Тема: Травлення білків у шлунково-кишковому тракті.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

Актуальність: Білки за умов норми забезпечують потреби організму в амінокислотах. Розщеплення білків у ШКТ залежить від активності ферментів та гормонів, секреції шлункового соку. Порушення гідролізу білків спричинює дефіцит незамінимих амінокислот і накопичення токсичних продуктів. Знання біохімічних механізмів цих порушень необхідні для профілактики, діагностики та лікування таких патологій.

Навчальні цілі:

Знати: біохімічні механізми розщеплення білків у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу білків.

Вміти: визначати кислотність шлункового соку та інтерпретувати одержані дані.

Самостійна позааудиторна робота

І. Повторіть будову і біологічну роль білків.

ІІ. В зошитах для протоколів:

1. запишіть нормальні компоненти шлункового соку і вкажіть їх роль,
2. запишіть патологічні компоненти шлункового соку і зазначте патологічні процеси при яких вони виявляються,
3. напишіть формули токсичних продуктів, які утворюються в товстому кишечнику і зазначте вихідні речовини,
4. запишіть показники вільної, зв’язаної і загальної HCl та загальної кислотності шлункового соку у здорової дорослої людини.
5. підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи «Визначення кислотності шлункового соку (вільної, зв’язаної і загальної HCl, загальної кислотності)».

Контрольні питання

1. Роль білків в організмі людини.
2. Суть і види азотистого балансу.
3. Травлення білків у шлунку та кишечнику.
4. Нормальні компоненти шлункового соку і їх роль у травленні білків.
5. Гормональна регуляція секреції травних соків.
6. Всмоктування продуктів гідролізу білків.
7. Патологічні компоненти шлункового соку.
8. Дослідження секреторної функції шлунку (базальна, максимальна та субмаксимальна секреція).
9. Гниття білків у кишечнику. Перетворення окремих амінокислот (фенілаланіну, тирозину, триптофану, лізину, орнітину. сірковмісних).
10. Механізми знешкодження токсичних продуктів процесу гниття білків.

Самостійна аудиторна робота

І. Дайте відповіді на поставлені запитання:

Чим визначається біологічна цінність білків?

ІІ. Який вид азотистого балансу:

а) у дітей,

б) у людей дорослого віку,

в) у людей похилого віку,

г) при голодуванні,

д) при виснажливих захворюваннях,

е) в період одужання?

ІІІ. Характеристика компонентів шлунково-кишкового тракту, які приймають участь в травленні білків (для ферментів зазначте механізм активації):

ІV. Які патологічні компоненти виявляються у шлунковому соці при:

а) ракових захворюваннях,

б) шлунковій кровотечі,

в) антиперистальтиці кишечника,

г) легеневій кровотечі?

V. Які продукти утворюються в товстому кишечнику в результаті перетворення (гниття) білків в товстому кишечнику з окремих амінокислот:

а) фенілаланіну,

б) тирозину,

в) триптофану,

г) лізину,

д) орнітину.

г) сірковмісних?

VI. Виконати лабораторну роботу «Визначення кислотності шлункового соку (вільної, зв’язаної і загальної HCl, загальної кислотності)» і захистити протокол.

Визначення кислотності шлункового соку

Визначення вільної НС1

Принцип методу. Вміст вільної НС1 в шлунковому соці вимірюють в мл 0,1 н розчину NaOH, витраченого на нейтралізацію 1000 мл шлункового соку в присутності індикатора n-диметиламіноазобензолу (зона переходу рН 2,9-4,0; нижче 2,9 – рожево-червоний, вище 4,0 - жовтий). Вільна НС1 майже вся відтитровується при рН 3,0. При цьому забарвлення n-диметиламіноазобензолу змінюється з рожево-червоного до оранжевого.

Хід роботи. В колбочку відмірюють 5 мл профільтрованого шлункового соку, додають 1 краплю 0,5% р-ну n-диметиламіноазобензолу і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи оранжевого забарвлення.

Розрахунок. Якщо на титрування 5 мл шлункового соку витрачено 2 мл 0,1н розчину NaOH, то кількість вільної соляної кислоти дорівнює:

2 х 1000 х 0,1

Х = ------------------ = 40 ммол/л, де

2 – кількість 0,1 н розчину їдкого натрію, мл;

5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл;

0,1 – кількість мг-екв лугу в 1 мл 0,1 н розчину;

1000 – перерахунок на 1 л.

Визначення зв’язаної НС1

Принцип методу. Визначення зв’язаної кислоти проводять таким чином: спочатку визначають загальну кислотність шлункового соку. Потім в присутності індикатора алізаринсульфоновокислого натрію (зона переходу рН 4,3-6,3; нижче 4,3 – жовтий, вище 6,3 - фіолетовий) - відтитровують усі кислореагуючі речовини, крім зв’язаної соляної кислоти. По різниці між загальною кислотністю і кислотністю, відтитрованою по алізарин-сульфоновокислому натрію розраховують кількість зв’язаної соляної кислоти.

Хід роботи. В окремій пробі визначають загальну кислотність шлункового соку (див. нижче), потім у колбочку наливають 5 мл досліджуваного шлункового соку, додають 1 - 2 краплі алізаринсульфоновокислого натрію і титрують 0,1 н розчином їдкого натрію до появи фіолетового забарвлення.

Розрахунок. Якщо на титрування загальної кислотності витрачено 5,0 мл 0,1 н р-ну NaOH, а на титрування з алізаринсульфоновокислим натрієм 4,0 мл, то кількість зв’язаної соляної кислоти дорівнює:

(А - В) х 1000 х 0,1

Х = ------------------------- = 20 ммоль/л, де

А – кількість 0,1 н р-ну NaOH, витраченого на титрування загальної кислотності, мл;

В - кількість 0,1 н розчину NaOH, витраченого на титрування суми всіх кислореагуючих речовин, мл;

5 - кількість шлункового соку, яка взята для титрування, мл;

0,1 - кількість мг/екв лугу в 1 мл 0,1 н р-ну;

1000 – перерахунок на 1 л.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности