Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Гострий набряк-набухання головногомозкуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Гострий набряк-набухання головного мозку розвивається при блискавичному перебізі менінгококемії, є наслідком нейротоксикозу, гемодинамічних та метаболічних розладів.
Діагностичні критерії: – загальномозкові симптоми: різкий головний біль, блювання, психомоторне збудження; – судоми (тонічні, клоніко-тонічні); – вогнищеві симптоми (вузькі або широкі зіниці, млява реакція на світло, анізокорія, ністагм); – гіпертонус м’язів; – менінгеальні симптоми; – ознаки вклинення речовини головного мозку у великий потиличний отвір (брадикардія, аритмія, лабільність АТ, гіпотермія, дихання Чейна-Стокса, пітливість, ціаноз, гіперемія обличчя); – тиск ліквору у спинномозковому каналі спочатку підвищений, далі, внаслідок блокади відтоку ліквору, – нормальний чи знижений; – летальний кінець (внаслідок зупинки дихання).
Лікування набряку-набухання головного мозку:
– колоїдні розчини (альбумін, плазма, 10 % глюкоза), об’єм першої крапельниці не більше 30-40 мл/кг; – манітол (сечовина), при відсутності геморагічного синдрому – 1-1,5 г/кг за добу (15 % розчин) внутрішньовенно краплинно, 40-50 крапель за хвилину, поєднувати із салуретиками (фуросемід – 1 мг/кг через 6-8 год); – покращання мікроциркуляції: гепарин – 100-200 ОД/кг за добу у 4 прийоми; – контрикал – 1-3 тис. ОД/кг за добу у 2-3 прийоми внутрішньовенно краплинно; – преднізолон – 2-5 мг/кг чи дексазон – 0,2-0,5 мг/кг 1-3 доби; – краніоцеребральна гіпотермія; – при гарячці 39,5-40 оС і судомах – літична суміш, 0,1-0,2 мл/кг; – при судомах – 20 % розчин ГОМК, 50-100 мг/кг; – при неефективності проведеної терапії – гемосорбція, плазмаферез та АУФОК.
СИНДРОМ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГІПОТЕНЗІЇ
Синдром церебральної гіпотензії зумовлений порушенням гемодинаміки, лікворопродукції внаслідок великих доз калієвої солі бензилпеніциліну, дегідратації (блювання, пронос, інтенсивна медикаментозна дегідратація).
Діагностичні критерії: • виражений ексикоз (западання очей, великого тім’ячка, сухість шкіри, слизових оболонок, зниження еластичності шкіри, тургору м’яких тканин); • токсикоз, порушення мікроциркуляції; • зниження м’язового тонусу; • пригнічення сухожилкових рефлексів; • згасання менінгеальних симптомів; • потьмарення свідомості, кома; • судоми; • зниження тиску ліквору (витікає рідкими краплями чи “стоїть” в голці).
ЛІКУВАННЯ При церебральній гіпотензії колоїдні розчини (альбумін, плазма, 10 % глюкоза), об’єм першої крапельниці не більше 30-40 мл/кг; – манітол (сечовина), при відсутності геморагічного синдрому – 1-1,5 г/кг за добу (15 % розчин) внутрішньовенно краплинно, 40-50 крапель за хвилину, поєднувати із салуретиками (фуросемід – 1 мг/кг через 6-8 год); – покращання мікроциркуляції: гепарин – 100-200 ОД/кг за добу у 4 прийоми; – контрикал – 1-3 тис. ОД/кг за добу у 2-3 прийоми внутрішньовенно краплинно; – преднізолон – 2-5 мг/кг чи дексазон – 0,2-0,5 мг/кг 1-3 доби; – краніоцеребральна гіпотермія; – при гарячці 39,5-40 оС і судомах – літична суміш, 0,1-0,2 мл/кг; – при судомах – 20 % розчин ГОМК, 50-100 мг/кг; – при неефективності проведеної терапії – гемосорбція, плазмаферез та АУФОК. – регідратація до 200 мл/кг за добу рідини; – ендолюмбальне введення фізрозчину натрію хлориду – 3-8 мл/кг (залежно від віку).
СИНДРОМ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
Гіпертензійно-гідроцефальний синдром (ГГС) обумовлений надмірним накопиченням спинномозкової рідини (ліквору) у шлуночках мозку і під оболонками мозку, що виникає в результаті перешкоди відтоку, надлишкового утворення і порушення зворотного всмоктування ліквору. Це один з найбільш частих синдромальних діагнозів в дитячій неврології, особливо у дітей раннього віку з перинатальною енцефалопатією (ПЕП). Причинами виникнення ГГС можуть бути: несприятливий час вагітності і пологів, гіпоксично-ішемічне пошкодження мозку, глибока недоношеність, внутрішньочерепні крововиливи та внутрішньоутробні інфекції, вроджені вади розвитку головного мозку, інфекції.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 206; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.236 (0.006 с.) |