Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 20Следующая ⇒

У наук літер окрім поняття "постіндустріальне суспільство" зустрічаємо й інші терміни: "друга промислова революція" (А. Шафф), "третя хвиля" та "суперіндустріальне суспільство" (Е. Тоффлер), "третя індустріальна революція" (Д. Бальхаузен), "суспільство знань" (П. Друкер), а також "інформаційне суспільство".

Характеризується 1) появою нових засобів ек діяльності -інформаційно-електронних систем, використанням мікропроцесорів у промисловості, сфері послуг, торгівлі та обміні.

2)Агробізнес, нафтохімія, генна інженерія, комп’ютерна техніка свідчать про провідну роль в ек діяльності суспільства технології+ технол способу вир-ва, в основі якого інтелектуалізація, інформатизація, комп ютеризація.

3)Економіка практично цілком підпорядкована завданням особистого споживання

4) зменшення частки матеріального виробництва,

5)на першому плані поста сфера послуг, а не промисловість. Під впливом вимог ринку і технологічного прогресу вона набуває якісно нових рис, серед яких – значні обсяги наукових досліджень і розробок. Частка у ВВп сягая 70-75%. Протягом останніх 25 років інформаційно місткі галузі сфери послуг (вчені включають їх у четвертинний і п’ятеринний сектори, які охоплюють охорону здоров’я, освіту, дослідницькі розробки, фінанси, страхування тощо) мали найвищі темпи зростання зайнятості.

6) Конкур в постінустр ек значною мірою переноситься в Інтернет і набуває рис моделі доскон конкур, тому що формує достаток інформації, необмеж кільк покупців та продавців, зводить до нуля операц витрати і ліквідує всі бар’єри для нових учасн ринку.

7)панування глобал корпорацій

Характерною ознакою є процес сітізації – постіндустріальна парадигма, вміння пристосовуватись до потрібної мережі. Осн суб’єкти мережі: держ си-ми, ТНК, приватні військові компанії, терористичні угрупування. Переваги сітізації: збільш адаптивності комп-ї, концентрація діял на пріоритет секторах, зменш витрат, залучення до мережі найкращих партнерів; Недоліки сітізації: перспективна не спеціалізм і концентрація, а багатопланова спеціалізм-я, надмірна залежність від кадрового складу, відсутня матеріал і соц. Підтримка учасників, гальмування підпр ініціативи.

Перша стадія постіндустр – глобалізм – не запезпеч повної свободи, бо має інші ек інтереси. Незалежність може дати лише вища – ноосферна стадія розвитку цивілізації. Ноосферизм – це майбутнє глобальне сусп, де панують не інтереси, а люд розум і колективний інтелект.

Господарська глобалізація спричинилася до формування своєрідної архітектури світової економіки, в якій чітко вимальовуються Центр і Периферія із відповідним розподілом ролей. Центр представлений пром розвинутими країнами (США, Яп, Нім, Фр), Решта світу складає Периферію (НІК-Пд.Корея, Тайвань, Сінгапур), кр, що розвив (Аргентина, Бразилія,Китай, Індія), кр з перехід ек-ою(Угорщина,Польша,Румунія, Чехія), експортні країни(ОАЕ,Пд.Америка), слаборозвинені (Африка). У Центрі зосереджені капітали, інформація і нові технології. На Периферії знаходяться корисні копалини, сировина, дешева робоча сила та значні ринки збуту готової продукції. Відносини між Центром і Периферією базуються на ринкових засадах: більшу вигоду отримує той, хто володіє більшою ек владою, важливішими й дефіцитнішими ресурсами. Тому ці стосунки є лише формально рівноправними, а насправді виражають підпорядкованість Периферії Центру з усіма випливаючими звідси наслідками.

В суч глобалізов світі, крім країн-лідерів постіндустр глоб-цивіліз розв, дуже багато держав, які перебув лише в індустр (Рос, Україна, Китай,) і навіть доіндустстадії розв (країни Африки). Викреслити їх зі світової цивілізації неможливо. І так буде завжди. Нерівномірний, несинхронний розвиток у суч умовах є його закономірністю.

Отже,процес глобаліз протікає в умовах сильно поляриз світ системи в плані ек міці і можлив. Таке полож є потенц джерелом ризиків, проблем і конфліктів. Кілька ведучих країн контрол значну частину вир-тва і спож, навіть не прибігаючи до політ чи ек тиску. Їхні внутр пріоритети і ціннісні орієнтири наклад відбиток на всі найбільші сфери інтернаціон. Глоб сприяє стиранню грані між вн і зовн політикою держав. Політика, що виход за рамки однієї країни, охоплює усе більш широке коло проблем. Енерг, наук-техн, транспор, соц, еколог політика усе сильніше інтернаціоналізується

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте