Методологія оцінки реальних інвестицій

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 7Следующая ⇒

Методологія оцінки реальних інвестицій

Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів займає центральне місце в процесі обґрунтування та вибору можливих варіантів вкладення коштів в операції з реальними активами. При всіх інших сприятливих характеристиках проекту він ніколи не буде прийнятий до реалізації, якщо не забезпечить:

· відшкодування вкладення коштів за рахунок доходів від реалізації товарів і послуг;

· отримання прибутку, що забезпечує рентабельність інвестицій не нижче бажаного для підприємства рівня;

· окупності інвестицій у межах строку, прийнятного для підприємства.

Визначення реальності досягнення саме таких результатів інвестиційних операцій і є основним завданням оцінки фінансово-економічних параметрів будь-якого проекту вкладення коштів в реальні активи.

При аналізі інвестиційних проектів зазвичай враховують такі припущення.

По-перше, те, що будь-який інвестиційних проект можна розглядати як грошовий потік, який складається з двох частин: а) інвестиційної, тобто чистого грошового відтоку, що найчастіше буває одноразовим;

б) подальшого зворотного потоку, тобто розподіленій в часі серії надходжень, які дають змогу окупити вихідну інвестицію.

По-друге, вважають що весь обсяг інвестицій здійснюється наприкінці року, який передує першому року надходжень грошових коштів, що генеруються проектом, хоча в принципі інвестиції можуть здійснюватися протягом низки подальших років. Аналогічно припускають, що притік грошових коштів має місце в наприкінці чергового року (відповідно до розрахунку прибутку — наростаючим підсумком на кінець періоду).

По-третє, основні критерії оцінки інвестиційних проектів передбачають урахування фактору часу, оскільки існує часовий розрив між вкладенням у проект і отриманням доходів по ньому.

Критичними моментами в процесі оцінки інвестиційних проектів є:

1) оцінка вартості капіталу, що залучається для реалізації інвестиційного проекту (вартість капіталу, під якою розуміють відносний рівень витрат при використанні того чи іншого джерела фінансування розглянуто в розд. 5;

2) вибір ставки дисконтування;

3) оцінка показників ефективності проекту;

4) аналіз невизначеності та ризику інвестиційних проектів

Література

1. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. — К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001 — С. 448.

2. Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учебное пособие. — К.: Абсолют — В, Эльга, 1999. — С. 304.

3. Липсиц И. В., Коссов В. В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа, учебно-справочное пособие. — М.: Изд-во БЕК, 1996. — С. 304.

4. Cавчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. — К.: Издательский дом «Максимум», 2001 — С. 600.

5. Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1998. — С. 512.

6. Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПб.: Питер, 2001 — С. 240.

7. Любушин Н. П., Лещева В. Б., Дьякова В. Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н. П. Любушкина. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — С. 471.

8. Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПБ: Питер, 2002. — С. 240.

9. Проектний аналіз. — К.: ТОВ. Видавництво Лібра, 1998. — С. 368.

10. Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 560.

11. Теплова Т. В. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями. — М., 2000.

12. Финансы предприятий: Учебник для вузов / Н. В. Кочина, Г. Б. Поляк, Л. П. Павлова и др.; Под ред. проф. Н. В. Колчиной. — 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 447 с.

[1] Див.: Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент.

[2] Див.: Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учеб. пособие. — К.: Абсолют, 1999.

[3] Див.: Липсиц И. В., Коссов В. В. Инвестиционный прект: методы подготовки и анализа: Учебно-справочное пособие. — М.: Изд-во БЕК, 1996.

[4] Див.: Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент.

[5] Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — С. 232.

[6] Див.: Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры.

[7] Савчук В. П., Прилипко С. И., Величко Е. Г. Анализ и разработка. — С. 197.

[8] Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1998. — С. 235—237.

[9] Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — С. 445.

[10] Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы са анализом деловых ситуаций. — К.: Максимум, 2001. — С. 502.

[11] Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — С. 244.

[12] Що стосується перших трьох чинників, то вони можуть мати місце також за умови відсутності інфляції, оскільки практика реалізації проектів свідчить про те, що запланована вартість проекту і строк його виконання часто бувають заниженими порівняно з фактичним у 1,5—2 рази. Це пояснюється тим, що при виконанні проекту доводиться здійснювати додаткові роботи та вирішувати нові завдання, передбачити які заздалегідь на етапі планування, було неможливо.

[13] Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — С. 245—246.

[14] Проектний анализ. — К.: Лібра, 1998. — С. 93.

[15] Проектний аналіз. — С. 97—100.

[16] Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — С. 257.

[17] Бочаров В. В. Финансовый анализ. — СПб.: Питер, 2002. — С. 214—215.

[18] Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управлением капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — С. 283.

[19] Теплова Т. В. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями. — М., 2000. — С. 400—402.

[20] Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — С. 298.

[21] Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — С. 302.

[22] Финансы предприятий. — С.

[23] Див.: Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций.

[24] Финансы предприятий. — С. 231—232.

[25] Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. — С. 211—212.

[26] Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. — С. 213—214.

[27] Зазвичай вважають, що Р ₁ > P ₀, хоча в принципі виконання цієї нерівності не є обов’язковим; якщо Р ₁ < P ₀, то говорять про збитки від капіталізації і відповідній їм від’ємній дохідності.

[28] Савчук В. П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. — С. 224—225.

Методологія оцінки реальних інвестицій

Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів займає центральне місце в процесі обґрунтування та вибору можливих варіантів вкладення коштів в операції з реальними активами. При всіх інших сприятливих характеристиках проекту він ніколи не буде прийнятий до реалізації, якщо не забезпечить:

· відшкодування вкладення коштів за рахунок доходів від реалізації товарів і послуг;

· отримання прибутку, що забезпечує рентабельність інвестицій не нижче бажаного для підприємства рівня;

· окупності інвестицій у межах строку, прийнятного для підприємства.

Визначення реальності досягнення саме таких результатів інвестиційних операцій і є основним завданням оцінки фінансово-економічних параметрів будь-якого проекту вкладення коштів в реальні активи.

При аналізі інвестиційних проектів зазвичай враховують такі припущення.

По-перше, те, що будь-який інвестиційних проект можна розглядати як грошовий потік, який складається з двох частин: а) інвестиційної, тобто чистого грошового відтоку, що найчастіше буває одноразовим;

б) подальшого зворотного потоку, тобто розподіленій в часі серії надходжень, які дають змогу окупити вихідну інвестицію.

По-друге, вважають що весь обсяг інвестицій здійснюється наприкінці року, який передує першому року надходжень грошових коштів, що генеруються проектом, хоча в принципі інвестиції можуть здійснюватися протягом низки подальших років. Аналогічно припускають, що притік грошових коштів має місце в наприкінці чергового року (відповідно до розрахунку прибутку — наростаючим підсумком на кінець періоду).

По-третє, основні критерії оцінки інвестиційних проектів передбачають урахування фактору часу, оскільки існує часовий розрив між вкладенням у проект і отриманням доходів по ньому.

Критичними моментами в процесі оцінки інвестиційних проектів є:

1) оцінка вартості капіталу, що залучається для реалізації інвестиційного проекту (вартість капіталу, під якою розуміють відносний рівень витрат при використанні того чи іншого джерела фінансування розглянуто в розд. 5;

2) вибір ставки дисконтування;

3) оцінка показників ефективності проекту;

4) аналіз невизначеності та ризику інвестиційних проектів

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США