Практичне заняття №1. Формування інформаційного

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 25 из 28Следующая ⇒

пакету ECTS (2 год)

1. Завдання та зміст ECTS.
2. Навчальний заклад: загальна характеристика.
3. Загальна практична інформація.
4. Факультет: загальний опис, ступенева структура, індивідуальні розділи курсу.
5. Словник термінології, що використовується в інформаційному пакеті.
6. Приклади хорошої практики.

Рекомендована література [2, 19, 26]

Практичне заняття №2. Складання навчально-методичного

забезпечення (2 год)

1. Структурно-логічні схеми спеціальностей.
2. Навчальні плани спеціальностей в умовах КМСОНП.
3. Графіки навчального процесу в умовах КМСОНП.
4. Індивідуальний план студента за вимогами КМСОНП.

Рекомендована література [2, 5, 6, 20, 22]

Практичне заняття №3. Методика формування змістового модуля
дисципліни та залікового кредиту (2 год)

1. Модуль, змістовий модуль та заліковий кредит: основні поняття.
2. Методика формування змістового кредиту.
3. Методика формування залікового кредиту.
4. Трансфер кредитів.

Рекомендована література [2, 7, 26]

Практичне заняття №4. Розробка шкали оцінювання навчальної

діяльності студента (2 год)

1. Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах ECTS.
2. Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах КМСОНП.
3. Шкала оцінювання навчальної діяльності студентів в умовах модульно-рейтингової системи.

Рекомендована література [5, 7, 22]

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ РОБОТИ

1. Україна та Євросоюз: основні документи та їх аналіз:
• Декларація ЄС щодо України (1991);
• Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (14.06.1994);
• Спеціальна резолюція Ради Міністрів ЄС щодо України (31.10.1998);
• Указ Президента України №615 „Стратегія інтеграції України до ЄС” (11,06,1998);
• Постанова Кабінету Міністрів України №1496 про „Концепцію адаптації законодавства України до законодавства ЄС” (16.08.1999);
• Матеріали Самміту ЄС-Україна, м. Копенгаген (4.07.2002) та інші.
2. Принципи побудови систем вищої освіти Англії, Італії, Німеччини, Франції та інших країн ЄС.
3. Зміст основних документів Болонського процесу.
4. Зміст основних документів кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
5. Формування інформаційного пакету (ВНЗ, факультету, спеціальності) — (за вибором).
6. Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).
7. Складання навчального плану підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).
8. Формування індивідуального навчального плану студента.
9. Розробка структури залікового кредиту курсу (за вибором).
10. Створення шкали оцінювання діяльності студента з курсу (за вибором).
11. Створення порівняльних схем навчальних планів, структур залікових кредитів, змістових модулів, шкал оцінювання тощо загалом або за спеціальностями і напрямами у ВНЗ різних країн ЄС.
12. Вивчення діючих в країнах ЄС систем страхування якості освіти.
13. Аналіз діючих в ЄС механізмів визнання еквівалентності документів про освіту.
14. Розробка Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі (ВНЗ, факультету, спеціальності) — (за вибором).

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ

Методи навчання

При вивченні курсу передбачається використання таких основних методів та технологій навчання [5]:

• інформаційних;
• інформаційно-ілюстративних;
• проблемного навчання;
• методів активного навчання;
• модульного навчання;
• творчих завдань;
• робота в Інтернет.

Методи оцінювання

Для визначення якості засвоєння навчального матеріалу передбачається використання [5, 26]:

• попереднього контролю (як передумови для успішного планування і керівництва навчальним процесом);
• поточного контролю (виявлення ступеня сприйняття навчального матеріалу);
• рубіжного контролю (тематичний та модульний);
• підсумкового контролю у вигляді іспиту.

При рубіжному та підсумковому контролях рівня засвоєння знань навчального матеріалу використовуються тести зі 100-бальною шкалою оцінювання, за якою для рубіжного контролю відведено 25, а для підсумкового — 35 балів. Індивідуальні навчально-дослідні роботи можуть бути оцінені до 40 балів (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Приклад розподілу балів, які присвоюються студентам або слухачам

Шкала оцінювання

100-90 балів — „відмінно” (А);

89-75 балів — „добре” (ВС);

74-60 балів — „задовільно” (DE);

59-35 балів — „незадовільно” з можливістю повторного складання (FX);

34-0 балів — „ незадовільно” з обов’язковим повторним курсом (F).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности