Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Лужність грунтів та її форми
Содержание книги
- Вивітрювання, грунтоутворюючі породи і мінеральна частина грунту
- Грунтовий покрив субтропіків
- Предмет і завдання грунтознавства
- Короткий огляд історії вивчення грунту
- Розвиток грунтознавства в Україні
- Методологія і методи дослідження грунту
- Місце та роль грунту в природі й діяльності людини
- Значення грунтознавства для фізичної географії, екології та охорони навколишнього середовища
- Структура – це відмінності (агрегати), на які може розпадатися грунт.
- Новоутворення – це нагромадження речовин різної форми й хімічного складу, які формуються і відкладаються в горизонтах грунту в процесі грунтоутворення.
- Грунтовий профіль, грунтові горизонти та їх індексація
- Переходи між горизонтами в профілі
- Зовнішні горизонти гірських порід, де протікають процеси вивітрювання, називають корою вивітрювання.
- Грунтоутворюючі породи та їх категорії
- Фізичні властивості грунтів і порід
- Хімічні елементи та їх сполуки у грунтах
- Перетворення органічних речовин у грунті та процес гумусоутворення
- Органо-мінеральні сполуки в грунті
- Екологічне значення гумусу та регулювання його вмісту
- Склад грунтових колоїдів та їх головні ознаки
- Колоїди з такою подвійною функцією називаються амфотерними, або амфолітоїдами.
- Природа та види поглинальної здатності грунтів
- Грунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- Водно-фізичні властивості грунту
- Кислотність грунтів, її форми
- Лужність грунтів та її форми
- Окисно-відновний режим грунтів
- Підвищення родючості та окультурювання грунтів
- Роль живих організмів у грунтоутворенні
- Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- Клімат як фактор грунтоутворення, його характерні особливості
- Теплові властивості й тепловий режим грунтів
- Роль у грунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- Значення віку і господарської діяльності людини у грунтоутворенні
- Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- Малий біологічний кругообіг речовин
- Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- Загальна схема грунтоутворення
- Концепція елементарних грунтотворних процесів та їх характеристика
- Поняття про класифікацію грунтів
- Закономірності розміщення грунтів на земній поверхні
- Основи грунтово-географічного районування. Грунтово-біокліматичні пояси, області, зони, провінції, округи, райони
- Грунтово-географічне районування та загальна схема грунтового покриву України
- Грунти арктичних і тундрових областей
- Підзолисті грунти тайгово-лісової зони
- Грунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові грунти
- Грунти суббореальних степових областей
- Грунти суббореальних напівпустель. Бурі напівпустельні грунти
- Грунти суббореальних пустель
- Грунтовий покрив субтропіків
Лужна реакція грунтових розчинів і водних витяжок може бути зумовлена різними за складом сполуками:
1) карбонатами і гідрокарбонатами лужних і лужноземельних елементів, силікатами, алюмінатами, гуматами натрію, Na2СО3, К,СО3, СаСО3, MgСО3, -COONa;
2) згідно з теорією кислот і основ, лужна реакція може бути зумовлена аніонами слабких кислот, які переходять із твердої фази грунтів у грунтові розчини й водні витяжки і можуть виявляти основні властивості.
Визначальним моментом у створенні лужної реакції є присутність у грунті гідролітично-лужних солей слабких кислот і основ: карбонатів натрію і калію, гідрокарбонатів натрію і калію, карбонатів кальцію і магнію, гідрокарбонату кальцію і магнію. Так само себе ведуть гумати і фульвати лугів.
За аналогією з кислотністю, розрізняють актуальну (активну) і потенційну лужності грунту.
Актуальна лужність зумовлена наявністю у грунтовому розчині гідролітично лужних солей, при дисоціації яких утворюється гідроксильний іон (ОН):
При характеристиці актуальної лужності природних вод і грунтових розчинів розрізняють загальну лужність, лужність від нормальних карбонатів і лужність від гідрокарбонатів. Ці види лужності розрізняють по граничних значеннях рН. Лужність грунту визначають шляхом титрування водної витяжки або грунтового розчину кислотою у присутності різних індикаторів і виражають у міліграм-еквівалентах на 100 г грунту.
Загальна лужність визначається титруванням за індикатором метилоранжем. Лужність від нормальних карбонатів є результатом обмінних реакцій в грунтах, які вміщують натрій. Вона проявляється також у результаті життєдіяльності сульфат-редукуючих бактерій, які відновлюють в анаеробних умовах і в присутності органічної речовини солі натрію з утворенням соди. Визначається вона титруванням у присутності фенолфталеїну.
Потенційна лужність проявляється у грунтах, що містять натрій. При взаємодії грунту з вуглекислотою поглинутий натрій у ГПК заміщується воднем і з'являється сода, яка підлуговує розчин:
Дуже лужна реакція несприятлива для більшості рослин. Висока лужність зумовлює низьку родючість багатьох грунтів, несприятливі фізичні та хімічні їх властивості. При рН біля 9-10 грунти відзначаються великою в'язкістю, липкістю, водонепроникністю у вологому стані, значною твердістю, зцементованістю і безструктурністю у сухому стані.
Для хімічної меліорації лужних грунтів необхідно замінити обмінний натрій на кальцій і нейтралізувати вільну соду:
Хімічна меліорація лужних грунтів відбувається шляхом внесення гіпсу, нітратів кальцію або матеріалів, які містять гіпс, сірчаної кислоти, сульфату заліза, піритових огарків або сірки. Сірка, окислюючись до сірчаної кислоти, взаємодіє з карбонатом кальцію грунтів, утворюючи сірчанокислий кальцій, який діє на соду і поглинутий натрій. Меліорація злісних содових солончаків проводиться методом кислування сірчаною кислотою з подальшими промиваннями при штучному дренажі.
|
