Дивізіон (батарея) аеромобільної (повітрянодесантної) частини у повітряному десанті

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 17 из 28Следующая ⇒

292. Артилерійські підрозділи аеромобільних (повітрянодесантних)частин здійснюють підготовку до десантування і ведення бойових дій в районах очікування, призначених поблизу аеродромів завантаження.

Артилерійські підрозділи розмішуються спільно з аеромобільними (повітрянодесантними)підрозділами, які складають угруповання для десантування і ведення бою.

293. Підготовка дивізіону (батареї) до десантування і бойових дій здійснюється за розпорядженням командира бригади або полку (батальйону). Після отримання завдання на підготовку підрозділів до десантування і бойових дій командир дивізіону повинен: визна­чити основні заходи з підготовки до десантування і до бойових дій, провести розрахунок часу; зосередити дивізіон у призначеному районі; визначити місце, послідовність і строки підготовки озброєння, техніки і матеріальних запасів до десантування і до бойових дій, виділити для цього особовий склад і відповідальних виконавців; віддати вказівки щодо встановлення (перевірки правильності встановлення) робочих частот радіостанцій і радіотехнічного обладнання збору десанту; уточнити екіпіровку особового складу і обсяг матеріальних запасів, які десантуються з підрозділами; керувати підготовкою особового складу до десантування і до бойових дій, проведенням технічного обслуговування і швартування озброєння і техніки; розподілити особовий склад за літаками (вертольотами) і довести до командирів підрозділів порядок завантаження озброєння, техніки і посадки особового складу у літаки (вертольоти); призначити старших корабельних груп і випускаючих; перевірити готовність дивізіону та доповісти про готовність.

294. Командир батареї після отримання завдання на підготовку до десантування і до бойових дій ставить завдання підлеглим, організовує і керує одержанням і підготовкою боєприпасів до десантування, засобів захисту, продовольства, радіотехнічних і інших засобів, проведенням технічного обслуговування і швартуванням озброєння і техніки, перевіряє стан гармат і тягачів, наявність пального, готовність засобів зв’язку, проводить контроль і передполітний огляд зашвартованої техніки, екіпіровки особового складу, підгонки парашутів і доповідає командиру дивізіону про готовність батареї до десантування і до виконання бойового завдання.

295. Командир дивізіону, призначений старшим аеродромної гру­пи, спільно з начальником передової команди військово-транспортної авіаційної частини проводить рекогносцировку аеродрому, під час якої з’ясовує: місце стоянки літаків (вертольотів) при завантаженні техніки і посадці особового складу, їх бортові номери, військо­ві звання і прізвища командирів екіпажів і випускаючих у кожному літаку (вертольоті); розподіл особового складу, озброєння, техніки і вантажів за літаками (вертольотами); вихідне положення для завантаження і посадки у літаки (вертольоти); строки, маршрути і порядок виходу підрозділів із району очікування до аеродрому у вихідне положення для завантажування і посадки; порядок і сигнали початку завантаження і посадки; організацію зв’язку з командиром військово-транспортної авіаційної частини і організацію комендантської служби.

Вказану інформацію командир дивізіону доводить до командирів підрозділів, що складають аеродромну групу. Штаб дивізіону при цьому уточнює або складає план завантаження озброєння і посадки особового складу у літаки (вертольоти).

296. Одержавши завдання на десантування і бойові дії, командир дивізіону (батареї) з’ясовує його, віддає необхідні розпоряд­ження із завершення підготовки підрозділів до десантування і бойових дій, оцінює обстановку, приймає рішення і віддає бойовий наказ (бойове розпорядження).

В рішенні на десантування і бойові дії командир дивізіону, окрім звичайних питань, визначає, якими літаками (вертольотами) і в якій послідовності десантуються підрозділи дивізіону, порядок збору особового складу, боєприпасів та матеріальних запасів після десантування.

Бойовий наказ командир дивізіону (батареї) віддає перед виходом підрозділів на аеродром (посадковий майданчик) для завантаження і посадки у літаки (вертольоти) на макеті місцевості або схемі (великомасштабній карті) району десантування і бойових дій.

При обмеженому часі командир батареї бойовий наказ може віддавати одночасно командирам взводів (відділень) і усьому особовому складу батареї.

297. Командир дивізіону (батареї) звичайно десантується в одному літаку (вертольоті) з тим командиром аеромобільного (повітрянодесантного)підрозділу, якому дивізіон (батарея) приданий або призначений для підтримки.

298. Після приземлення командир дивізіону (батареї) орієнтується на місцевості і встановлює зв’язок з командиром аеромобільного (повітрянодесантного)підрозділу, якому дивізіон приданий або призначений для підтримки, з командиром артилерійської групи (якщо вона створена), з командирами батарей (взводів), вживає заходів до швидкого збору підрозділів, прибуває до командира аеромобільної (повітрянодесантної)частини (підрозділу) і доповідає про результати десантування, уточнює завдання начальнику штабу дивізіону, командирам батарей (взводів), артилерійській групі розвідки і коригування вогню.

299. Артилерійські групи розвідки і коригування вогню спільно з загальновійськовою розвідкою висуваються в указані райони, ведуть розвідку противника і місцевості в готовності коригувати вогонь дивізіону (батареї).

300. Обслуги гармат після приземлення відшукують і приводять своє озброєння і техніку в бойову готовність, у разі необхідності з місця приземлення відкривають вогонь по противнику, далі виходять у призначені райони і займають вогневі позиції у складі своїх підрозділів.

301. Підрозділи протитанкових гармат, підрозділи ПТКР, а при веденні бою у місті і самохідно-артилерійські підрозділи можуть діяти у бойових порядках аеромобільних (повітрянодесантних)підрозділів.

302. Самохідно-артилерійські, гаубичні, мінометні підрозділи після збору займають, як правило, закриті вогневі позиції безпосередньо за бойовими порядками аеромобільних (повітрянодесантних)підрозділів у готовності до проведення безпосереднього вогневого ураження противника.

303. При десантуванні безпосередньо або поблизу об’єкту (рубежу) захоплення, коли позиції противника розміщені на дальності вогню прямим наведенням, підрозділи артилерії з ходу займають вогневі позиції і вогнем прямим наведенням знищують цілі і об’єкти противника, забезпечуючи атаку аеромобільних (повітрянодесантних)підрозділів.

304. При десантуванні в районі, віддаленому від об’єкту (рубежу) захоплення, висування дивізіону (батареї) до об’єкту захоплен­ня здійснюється у бойових (передбойових) порядках аеромобільних (повітрянодесантних)підрозділів.

305. З виходом аеромобільних (повітрянодесантних)підрозділів до об’єкту (рубежу) захоплення дивізіон (батарея) розгортається у бойовий порядок і готується до артилерійської підготовки атаки і артилерійської підтримки військ, що наступають. Командир дивізіону (батареї) організовує і веде розвідку цілей противника, спільно з командиром аеромобільного (повітрянодесантного)підрозділу планує вогонь артилерії, ставить підрозділам вогневі завдання, спостерігає за діями аеромобільних (повітрянодесантних)підрозділів і управляє вогнем дивізіону (батареї).

Розділ дев’ятий

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману