Анатомічні утворення нижньої кінцівки

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 9Следующая ⇒

Над- і підгрушоподібні отвори розташовані в межах великого сідничого отвору над і під грушоподібним м'язом. Через ці проміжки судини та нерви з порожнини малого таза проникають у сідничну ділянку.

Стегновий трикутник обмежений зверху пахвинною зв'язкою, збоку - зовнішньо-присереднім краєм кравецького м'яза, при-середньо - довгим привідним м'язом. У цьому трикутнику розташовані стегнові артерія і вена, гілки стегнового нерва та лімфатичні вузли, які оточені пухкою волокнистою сполучною тканиною. Простір між пахвинною зв'язкою і тазовою кісткою поділяється клубово-гребінною дугою на дві лакуни: присередню - судинну, де проходять стегнові артерія і вена, і бічну — м'язову, у якій містяться клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв.

Судинна лакуна продовжується на стегно в клубово-гребінну та передню стегнову борозни і далі в привідний канал, які йдуть один за одним уздовж прямої лінії, що з'єднує пахвинну зв'язку (у точці між присередньою і середньою третиною) з присереднім виростком стегнової кістки. Ця лінія є проекцією основного судинно-нервового пучка стегна. Борозни утворені присередньо гребінним, довгим і великим привідними м'язами, а збоку - присереднім широким м'язом стегна.

Стегновий канал виникає тільки в разі утворення стегнових гриж. У стегновому каналі розрізняють стегнове кільце - початок виходу грижі, стінки каналу і місце виходу грижі підшкіру стегна. Стегнове кільце займає присередню ділянку судинної лакуни й обмежене спереду пахвинною зв'язкою, позаду - верхньою гілкою лобкової кістки, вкритої окістям і зв'язками, присередньо-лакунарною зв'язкою і збоку - стегновою веною. Стінки стегнового каналу: передня - верхній ріг серпоподібного краю; задня - відповідна ділянка клубово-гребінної фасції; бічна - стегнова вена. Присередньої стінки стегнового каналу немає, оскільки поверхневий і глибокий листки широкої фасції тут зливаються. Виходом стегнового каналу є підшкірна щілина.

Затульний канал утворений однойменними (зовнішнім і внутрішнім) м'язами, затульною перетинкою й затульною борозною. Тут проходять однойменні судини й нерви.

Привідний канал обмежений з присереднього боку великим привідним м'язом, збоку - присереднім широким м'язом стегна і спереду - сухожилковою перетинкою, натягнутою між названими м'язами. Цей канал, що з'єднує стегновий трикутник з підколінною ямкою, має три отвори: верхній, оточений проксимальними краями його стінок, передній, розташований у згаданій вище перетинці; нижній, утворений пучками великого привідного м'яза, що розходяться. У при­відному каналі залягають стегнові судини та підшкірний нерв.

Підколінна ямка є продовженням привідного каналу. Це ромбоподібна заглибина, виповнена жировою тканиною. Вона обмежена спереду підколінною поверхнею стегнової кістки й капсулою колінного суглоба, зверху та з боків - двоголовим м'язом, зверху і зсередини - напівсухожилковим і напівперетинчастим м'язами; знизу - бічною і присередньою головками литкового м'яза. З підколінної ямки, в жирових скупчен­нях якої проходять однойменні судини, великогомілковий і загальний малогомілковий нерви, крім описаного привідного виходять: гомілково-підколінний канал, утворений спереду заднім великогомілковим м'язом і довгим м'язом - згиначем великого пальця, камбалоподібним м'язом, і верхній м'язово-малогомілковий канал, розташований між малогомілковою кісткою і довгим малогомілковим м'язом. Відгалуженням гомілково-підколінного каналу вважають нижній м'язово-малогомілковий канал, обмежений спереду малогомілковою кісткою і ззаду довгим м'язом — згиначем великого пальця. У цих трьох каналах розташовані великі судини і нерви.

Фасції нижньої кінцівки

Нижня кінцівка, так само як верхня, має дві фасції - поверхневу і власну.

Поверхнева фасція нижньої кінцівки майже на всьому протязі має вигляд слабкої пластинки. У дистальних відділах вона місцями губиться в підшкірній клітковині.

Власна фасція нижньої кінцівки, навпаки, майже скрізь виявляється краще, ніж на верхній кінцівці. Вона вкриває всю нижню кінцівку, віддає відростки та прошарки вглиб, бере участь у формуванні каналів, тримачів тощо. Розрізняють такі частини цієї фасції.

Сіднична фасція — потужний сполучнотканинний листок, який вкриває великий і частково середній сідничні м'язи ззовні і дає численні щільні міжпучкові відростки в їхню товщу. Крім того, від цієї фасції відходять пухкі фасціальні міжм'язові прошарки. Сіднична фасція зверху межує з грудо-поперековою фасцією, а знизу і збоку через сіднично-стегнову зв'язку переходить у широку фасцію.

Фасція таза - безпосереднє продовження внутрішньочеревної фасції, яка вкриває стінки таза, внутрішньотазові м'язи, дає відростки у вигляді пухких прошарків до внутрішніх органів малого таза та вистеляє тазове дно, де з'єднується з фасцією промежини.

Клубова фасція - стовщений листок фасції таза, що вкриває клубово-поперековий м'яз. Спускаючись донизу, під пахвинну зв'язку, фасція зливається з глибоким листком власної фасції стегна. Вузька ущільнена смужка клубової фасції, яка проходить під пахвинною зв'язкою, з'єднуючи середину цієї зв’язки з клубово-лобковим підвищенням (лобкової кістки), дістала назву клубово-гребінної дуги.

Широка фасція місцями має вигляд дуже щільного фіброзного футляра, що охоплює м'язи стегна. Спереду і згори фасція прикріплюється до нижнього краю пахвинної зв'язки, а збоку та ззаду межує з фасцією, яка вкриває сідничні м'язи. Найбільшої щільності широка фасція досягає на бічній поверхні стегна, де вона має вигляд опи­саного вище клубово-великогомілкового пасма. Йдучи присередньо, фасція як спереду, так і ззаду поступово тоншає і згори переходить у фасцію промежини. Внизу спереду і з боків широка фасція вплітається в сухожилкове розтягнення колінного суглоба, а дорзально зливається з фасцією підколінної ямки (рис. 71).

Від широкої фасції відходять численні відростки, які вкривають окремі м'язи або групи їх і судинно-нервові пучки. Серед цих відростків найпотужнішими є бічна і присередня міжм'язові перегородки стегна, які йдуть від широкої фасції до стегнової кістки та відділяючи передню групу м'язів від задньої і присередньої.

Спереду широка фасція, утворивши піхву для кравецького м'яза, продовжується присередньо і в ділянці стегнового трикутника розділяється на глибокий і поверхневий листки, між якими розташовані стегнові судини, лімфатичні вузли та скупчення жирової тканини. У проксимальному відділі глибокий листок переходить у клубово-гребінну фасцію, яка вкриває клубово-поперековий і гребінний м'язи. Поверхневий листок трохи нижче пахвинної зв'язки утворює виповнену жировою тканиною ямку - підшкірний розтвір. Ця ямка зверху, збоку й знизу обмежена серпоподібним краєм, верхній ріг якого прикріплюється до пахвинної зв’язки, а нижній – без якої-небудь межі переходить у широку фасцію.

Рис. 71. Фасції, м’язи і міжм’язові

перегородки стегна

(поперечний розріз на рівні

середини стегна):

1,2,21,22-чотириголовий

м’яз стегна;

3-велика підшкірна вена;

4-підшкірний нерв;

5-привідний канал;

6-кравецький м’яз;

7-стегнова артерія і вена у

привідному каналі; 8-присередня

стегнова міжм’язова перегородка;

9-тонкий м’яз; 10-привідні м’язи;

1, 13, 15, 16-задній відділ м’язів

стегна;

12-міжм’язова перегородка;

14-сідничний нерв;

17-бічна стегнова міжм’язова 16 15 14 13 12 11

перегородка;

18-стегнова кістка;

19-широка фасція; 20-шкіра.

Рис. 72. М’язи, фасції і

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры