Командування резерву впс (кр впс).

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 35 из 39Следующая ⇒

Резерв ВПС підпорядкований міністерству військово-повітряних сил і включає організовані по штатах регулярних ВПС, частини і підрозділи резерву, а також індивідуальних боєздатних резервістів. Він призначений для доведення до штатів військового часу регулярних формувань переважно за рахунок введення в їх склад частин і підрозділів бойового і тилового забезпечення, розгортання навчально-мобілізаційної бази по підготовці особового складу.

Командування військово-повітряних сил США в Європі є авіаційним компонентом ОЗС на Європейському театрі війни і одночасно основним авіаційним командуванням ВПС для ведення бойових дій на Європейських ТВД. Командування представляє собою велике об’єднання тактичної авіації, яке спроможне як самостійно, так і разом з ВПС союзників по НАТО вирішувати в сучасних умовах всі притаманні їй завдання. В рамках командування ВПС США в Європі вже в мирний час зосереджено до 35% всього складу тактичної авіації регулярних військово-повітряних сил США.

Командування ВПС США в зоні Тихого океану являється авіаційним компонентом ОЗС США в зоні і основним авіаційним командуван- ням, призначеним для ведення бойових дій на Далекому сході, в Південно-Східній Азії і інших районах басейну Тихого океану. В рамках командування ВПС США в зоні Тихого океану розгорнуте друге по важливості (після Європи) угрупування тактичної авіації.

ВПС Національної гвардії становлять собою боєздатні укомплектовані приписним особовим складом, споряджені авіаційною технікою з’єднання і частини ВПС. В мирний час вони В мирний час вони формально призначені для оборони території США і знаходяться в адміністративному підпорядкуванні губернаторів штатів на території котрих дислокуються, а через них - Президенту США як головнокомандувачу ЗС.

Частини і підрозділи ВПСНаціональної гвардії та резерва ВПС включають всі види і роди авіації, укомплектовані особовим складом. АТ, мають таку ж організаційну структуру, як і регулярні війська, а їх боєздатність визначається тими ж критеріями і нормативами.

Згідно з американським законодавством вони, включають 34% загального бойового складу тактичних винищувачів, 40% тактичних розвідників, до 80% винищувачів ППО, 22% літаків-паливозаправників, 16% стратегічних і близько 55% тактичних транспортних літаків, протягом 24-48 годин після об’яви мобілізації повиненні бути готовими ввійти до складу регулярних ВПС.

Оперативна організаціїя ВПС США

Бойове використання військово-повітряних сил здійснюється в межах оперативної організації, яка забезпечує тісну взаємодію видів ЗС і оперативне управління ними при веденні бойових дій в будь-яких війнах і збройних конфліктах. По оперативній організації формування ВПС підпорядковується командуючим об’єднаними командуваннями збройних сил США, які створюються рішенням президента на відносно довгий проміжок часу і які замикаються через комітет начальників штабів на МО і президента.

Об’єднані і спеціальні командування єосновою оперативної організації ЗС США. Об’єднані командування отримують в оперативне підпорядкування об’єднання, з’єднання і частини двох і більше видів ЗС США, які утворюють в них відповідні компоненти сил (СВ, ВПС, ВМС), спеціальні командування включають формування одного виду.

Взаємозв’язок між оперативною і адміністративною організаціями ВПС забезпечується тим, що начальник штабу ВПС одночасно являється членом комітету начальників штабів, а керують підлеглими чи виділеними силами і засобами фактично одні і ті ж особи, які займають в цих організаційних структурах відповідне службове становище.

Як відомо,концептуальними документами, які визначають розвиток ВПС США на найближчі роки, є “Глобальний контроль, досяжність і могутність: перспектива 2020 для американських ВПС”, а також статут ВПС AFDD 1 «Базова доктрина ВПС США», які видані у 2003 році.

В документах виділені шість головних принципів застосування ВПС у ХХІ столітті: панування у повітрі та космосі; глобальне досяжність; висока точність ураження; висока глобальна мобільність; інформаційне панування; гнучке бойове забезпечення.

Панування у повітрітаі космосі має на увазі встановленняповного глобального контролю обстановки в біля земному просторі, які забезпечує всебічний захист своїх військ, свободу їх маневру і ведення бойових дій. Для досягнення цієї менти в війнах майбутнього здійснюється прийняття на озброєння ВПС багатоцільового винищувача F/A-22 «Раптор» замість деяких тактичних винищувачів які були на озброєнні раніше.

Глобальне досяжність має на увазі спроможність наносити швидкі та стрімкі удари як звичайним, так і ядерними засобами по об’єктам у будь-якому районі світу.

Висока точність ураження, як передбачається буде забезпечуватись за рахунок ефективного використання авіаційних та космічних засобів розвідки та наведення для виявлення важливих об’єктів противника і нанесення ударів високоточними засобами ураження.

Висока глобальна мобільність виявляється у спроможності забезпечити термінове перекидання військ і засобів на любий ТВД.

Інформаційне панування передбачає спроможність ефективно здійснювати збір, обробку, використання і захист інформації, а також ефективно протидіяти схожим діям противника.

Гнучке бойове забезпечення виявляється у гарантованому своєчасному забезпеченні всім необхідним сил, діючих у бойових діях.

Таким чином, військово-повітряні сили США є важливим видом ЗС. Вони включають частини, з’єднання і об’єднання МБР, стратегічної, тактичної і військово-транспортної авіації, а також сили і засоби ППО.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры