спроби проведення реформ.

3. Державний переворот 1923 р. Загострення класового протистояння в середині 1920-х років.

4. Соціально-політичний та економічний розвиток Болгарії у другій половині 1920-х – першій половині 1930-х років.

5. Загострення політичної ситуації в середині 1930-х років. Встановлення авторитарного режиму царя Бориса.

Б). Семінарське заняття робочою програмою не передбачено.

В). Завдання для самостійної роботи студентів:

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: Владайське повстання (Радомирський бунт), БЗНС.

2. Виконайте тестові завдання:

2.1. Вкажіть, що стало наслідком державного заколоту, ініціатором якого був О. Цанков:

А) встановлення комуністичної влади;

Б) встановлення демократичної республіки;

В) встановлення абсолютної монархії;

Г) встановлення профашистської диктатури.

2.2. Вкажіть заходи, вжиті в Болгарії за часів правління уряду О. Стамболійського:

А) встановлення максимуму земельної власності у 30 га;

Б) введення загальної трудової повинності;

В) монополія держави на зовнішню торгівлю зерном;

Г) створення “рожевої гвардії” для боротьби зі страйками;

Д) покарання винних у втягуванні країни у війну;

Е) встановлення в країні профашистської диктатури;

Є) відміна Тирновської конституції;

Ж) заборона політичних партій та профспілок.

2.3. Вкажіть у хронологічній послідовності події з міжвоєнної історії Болгарії:

А) сформовано уряд на чолі з О. Стамболійським;

Б) державний заколот на чолі з О. Цанковим і встановлення диктатури;

В) встановлення диктатури М. Хорті;

Г) виникнення фашистської організації “Залізна гвардія”;

Д) Владайське повстання;

Е) проведення аграрної реформи;

Є) Болгарію проголошено республікою, а цар Фердінанд зрікся престолу;

Ж) проголошення повної незалежності країни.

Завдання другого рівня

1. Що зумовило встановлення монархічної диктатури в 1935 р.?

2. Чим зумовлене нестабільне політичне становище в Болгарії у міжвоєнний період?

Тема 4. Слов’янські народи в роки Другої світової війни.

Зміст теми.

СРСР в роки Другої світової війни. Нові підходи до вивчення історії війни 1941 – 1945 рр. Радянські збройні сили напередодні війни. Заходи по зміцненню обороноздатності радянської держави. Проблема превентивного нападу на СРСР. Початковий етап війни. Причини невдач Червоної Армії у перші дні війни. Корінний перелом у ході війни. Початок загального наступу радянських військ. Партизанський і підпільний рух у німецькому тилу. Радянський колабораціонізм. Радянський тил в роки Великої Вітчизняної війни. Завершальний етап війни. Наступальні операції радянських військ у 1944 р. Військові дії на території країн Східної Європи. Заключні операції війни. Взяття Берліну. Капітуляція гітлерівської Німеччини. Участь СРСР у війні з Японією.

Болгарія у Другій світовій війні. Приєднання до Троїстого пакту. Участь болгарської армії у бойових діях на Балканах у 1941 р., розширення території країни. Організація антифашистського руху Опору в Болгарії та його особливості. Програма Вітчизняного фронту. Вересневий переворот 1944 р., роль зовнішнього фактора в ньому. Прихід до влади уряду Вітчизняного фронту. Участь Болгарії у військових діях на завершальному етапі війни.

Польща у Другій світовій війні. Агресія проти Польщі з боку Німеччини та СРСР. Поділ польських земель. Окупаційний режим. Становище поляків у СРСР. Характер та основні центри руху Опору. Утворення уряду на еміграції, його політика. Створення Армії Крайової. Створення Польської робітничої партії. Формування комуністичного Національного фронту. Польське питання на міжнародній арені в кінці війни. Варшавське повстання. Визволення Польщі і встановлення нової влади.

Чехія і Словаччина в роки Другої світової війни. Окупація чеських земель Німеччиною. Проголошення “Протекторату Богемії і Моравії”. Окупаційна політика Німеччини. Два центри чеської політичної еміграції. Рух Опору в окупованій Чехії. Роль компартії в русі Опору. Чехословацько-радянський договір 1943 р. Утворення Національного фронту чехів і словаків та його програма. Визволення Чехії. Празьке повстання.

Утворення Словацької республіки. Міжнародне визнання Словацької держави. Внутрішня політика правлячого режиму. Об’єднання опозиційних режиму політичних сил. Утворення Словацької національної ради. Словацько-чеські переговори. Національне повстання. Звільнення Словаччини від фашизму.

Югославія у Другій світовій війні. Окупація країни та розчленування її територій. Окупаційний режим. Утворення Хорватської і Сербської держав та їх конституювання. Два центри руху Опору та їх цілі. Четницький рух. Діяльність компартії в справі організації руху опору. Народно-визвольна партизанська боротьба у 1942 – 1943 рр. Й. Броз-Тіто. Відносини уряду в еміграції з новими органами влади Югославії. Югославське питання у зовнішній політиці великих держав. Звільнення Югославії.

Література

ü Басюк И.А. Положение советских мирных жителей в тылу немецких войск зимой 1941 – 1942 гг. / И.А. Басюк // Вопросы истории. – 2009. – №11.

ü Валев Л.Б. Из истории отечественного фронта Болгарии (июль 1942 – сентябрь 1944 гг.) / Л.Б. Валев. – М.-Л., 1950 – 102 с.

ü Валева Е.Л. Советский фактор в годы Второй мировой войны в Болгарии: дискуссионные вопросы болгарской историографии / Е.Л. Валева, Т.В. Волокитина // Славяноведение. – 2011. – №3. –С.16-32.

ü Возрождение республики 1938-1945: руководящая роль коммунистической партии Чехословакии в национально-освободительной борьбе / пер. с чеш. Г.А. Азанчеевой и М.И. Поповой. – М.: Прогресс, 1988. – 416 с.

ü Гареев М.А. Об уроках и опыте Великой Отечественной войны / М.А. Гареев // Новая и новейшая история. – 2010. – №5.

ü Гибианский Л.Я. Военный переворот в Югославии 27 марта 1941 г.: общественные устремления и внешнеполитические условия / Л.Я. Гибианский // Славяноведение. – 2010. – №5. – С.36-52.

ü Гросул В.Я. Когда началась Вторая мировая война / В.Я. Гросул // Новая и новейшая история. – 2010. – №3.

ü Клишко З. Варшавское восстание. Статьи, речи, воспоминания, документы / Зенон Клишко. – М., 1969. – 280 с.

ü Костин А.А. Дипломатия США и борьба за власть в Югославии в 1945 г. / А.А. Костин // Славяноведение. – 2009. – №5. – С.29-38.

ü Лосик А.В. Война. Народ. Победа. Взгляды учёных на историю Великой Отечественной войны // А.В. Лосик, А.Н. Щерба // Новая и новейшая история. – 2010. – №2.

ü Марьина В.В. Дипломатия Бенеша после Мюнхенского соглашения. 1939 – 1945 годы / В.В. Марьина // Новая и новейшая история. – 2009. – №4.

ü Марьина В.В. Советский Союз и Чехословакия. 1945 год / В. В. Марьина // Новая и новейшая история. – 2005. – №3. – С.38-64.

ü Марьина В.В. Чехословацкие воинские части в СССР. 1941 – 1945 гг. / В.В. Марьина // Новая и новейшая история. – 2010. – №3.

ü Назаревич Р. Варшавское восстание 1944 г.: Политические аспекты / Рышард Назаревич. – М., 1989. – 231 с.

ü Носкова А.Ф. К истории Варшавского восстания 1944 года / А. Ф. Носкова // Славяноведение. – 2009. – №3. – С. 54-63.

ü Носкова А.Ф. Крестьянское политическое движение в Польше. Сентябрь 1939 – весна 1948 / Альбина Фёдоровна Носкова. – М., 1987. – 313 с.

ü Носкова А.Ф. Разорение экономики Польши гитлеровской Германией. 1939 – 1944 (Территория генерал-губернаторства) / Альбина Фёдоровна Носкова. – М., 1971. – 255 с.

ü Парсаданова В.С. Формирование национального фронта в Польше (1941 – 1944) / В.С. Парсаданова. – М., 1972. – 270 с.

ü Пилько Н. С. Словения под властью оккупантов (1941-1945гг.) / Н. С. Пилько // Вопросы истории. – 2006. – №1. – С.36-54.

ü Ротшильд Д. Повернення до різноманітності: Політична історія Східно-Центральної Європи після Другої світової війни / Джозеф Ротшильд, М. Ненсі Уїнгфілд. – К.: Мегатайп, 2004. – 384 с.

ü Славин Г.М. Освободительная война в Югославии (1941 – 1945 гг.) / Г.М. Славин. – М.: Наука, 1965. – 152 с.

ü Соколов В.В. Ленд-лиз в годы Второй мировой войны / В.В. Соколов // Новая и новейшая история. – 2010. – №6.

ü Формирование национального фронта в Польше (1941—1944). — М.: Наука, 1990.

ü Чехословакия: 1945. Путь к освобождению. – М., 1985. – 335 с.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція робочою програмою не передбачена.

Б). Семінарське заняття робочою програмою не передбачено.

В). Самостійна робота студентів робочою програмою не передбачена.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте