Проблема людини в «філософії абсурду» Камю

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

Філософська антропологія 20 ст. в пошуках синтетичного бачення людини:вчення Шелера.

Один з фундаторів філософської антропології М.Шелер (1814-1928) проблему буття розв’язує з позицій людини. Основні його ідеї викладені в праці “Місце людини в космосі” (1928). Проблема людини, як він сам казав, була для нього провідною впродовж усього творчого життя. Філософ наполягав на тому, що онтологія духу і світу передує будь-якій теорії пізнання. У своїх пошуках розв’язання проблеми буття людини і світу Шелер використовує сучасні йому знання з галузей природничих, соціальних та гуманітарних наук (власне філософську антропологію, біологію, експериментальну психологію, соціологію тощо). Він показує, що людина як результат еволюції Всесвіту посідає справді виняткове місце, оскільки, з одного боку, живе у світі емпіричної реальності, а з іншого – вона підноситься над світом, де стає співмірною з цінностями, найбільшою з яких є Бог. Тож вона щоразу прагне вийти за межі своєї тілесності до Бога через глибинне почуття любові. Такі почуття мають не індивідуально-психологічний, а космічний вимір. Тим-то людина опиняється між двома полюсами, протилежними силами, що пронизують Універсум і визначають її спрямованість знизу догори – від “життєвого гону” до Абсолюту. До того ж вище стає таким завдяки відмові людини (як “аскета життя”) од цінностей біологічного існування. Отже, за Шелером, людина у своєму бутті належить до світу й водночас підноситься над ним, що робить Космос людиновимірним, а людина набуває універсально-космічних вимірів. Тим-то з учення Шелера випливає, що світ є онтологічним підґрунтям для людини, а людина стає смислом існування світу.

Герменевтика як філософія розуміння вчення Гадамера.

Філософська герменевтика - напрям у філософії, що досліджує теорію і практику тлумачення, інтерпретації, розуміння. Свою назву герменевтика отримала від імені грецького бога Гермеса, який був посередником між богами і людьми - витлумачував волю богів людям і доносив побажання людей богам. Головна ідея герменевтики: існувати - значить бути понятим. Предметом дослідження, як правило, є текст.
Першими герменевтики були середньовічні теологи - схоласти, які займалися «розшифровкою» сенсу божественних ідей, закладених в тексті Біблії. До числа філософів - герменевтика можна віднести:
• Ф. Шлейєрмахера,
· Г. Гадамера,
· П. Рікера,
· К.-О. Апеля та ін
Мета цього реферату - ознайомитися з таким філософським напрямком як герменевтика. Щоб скласти цілісне уявлення про неї, необхідно розглянути концепції цієї течії. Тому при роботі над рефератом я збираюся використовувати не тільки підручники, а й роботи представників герменевтики, а так само Інтернет-ресурси, а саме електронні бібліотеки.

Вихідним пунктом герменевтики як філософської течії є онтологічний

характер герменевтичного кола, яке виражає специфічну рису процесу

розуміння, пов'язану з його циклічним характером. Ця ідея є центральною

у філософському вченні Гадамера.

За Гадамером, герменевтика є філософією "тлумачення": від тлумачення текстів до тлумачення людського буття, знання про світ і буття в ньому. Він не зводить герменевтику до розробки методології розуміння текстів, а визначає її як філософію розуміння. Предметом розуміння, на думку

Гадамера, є не смисл, вкладений в текст автором, а той предметний зміст, з осмисленням якого пов'язаний даний текст.Філософська герменевтика значною мірою є продуктом XX ст. Сучасна

філософія, відображаючи складний, динамічний, суперечливий, але єдиний світ, підійшла до необхідності нового погляду на проблеми співвідношення загальнолюдського і національного, суспільного і індивідуального,загального і особливого у суспільному розвитку.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров