Принципи права та їх характеристика.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 25Следующая ⇒

Принципи права – об'єктивно властивому праву відправні початки, незаперечні вимоги (позитивні обязывания), що пред'являються до учасників суспільних відносин з метою гармонічного сполучення індивідуальних, групових і суспільних інтересів. Інакше – це своєрідна система координат, у камках якої розвивається право, і одночасно вектор, що визначає напрямок його розвитку.

Принципи є підставою права, укладені в його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відображають сутність права й основні зв'язки, що реально існують у правовій системі. У принципах зосереджений світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії.

Усі принципи права можна розділити на:

Загальсоціальні принципи права: економічні; соціальні;

політичні; ідеологічні, морально-духовні й ін.

Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права:

Загальні – своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи. Відносяться до всіх галузей права.

Галузеві – своєрідна система координат, у рамках якої розвивається визначена галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку этой| галузі. ' Властиві конкретної галузі права (наприклад, принцип рівності сторін у майнових відносинах – у цивільному праві; рівності держав, поваги державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави й ін. – у міжнародному публічному праві).

Міжгалузеві – своєрідна система координат, у рамках якої розвивається кілька відповідних галузей права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цих галузей.

Властиві декільком родинним галузям права (напр., принципи гласності і змагальності судового розгляду в карно-процесуальному і цивільно-процесуальному праві; принципи недоторканності власності, волі економічної діяльності, волі договору, необхідності конкуренції і заборони монополізації в підприємницькому і банківському праві).

Принципи права мають історичний характер. Вони – плід багатовікового розвитку людства, результат осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, утілення їх демократичної і гуманістичної традицій.

Основні загальні принципи права:

1. Принцип волі означає, що право виступає як міра волі – політичної, економічної, ідеологічної. Принцип волі реалізується через надання волі вибору суспільного ладу і форми правління, забезпечення захисту прав людини і задоволення основних потреб його життя, формування органів державної влади шляхом народного волевиявлення, створення умов для твердження в суспільстві норм гуманістичної моралі, користування різними соціальними послугами держави і часток осіб і ін.

2. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного й отриманого у всіх сферах життєдіяльності людини і їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості ^тримає в собі вимога відповідності між практичною Роллю різних індивідів (соціальних груп) у житті суспільства і їх соціальним станом, між їх правами й обов'язками, злочином і покаранням, заслугами людей і їх суспільним визнанням. Принцип справедливості важливий при рішенні конкретних юридичних справ (напр., при визначенні міри карного покарання). Він конкретизується в принципі рівності.

3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рівність прав і обов'язків, незалежно від національної, релігійної й іншої приналежності, службового й іншого положення, рівну відповідальність перед законом, рівний захист перед судом.

Важливими складовими елементами принципу рівності є:

– єдність (взаємозв'язок) прав і обов'язків, тому що говорити про реальність якого-небудь права можна тільки при наявності відповідної йому юридичного обов'язку (наприклад, право громадянина на судовий захист реалізується через обов'язок судів здійснювати такий захист);

– взаємна відповідальність держави й особистості, тому що вони зв'язані взаємними правами й обов'язками.

4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні і функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини. Це – право на життя, здоров'я, особисту волю і безпеку, право на охорону своєї честі і репутації, недоторканість особи й ін.; створення всіх умов, необхідних для нормального існування і розвитку особистості.

5. Принцип демократизму знаходить прояв у тім, що право і законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожний, формуються через форми народовладдя: безпосередню і представницьку демократію.

6. Принцип законності виражається у вимогах:

а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їхній один одному (між ними повинна бути ієрархічна субординація в залежності від юридичної чинності);

б) строгого дотримання і виконання юридичних норм, правових розпоряджень усіма суб'єктами – громадянами, їх суспільними і некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. Припускає також неприпустимість зловживання суб'єктивним правом;

в) невідворотної відповідальності за провину громадян і посадових осіб.

Серед основних принципів права деякі вчені називають правові презумпції й аксіоми.

Принципи права служать загальними орієнтирами в правотворчестве і правозастосуванні.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры