Рух вільної верхньої кінцівки

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

Характер рухів вільної верхньої кінцівки визначається припустимими ступенями рухливості суглобів. При цьому рухи навколо кожної осі обертання виконуються певною групою м’язів. У рухах плеча в плечовому суглобі приймають у м’язи.

Відведення плеча:

- дельтоподібний м’яз;

- надостний м’яз.

Приведення плеча:

- великий грудний м’яз;

- найширший м’яз спини;

- підостний м’яз;

- великий і малий круглі м’язи;

- підлопатковий м’яз;

- довга головка триголового м’яза плеча;

- дзьобоподібно-плечовий м’яз.

Згинання плеча:

- передня частина дельтоподібного м’яза;

- великий грудний м’яз;

- дзьобоподібно-плечовий м’яз;

- двоголовий м’яз плеча.

Розгинання плеча:

- задня частина дельтоподібного м’яза;

- найширший м’яз спини;

- підостний м’яз;

- великий і малий круглі м’язи;

- триголовий м’яз плеча.

Пронація плеча:

- підлопатковий м’яз;

- великий грудний м’яз;

- передня частина дельтоподібного м’яза;

- найширший м’яз спини;

- великий круглий м’яз;

- дзьобоподібно-плечовий м’яз.

Супінація плеча:

- підостний м’яз;

- малий круглий м’яз;

- задня частина дельтоподібного м’яза.

Коловий рух плеча відбувається при почерговому скороченні всіх м’язів, які розташовані навколо плечового суглобу.

У рухах передпліччя приймають участь наступні м’язи.

Згинання передпліччя:

- двоголовий м’яз плеча;

- плечовий м’яз;

- плече-променевий м’яз;

- круглий пронатор (виконанню цього руху допомагають також м’язи, які починаються від внутрішнього надвиростка плечової кістки і продовжуються на передпліччя і кисть).

Розгинання передпліччя:

- триголовий м’яз плеча;

- ліктьовий м’яз.

Пронація передпліччя:

- круглий пронатор;

- квадратний пронатор;

- плече-променевий м’яз (при вихідному супінованому положенні передпліччя).

Супінація передпліччя:

- двоголовий м’яз плеча;

- м’яз-супінатор;

- плече-променевий м’яз (при вихідному пронованому положенні передпліччя).

Рухи в променево-зап’ястковому суглобі відбуваються одночасно з рухами в середньозап’ястковому, зап’ястково-п’ястковому, а часто і в п’ястково-фалангових суглобах. Рухливість у середньозап’ястковому і зап’ястково-п’ясткових суглобах обмежена, за винятком зап’ястково-п’ясткового суглобу великого пальця кисті.

В рухах кисті в променево-зап’ястковому суглобі приймають участь наступні м’язи.

Згинання кисті:

- променевий згинач зап’ястка;

- ліктьовий згинач зап’ястка;

- довгий долонний м’яз;

- поверхневий згинач пальців;

- глибокий згинач пальців;

- довгий згинач великого пальця.

Останні три м’язи одночасно згинають пальці кисті.

Розгинання кисті:

- довгий променевий розгинач зап’ястка;

- короткий променевий розгинач зап’ястка;

- ліктьовий розгинач зап’ястка;

- розгинач пальців;

- розгинач вказівного пальця;

- розгинач мізинця;

- довгий розгинач великого пальця;

Останні чотири м’язи одночасно розгинають пальці кисті.

Приведення кисті:

- ліктьовий згинач зап’ястка;

- ліктьовий розгинач зап’ястка;

Участь у приведенні кисті також можуть приймати м’язи, сухожилки яких йдуть до четвертого і п’ятого пальців.

Відведення кисті:

- променевий згинач зап’ястка;

- довгий променевий розгинач зап’ястка;

- короткий променевий розгинач зап’ястка;

- довгий відвідний м’яз великого пальця;

- довгий розгинач великого пальця;

- короткий розгинач великого пальця.

Три останні м’язи приймають участь в цьому русі при фіксованому положенні великого пальця.

Коловий рух кисті відбувається в результаті почергового скорочення її згиначів та розгиначів.

Аналізуючи рух пальців, слід враховувати, що при згинанні пальців на кожну його фалангу діє певний м’яз: на проксимальну фалангу – червоподібні, долонні і тильні міжкісткові м’язи; на середню фалангу – поверхневий згинач пальців; на дистальну фалангу – глибокий згинач пальців. Розгинання пальців відбувається в результаті скорочення розгинача пальців, а також тих м’язів, які ізольовано діють на другий і п’ятий палець.

Найбільшою рухливістю володіє великий палець кисті. Він може виконувати наступні рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення, протиставлення (опозиція) і відставлення (репозиція), а також колові рухи. Для виконання кожного з рухів великого пальця існує певний м’яз, який має відповідну назву.

Рухи нижньої кінцівки

У рухах стегна в кульшовому суглобі приймають участь наступні м’язи:

Згинання стегна:

- клубово-поперековий м’яз;

- кравецький м’яз;

- напружувач широкої фасції стегна;

- гребінний м’яз;

- прямий м’яз стегна.

Розгинання стегна:

- великий сідничний м’яз;

- двоголовий м’яз стегна;

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- великий привідний м’яз.

Відведення стегна:

- середній сідничний м’яз;

- малий сідничний м’яз;

- грушоподібний м’яз;

- внутрішній затульний м’яз;

- напружувач широкої фасції стегна.

Приведення стегна:

- гребінний м’яз;

- довгий привідний м’яз;

- короткий привідний м’яз;

- великий привідний м’яз;

- тонкий м’яз.

Супінація стегна:

- клубово-поперековий м’яз;

- квадратний м’яз стегна;

- сідничні м’язи (середній і малий супінують стегно тільки своїми задніми пучками);

- внутрішній і зовнішній затульні м’язи;

- грушоподібний м’яз.

Пронація стегна:

- напружувач широкої фасції стегна;

- передні пучки середнього сідничного м’яза;

- передні пучки малого сідничного м’яза;

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- тонкий м’яз.

Колові рухи виконують всі групи м’язів, розташованих навколо кульшового суглобу, діючи почергово.

Як ми бачимо, один м’яз може виконувати різні рухи. Наприклад, великий сідничний м’яз розгинає стегно у зігнутому положенні і приводить з відведеного стану. Крім того, у великих м’язів можуть працювати ізольовано окремі м’язові пучки (наприклад, малий сідничний м’яз, скорочуючись цілком, відводить стегно, а скорочуючись своїми передніми пучками, повертає його усередину).

Рухи в колінному суглобі забезпечують наступні м’язи:

Згинання гомілки:

- двоголовий м’яз стегна;

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- кравецький м’яз;

- тонкий м’яз;

- підколінний м’яз;

- литковий м’яз.

Розгинання гомілки:

- чотириголовий м’яз стегна.

Пронація гомілки:

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- кравецький м’яз;

- тонкий м’яз;

- медіальна головка литкового м’яза;

- підколінний м’яз.

Супінація гомілки:

- двоголовий м’яз стегна;

- латеральна головка литкового м’яза.

Пронація гомілки, як і супінація, можливі тільки по мірі згинання гомілки, тобто по мірі того, як великогомілкові і малогомілкові колатеральні зв’язки розслаблюються.

У рухах стопи приймають участь:

Згинання стопи:

- триголовий м’яз гомілки;

- задній великогомілковий м’яз;

- довгий згинач великого пальця;

- довгий згинач пальців;

- довгий малогомілковий м’яз;

- короткий малогомілковий м’яз.

Розгинання стопи:

- передній великогомілковий м’яз;

- довгий розгинач пальців;

- довгий розгинач великого пальця.

Приведення стопи:

- передній великогомілковий м’яз;

- задній великогомілковий м’яз.

Відведення стопи:

- короткий малогомілковий м’яз;

- довгий малогомілковий м’яз.

Пронація стопи:

- довгий малогомілковий м’яз;

- короткий малогомілковий м’яз.

Супінація стопи:

- передній великогомілковий м’яз;

- довгий розгинач великого пальця.

Колові рухи стопи можливі при почерговій дії груп м’язів, які проходять навколо суглобів стопи.

У рухах пальців приймають участь м’язи, які переходять з гомілки на стопу, і м’язи самої стопи. Основна функція м’язів, які розташовані на підошовній поверхні стопи, - згинання пальців, а м’язів, що знаходяться на тильній поверхні стопи, - розгинання пальців.

М’язи тильної поверхні стопи розвинуті значно слабше м’язів підошовної поверхні. Це обумовлено функціональним значенням м’язів. Підошовні м’язи відіграють важливу ресорну роль, а також, згинаючи пальці, забезпечують зчеплення стопи з опорною поверхнею при ходьбі і бігу.

Література

1. Борзяк Э.И., Бочаров В.Я., Сапин М.Л. и др.. Анатомия человека. В 2-х томах / Под ред. М.Р.Сапина. – 4-е изд., стереотип. – М.: Медицина, 1997.

2. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Парафін А.І.. Анатомія людини. В 2-х томах. – К.: Нова книга, 2007.

3. Морфология человека / Под. Ред. Б.А. Никитюка, В.П. Чтецова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990.

4. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Під. ред. Ю.Б. Чайковського / Наук. перекл. з англ.. А.А.Цегельського. – Львів: Наутілус, 2004.

5. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека. – Гиппократ, Санкт-Петербург:Издательский дом СПб МАПО, 2004.

6. Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека: в 2 кн.: кн.1: Опорно-двигательный аппарат: Учебник для медицинских вузов. Изд.4-е, перераб., доп., 2004.

7. Сапин М.Р., Никитюк Д.Р., Швецов Э.В. Атлас нормальной анатомии человека: Учебное пособие. В 2 т. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2006.

8. Сапін М.Р., Нікітюк Д.В. Кишеньковий атлас анатомії людини. – М.:АПП «Джангар», 2006.

9. Свиридов О.І. Анатомія людини: Підручник / За ред.. І.І.Бобрика. – К.: Вища школа, 2000.

10. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 2004, т.І-IV.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология