Завдання статистики туристських потоків

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 25Следующая ⇒

Одним з основних напрямків статистики туризму є статистика туристських потоків (туристопотоків). Задачами статистичного вивчення туристських потоків є:

– розробка показників туристопотоку;

– проведення статистичного спостереження за туристопотоками;

– зведення та групування відвідувачів за суттєвими ознаками;

– кількісне оцінювання стану, інтенсивності та перспектив розвитку туристських потоків;

– публікація даних щодо туристських потоків.

На міжнародному рівні розробкою показників туристопотоків, порівняних у просторі і в часі, займаються Статистична комісією ООН і Всесвітня туристична організація. Крім порівнянності, характеристики туристопотоків та всі категорії, що з ними пов’язані, мають відповідати таким основним міжнародним стандартам, як система національних рахунків, платіжний баланс тощо.

Показники статистики туристопотоку ґрунтуються на поняттях і категоріях, що були визначені в першому розділі. По-перше, типи туризму, а саме – іноземний (в’їзний), зарубіжний (виїзний) і внутрішній, визначають напрямки туристопотоку і, таким чином, дають назву його показникам. По-друге, в першому розділі було визначено одиницю спостереження в статистиці туризму. Було розкрито зміст таких категорій, як відвідувач, турист, одноденний відвідувач. Саме ці категорії визначатимуть відповідні характеристики туристопотоку та його показники.

Найважливішими показниками туристських потоків є кількість прибуттів (вибуттів), тривалість перебування одного відвідувача, загальна тривалість перебування. Кількість прибуттів (вибуттів) визначається кількістю зареєстрованих відвідувачів, що прибули в ту чи іншу країну або місце (чи вибули з неї) за певний період часу, переважно календарний рік. Оскільки відвідувач під час поїздки може побувати в різних місцях, фактична чисельність туристів є меншою, ніж кількість прибуттів. Тривалість перебування одного відвідувача вимірюється в годинах для одноденного відвідувача і ночівлях для туриста. Ночівлею вважається одна доба, проведена одним туристом у певній країні (місці). Загальна кількість ночівель визначається загальною тривалістю перебування всіх туристів у країні (місці) протягом певного періоду часу.

В Україні методологічною основою статистичних спостережень туристських потоків є закон України «Про туризм», «Методологічні положення зі статистики туризму», розроблені Державною службою статистики в 2011 р., «Міжнародні рекомендації зі статистики туризму 2008 року».

Метою спостереження є одержання статистичних даних щодо туристських потоків, які є підставою для узагальненої характеристики стану та сприяння його розвитку. Об’єктом спостереження виступають потоки відвідувачів України: в’їзні, виїзні, внутрішні. Одиниця спостереження – відвідувач.

У вітчизняній статистиці туристських потоків використовують такі організаційні форми статистичного спостереження:

1. Статистична звітність.

У рамках державного статистичного спостереження:

– форма № 1-от (один раз на рік) «Звіт дитячого закладу оздоровлення та відпочинку» (складають дитячі заклади оздоровлення та відпочинку);

– форма № 1-туризм (річна) «Звіт про туристичну діяльність за ___рік» (складають юридичні особи та фізичні особи-підприємці – суб’єкти

туристичної діяльності (туроператори та турагенти));

– форма № 1-КЗР (річна) «Звіт про діяльність колективного засобу розміщування» (складають юридичні особи, які надають послуги з тимчасового проживання, підприємства, організації (установи), на балансі яких перебувають зазначені об’єкти, фізичні особи-підприємці);

Адміністративні дані:

– форма № 1-озк «Звіт про виїзд організованих груп дітей за кордон на відпочинок і оздоровлення»;

– форма № 2-ДПСУ (квартальна) «Зведений звіт про виїзд громадян України за кордон»;

– форма № 3-ДПСУ (квартальна) «Зведений звіт про іноземців та осіб без громадянства, які в’їхали в Україну».

2. Спеціально організовані статистичні спостереження.

Отже, статистичну інформацію щодо розміру туристських потоків та їх структури отримують на кордоні, у підприємств – суб’єктів туристичної діяльності, в закладах розміщування туристів, в інших місцях перебування відвідувачів. Крім того, проводять спеціальні вибіркові обстеження, опитування колишніх або потенційних туристів у місцях їхнього постійного мешкання, здійснюють експертні оцінки. Найбільш поширеними методами статистичного спостереження є облік на кордоні та реєстрація прибуттів у місцях розміщування туристів.

Наступну задачу, а саме – зведення матеріалів спостереження – статистика туристопотоків вирішує на підставі класифікацій та групувань. У процесі розподілу відвідувачів використовують такі класифікації: Класифікація країн світу, Класифікація видів туризму; Класифікація туристичних поїздок за їх основною метою; Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України.

Програма досліджень туристопотоку передбачає характеристику показників, отриманих у результаті розподілу відвідувачів, за такими ознаками:

– за типами відвідувачів: в'їзні, виїзні, внутрішні;

– за категоріями відвідувачів: туристи, одноденні відвідувачі (екскурсанти);

– за метою подорожі;

– за видами транспорту;

– за регіонами;

– за країнами походження;

– за демографічними характеристиками відвідувачів тощо.

Всесвітня туристична організація виокремлює та вивчає туристські потоки за такими основними туристичними напрямками:

– Європейський: країни Західної, Північної, Південної, Центральної та східної Європи, включаючи країни – колишні республіки СПСП, а також держави Східного Середземномор’я (Ізраїль, Кіпр, Туреччина);

– Американський: країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави та території Карибського басейну;

– Азійсько-Тихоокеанський: країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії;

– Африканський: країни Африки, крім Єгипту та Лівії;

– Південно-Азійський: усі країни Південної Азії;

– Близькосхідний: країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет і Лівія.

ПОКАЗНИКИ ТУРИСТОПОТОКІВ

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов