Стан економіки у другій половині 60-х – на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 23Следующая ⇒

1965 р. – Косигінська економічна реформа – була спробою вмонтувати елементи економічного стимулювання в існуючу систему, в умовах адміністративно-командного управління економікою вона була приречена на невдачу. Реформа спрямовувалася на поліпшення планування й посилення економічних стимулів у діяльності підприємств. Було скасовано раднаргоспи, натомість створено понад 40 загальносоюзних міністерств і відомств.Але спроба застосувати економічні методи управління наштовхнула-ся на традиційні командно-адміністративні.

Керівництво країни намагалося спинити загрозливі тенденції в економіці (постанови членних пленумів про поліпшення ефективності промисловості та с/г, нові гасла, наприклад «Економіка повинна бути економною», прийняття Продовольчої програми тощо), але колгоспно-радгоспна система й адміністративно-командні методи управління економікою вичерпали себе. Необхідні були докорінні соціально-економічні зміни.

Наростаюча бюрократизація економіки, фактичне збереження авторитаризму в політиці, поява нового культу — «культу сірості» в управлінні державою призвели до появи і поглиблення кризових явищ у народному господарстві Радянського Союзу. Від 1965 до 1985 p. всі основні показники економічного розвитку республіки зростають.

Отже, для соціально-економічного розвитку України в період від 1965 до 1985 р. були характерні диспропорційність, затухання, тенденція до стагнації. Кризові явища дедалі більше поглиблювалися під впливом особливостей функціонування господарства республіки (станом в екології, деформованою структурою розміщення продуктивних сил та ін.).

За такими показниками, як упровадження нових технологій, електронної техніки СРСР помітно відставав від світового рівня. Негативні процеси відбувалися і в сільському господарстві. Здійснення деяких державних заходів сприяло розв'язанню лише окремих проблем: було підвищено закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, водночас знижувалися ціни на сільгосптехніку; збільшились капіталовкладення в аграрний сектор; у колгоспах оплату за трудоднями було замінено місячною заробітною платою. І все ж нова політика щодо села виявилася неефективною. У 70-ті роки сільсь-ке господарство серйозно відставало за рівнем технічного оснащен-ня. Нераціонально використовувався головний засіб виробництва -земля. Як і раніше, діяли старі методи господарювання. Управління колгоспами і радгоспами часто здійснювалося в інтересах чиновників, а не виробництва. Залишалися невирішеними питання соціального розвитку села, його газифікації, теплофікації, водопостачання тощо.
7 жовтня 1977 р. було прийнято нову Конституцію СРСР, а 20 квіт-ня 1978 р. - новий Основний Закон УРСР. Українська РСР формально визнавалася суверенною радянською соціалістичною державою (ст. 68), але об'єднаною у єдину союзну багатонаціональну державу. Зазначалось також, що Українсь-ка РСР зберігає за собою право вільного виходу з СРСР (ст. 69), але не було передбачено механізму такого виходу, що також свідчило про формальний характер проголошеного суверенітету. відчуження селянина від землі. Насправді ж промислові підприємства зробили тільки перші спроби переходу на нові методи господарювання. Хоча завдання восьмої п'ятирічки було виконано з кращими, ніж у попередні роки показниками, загалом реформа особливо не поліпшила матеріального добробуту трудівників. Без відповідного наукового обгрунтування швидкими темпами почала розвиватися атомна енергетика. Потужні АЕС будувались у густонаселених та маловодних Південно-Західному й Південному економічних районах України, а в межиріччі Дніпра, Десни та Прип'яті ударними темпа-ми, з порушенням технології будувалася сумнозвісна Чорнобильська АЕС. Створювались штучні моря на Дніпрі, зводилися найбільші в Європі Придніпровська, Зміївська, Бурштинська теплові електростан-ції та інші величезні новобудови, шкідливі для здоров'я людей.
Та навіть за цих умов промисловість України певною мірою нарощувала свій економічний потенціал. У 1985 р. порівняно з 1970 р. бу-ло значно більше виплавлено металу, вироблено електроенергії, ви-готовлено побутових товарів. Але технічний і технологічний рівень, якість виробленої продукції, як і раніше, залишалися низькими. От-же, в економіці України в ці роки залишалися застарілі інфраструк-тури, переважали паливні й сировинні галузі. А перетворення всіх найважливіших республіканських міністерств на союзно-республі-канські урізало і без того невелику автономію України.
Надзвичайно складним було в цей період і становище в сільському господарстві. В Україні, населення якої становило 19 % населення СРСР, вироблялось 23 % загальносоюзного обсягу сільськогосподар-ської продукції. При цьому в Україні відчувалися перебої з продовольством, оскільки значна його частка вивозилася за межі УРСР.

27. Культурне житті в Україні (1953-1964рр). «Шістидесятники», причини виникнення, діяльність.

Освіта: шкільна реформа 1959 р. (обов’язкова восьмирічна освіта, перетворення 10-річних шкіл на 11-річні, створення матеріальної бази для того, щоб учні могли отримати робітничі професії); зростання кількості вузів, технікумів, профтехучилищ; недостатня матеріальна база спеціальних навчальних закладів; русифікація освіти; зменшення кількості укр. шкіл. Лише у 30 % шкіл навчання здійснювалось українською мовою.
У цей час знову почали діяти Київський, Харківський, Одеський та інші державні університети, яким надавали допомогу вузи республік СРСР. У вищих навчальних закладах України працювало багато викладачів з Росії.

Наука: науково-технічна революція; збільшення бюджетних видатків на розвиток науки; провідна роль Академії наук УРСР; створення Обчислювального центру; розробка нових технологій Інститутом електрозварювання; дослідження проблем атомної енергетики у Харківському фізико-технічному інституті; розробки Інститутом механіки АН УРСР; створення в Інституті фізики ядерного реактора; внесок укр. вчених у розвиток космонавтики; розробка нових методів хірургічного лікування серцевих захворювань; видання першої багатотомної «Укр. Радянської Енциклопедії», «Укр. історичного журналу» та ін. Уже через три роки було поновлено науково-технічну базу АН УРСР. Почали провадитися розробки і дослідження в таких галузях науки, як атомна й теоретична фізика, металофізика та ін.
Література: реабілітація укр. поетів та письменників; виступ на захист укр. мови письменників; пожвавлення літературного життя; поява нових творів письменників; виникнення плеяди молодих літераторів; діяльність «шістдесятників»; створення Клубу творчої молоді у Києві.

Мистецтво: збагачення музичного мистецтва новими творами; плідна праця композиторів-піснярів; пошук нових форм творчості укр. художниками; нові ідеї у творчості укр. скульпторів; зростання інтересу до театрального мистецтва; створення нових кінофільмів. Зростала популярність театрального мистецтва. У 50-х роках в Україні діяло близько 70 професійних театрів. В Україні працювали три кіностудії художніх фільмів - Київська, Одеська та Ялтинська. Українське музичне мистецтво в 50-ті роки збагатилося низкою талановитих творів.
Активізація культурного життя сприяла пожвавленню художньої самодіяльності. Маючи незаперечні досягнення, українська культура повоєнного часу зазнала руйнівного впливу сталінщини, що призводило до суб'єктивізму в зображенні життя українського народу важких років відбудови.
«Шістдесятники» - покоління молодих літераторів та митців 60-х рр.., учасників руху за оновлення радянського суспільства, які протестували проти заідеологізованості в зображенні дійсності, боролися за відродження рідної мови, піднесення національної самосвідомості й людської гідності. Причинами виникнення шістдесятництва стала десталінізація і лібералізація режиму, що сприяли виходу на арену суспільного життя покоління, яке вимагало, якщо не реформування системи, то, принаймні, розширення меж творчих можливостей. Шістдесятники» розвинули активну культурницьку діяльність. Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади.

Період "відлиги" тривав недовго. З другої половини 1958 р. починається тиск на всіх письменників, творчість яких припадала на пе-ріод "відлиги". В Україні критикували за вільнодумство С. Голова-нівського, за перші збірки гостро накинулися на Л. Костенко і цим зумовилось її майже трирічне мовчання.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров