Техніка фізичних вправ та її компоненти

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 33Следующая ⇒

Фізичні вправи можна здійснювати різними шляхами Але частіше ми вибираємо той шлях, що дає найбільший успіх.

Техніка — це раціональний засіб виконання дії.

У техніці кожної вправи є наступне: основа техніки, ос­новна ланка та деталі.

Основа техніки — відносно постійні, необхідні та достатні для рішення рухового завдання характеристики рухів або "скелет вправи".

Основна ланка — найбільш важлива, вирішальна части­на техніки, що дає результат (фінальне зусилля в метаннях, поштовх у стрибках).

Деталі техніки — другорядні елементи рухів, що зале­жать від індивідуальних якостей учнів.

Облік індивідуальних здібностей дозволяє досягнути високих результатів, визнати індивідуальну техніку, свій стиль.

У кожній руховій дії можна виділити 3 фази: підготов­чу, основну і заключну. Підготовча фаза (наприклад, замах у метанні, відштовхування у стрибках у воду) — необхідні умови для виконання основної фази. Основна фаза — це ви­конання самої важливої частини вправи. У заключній фазі рух затухає (вхід до води у стрибках у воду, зіскок зі снаряда у вправах на гімнастичній колоді тощо).

У спортивній діяльності техніка вправ безперервно змі­нюється і вдосконалюється. Це обумовлюється:

1) глибоким вивченням біомеханічних основ вправ;

2) вдосконаленням методики навчання за рахунок ра­ціонального підбору вправ та послідовності навчання, ме­тодів одержання термінової інформації тощо;

3) ростом фізичних показників спортсмена, що дозволяє змінювати техніку;

4) науково-технічним прогресом у будівництві спортивних баз, вдосконаленням інвентарю (фібергласові жердини, синтетичні покриття, нові лижі, гімнастичні знаряддя тощо).

У різних видах спорту ставлення до техніки специфічне. Так, виділяють 3 групи видів спорту, виходячи з вимог до спортивної техніки:

1 група - де визначальною є форма рухів. У цих видах техніка співпадає з формою рухів та оцінюється (спортивна та художня гімнастика, фігурне катання, синхронне плавання).

2 група — де техніка визначається кінцевим результатом, тобто гарна техніка та, що дає найкращий результат (л/атлетика, штанга, гребля).

3 група — це одноборства, спортивні ігри, де техніка характеризується значною варіативністю, пластичністю, від чого залежить і успіх у спорті.

Характеристики рухів

Оскільки фізичні вправи виконуються у просторі та в часі, ми відокремлюємо просторову, часову, просторово-часову та динамічну характеристику рухів.

Просторові характеристики.

Просторові характеристики включають: положення тіла та траєкторію (путь) руху.

Положення тіла. Розрізняють вихідні, проміжні та Кінцеві положення тіла.

Вихідні положення дозволяють:

— зробити вправу більш легкою, або більш трудною;

— забезпечити строго виборчий вплив на окремі м'язові групи;

— уникнути рухів у суміжних суглобах (старт ковзанярів);

— зробити початкову швидкість більшою (низький старт, старт в плаванні).

Проміжні положення передбачають збереження най­більш вигідної пози тіла або будь-яких його частин у про­цесі виконання самого руху, зміна котрих вмить впливає на результат (Наприклад, збереження нерухомої пози тіла при стрільбі стоячи в біатлоні; низька посадка ковзаняра, велосипедиста, горизонтальне положення плавця).

Кінцеві положення в окремих фізичних вправах також відіграють важливу роль. Наприклад, приземлення після зіскоку зі снаряду в гімнастиці або в стрибках на лижах з трампліну. Правильне кінцеве положення тіла в них дозво­ляє зберегти стійкість при приземленні, запобігти травм.

Траєкторія руху — це путь, який здійснюється тією або іншою частиною тіла у просторі. Розрізняють: форму, напря­мок та амплітуду руху.

Форма рухів: прямолінійна та криволінійна. Людина в основному здійснює криволінійні рухи, тому що навіть про­сті рухи починаються з суглобів, де повертається головка кіс­тки, а разом з нею м'язи, сухожилля і тому рух є обов'язково обертальним. Найбільш прямолінійні рухи - це прямий удар в боксі та укол у фехтуванні.

Напрямок рухів визначається по відношенню до тулуба. Розрізняють: основні (уперед, назад, праворуч, ліворуч, уго­ру, униз) та проміжні (уперед — угору, уперед - у сторони і т. д.).

Амплітуда рухів — це величина путі переміщення окре­мих частин тіла — однієї відносно одної або відносно спортив­ного снаряду. Визначається в кутових градусах або в ліній­них мірах.

Часові характеристики.

Часові характеристики включають тривалість і темп руху-

Тривалість положень та рухів відіграє велику роль и техніці вправ (занос весел — гребок у греблі; замах — кидок в метаннях).

Темп — це повторення рухів в одиницю часу (кількість шагів, гребків в хвилину тощо).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры