М’язи, які здійснюють рухи пальців кисті

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 27Следующая ⇒

Окрім вищезгаданих м’язів, кисть має власні короткі м’язи, які починаються і закінчуються на долоні. Вони підрозділяються на три групи:

- по променевому краю долоні - м’язи, які утворюють підвищення великого пальця;

- по ліктьовому краю долоні – м’язи, які утворюють підвищення мізинця;

- середня група –м’язи, які залягають у долонній западині.

У процесі еволюції людини найбільшого розвитку досягли м’язи великого пальця (він максимально протиставляється), а також м’язи-розгиначі (кожний палець може повністю випрямлятися). Пальцями кисті можна виконувати згинання, розгинання, відведення (рух від середнього пальця), приведення (рух до середнього пальця) і колові рухи. Великий палець може виконувати протиставлення і відставлення (опозиція і репозиція).

Згинання чотирьох (2, 3, 4, 5) пальців (окрім великого) виконують:

- поверхневий згинач пальців – розташований під довгим долонним м’язом і променевим згиначем кисті. Починається на медіальному надвиростку плечової кістки, вінцевому відростку ліктьової кістки, передньому краї променевої кістки, а приєднується чотирма сухожилками до долонної поверхні середніх фаланг;

- глибокий згинач пальців – розташований глибоко на передній поверхні ліктьової кістки і на квадратному пронаторі. Починається на передній поверхні ліктьової кістки, міжкістковій перетинці передпліччя, а приєднується чотирма сухожилками до дистальних фаланг 2-5 пальців.

Проксимальну фалангу 2-5 пальців згинають:

- червоподібні м’язи – розташовані між сухожилками глибокого згинача пальців. Починаються на сухожилках глибокого згинача пальців, а приєднуються до апоневрозу спільного розгинача пальців;

- долонні міжкісткові м’язи: перший – розташований на променевій половині долоні, починається на ліктьовій стороні 2-ї п’ясткової кістки, а приєднується до ліктьової сторони п’ястково-зап’ясткового суглоба вказівного пальця і вплітається в тильний апоневроз; другий і третій – розташований на ліктьовій половині долоні і починається на променевій стороні 4 і 5-ї п’ясткових кісток і приєднується до променевої сторони сумок п’ястково-фалангових суглобів 4-5-го пальців;

- тильні міжкісткові м’язи: перший і другий, третій і четвертий розташовані на міжкісткових проміжках між п’ястковими кістками, де і починаються, а приєднуються перші до променевого краю вказівного (2) і середнього (3) пальців, а другі – до ліктьового краю середнього (3) і безіменного (4) пальців.

Середню фалангу 2-5 пальців згинають:

- поверхневий згинач пальців.

Дистальну фалангу 2-5 пальців згинають:

- глибокий згинач пальців.

В згинанні мізинця приймають участь:

- короткий згинач мізинця – розташований під коротким долонним м’язом на підвищенні мізинця кисті. Починається на утримувачі згиначів і гачку гачкуватої кістки, а приєднується до долонної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця.

В розгинанні 2-5 пальців приймають участь такі м’язи:

- спільний розгинач пальців;

- розгинач вказівного пальця;

- розгинач мізинця.

Розведення і приведення пальців кисті відбувається відносно середнього (3) пальця.

Розведення пальців до середнього здійснюють:

- тильні міжкісткові м’язи: перший і другий, третій і четвертий.

Приведення пальців до середнього здійснюють:

- долонні міжкісткові м’язи: перший і другий, третій.

Згинання великого пальця кисті здійснюють:

- довгий згинач великого пальця кисті;

- короткий згинач великого пальця кисті – лежить під шкірою з бокової сторони підвищення великого пальця. Його поверхнева головка починається на утримувачі згиначів, а приєднується до сесамоподібної кістки в ділянці п’ястково-фалангового суглоба великого пальця. Його глибока головка починається на кістці-трапеції і головчастій кістці, а приєднується до ліктьової і променевої, сесамоподібної кісток, основи проксимальної фаланги великого пальця.

Розгинання великого пальця кисті виконують:

- довгий розгинач великого пальця кисті;

- короткий розгинач великого пальця кисті;

- довгий відвідний м’яз великого пальця кисті;

- короткий відвідний м’яз великого пальця кисті – лежить під шкірою на бічній стороні підвищення великого пальця кисті. Починається на утримувачі згиначів і човноподібній кістці, а приєднується до проксимальної фаланги великого пальця.

Приведення великого пальця кисті виконують:

- м’яз, який приводить великий палець кисті – самий глибокий з м’язів підвищення великого пальця кисті. Його поперечна головка починається на долонній поверхні тіла 3-ї п’ясткової кістки, а коса головка – на основі 2 і 3-ї п’ясткових кісток і головчастій кістці. Приєднується м’яз до основи проксимальної фаланги великого пальця кисті, ліктьової сесамоподібної кістки і капсул п’ястково-фалангового суглоба.

Протиставлення великого пальця виконують:

- м’яз, який протиставляє великий палець кисті – розташований під коротким відвідним м’язом великого пальця кисті і починається на утримувачі згиначів і кістці-трапеції, а приєднується до першої п’ясткової кістки.

Тема 13. М’язи тазу

План

1. Загальні відомості про м’язи тазу.

2. Будова, топографія і функції м’язів передньої поверхні стегна.

3. Будова, топографія і функції м’язів задньої поверхні стегна.

М’язи нижньої кінцівки виконують рухи в кульшовому, колінному, таранно-гомілковому суглобах і суглобах стопи.

Функції м’язів тазу і вільної нижньої кінцівки здійснюються у положенні, при якому нога знаходиться у вільному стані, тобто, не має опори. При цьому фіксована точка м’язів розташовується проксимально, а рухома точка - дистально. При стоянні, ходьбі, бігу і інших положеннях тіла нога має опору, завдяки чому послідовно чи водночас відбувається скорочення м’язів тазу і нижньої кінцівки.

М’язи, які приводять в рух стегно в кульшовому суглобі.

Завдяки трьом взаємно перпендикулярним осям обертання, які проходять через центр кульшового суглоба, в ньому (при фіксованому тазі) можна виконати стегном і разом усією ногою такі рухи:

- згинання і розгинання;

- відведення і приведення;

- пронацію і супінацію;

- коловий рух (циркумдукцію).

При фіксованому стегні або фіксованій усій нижній кінцівці м’язи здійснюють такі рухи тазу: уперед, назад, вбік і повороти праворуч і ліворуч.

Згинання стегна здійснюють м’язи, які перетинають поперечну вісь кульшового суглобу і розташовані попереду від неї:

- клубово-поперековий м’яз – лежить у клубовій ямці у межах великого тазу і складається із трьох частин: великого поперекового м’язу, малого поперекового м’язу і клубового м’язу;

- великий поперековий м’яз розташований латерально, йде донизу, зливається із клубовим м’язом. Починається на тілах і поперечних відростках 1-5-х поперекових хребців і тіла 12-го грудного хребця, а приєднується до малого вертела стегнової кістки;

- клубовий м’яз – розташований в області клубової ямки, тут же і починається, і приєднується загальним із великим поперековим м’язом сухожилком до малого вертелу стегнової кістки;

- малий поперековий м’яз – починається на тілі 12-го грудного і 1-го поперекового хребців, а приєднується до фасції тазу;

- кравецький м’яз – найдовший м’яз людського тіла – розташований під шкірою на передній поверхні стегна, йде косо вниз і медіально. Починається на верхній передній ості клубової кістки, а приєднується до горбистості великогомілкової кістки, фасції гомілки. М’яз виконує згинання стегна і гомілки, спіральний рух і супінує стегно;

- м’яз-натягач широкої фасції стегна – розташований під шкірою на передньо-бічній поверхні тазу і починається на верхній передній ості клубової кістки і приєднується, сплітаючись, до широкої фасції стегна;

- клубово-великогомілковий тракт – є продовженням сухожилку м’яза-натягача широкої фасції стегна, приєднується до латерального надвиростка великогомілкової кістки. Цей м’яз виконує згинання стегна, його пронацію, відведення і оберти тазу;

- гребінчастий м’яз – розташований на передній поверхні стегна під прямим і кравецьким м’язами. Починається на верхній гілці лобкової кістки, йде вниз і латерально і приєднується до шорсткої лінії стегна. М’яз виконує згинання, приведення, супінацію стегна, нахиляє таз уперед;

- прямий м’яз стегна – є однією із головок чотириголового м’язу стегна і розташований на передній поверхні стегна.

Розгинання стегна виконують м’язи, які перетинають поперечну вісь кульшового суглобу і розташовані позаду від неї. Всі ці м’язи прямують як з тазу на стегно, так і з тазу на гомілку:

- великий сідничний м’яз – розташований під шкірою на задній поверхні кульшового суглобу і починається на сідничній поверхні клубової кістки, дорсальній поверхні крижової кістки і куприка, а приєднується до сідничної горбкуватості стегнової кістки, клубово-великогомілкового тракту. Утримує тіло у вертикальному положенні, розгинає і супінує стегно, розгинає таз (із зігнутого положення); м’яз також розгинає стегно при підйомі на гору, підйомі по драбині, піднятті зі стільця;

- двоголовий м’яз стегна – розташований під шкірою на латеральному боці задньої поверхні стегна. Має дві головки – довгу і коротку. Довга головка починається на сідничному горбі, а коротка – на нижній частині шорсткої лінії стегна. М’яз має загальний сухожилок, який проходить позаду поперечної осі колінного суглоба і приєднується до головки малої гомілки. М’яз розгинає стегно, згинає і супінує гомілку при фіксованому стегні;

- напівсухожилковий м’яз – розташований під шкірою на задній поверхні стегна з медіального боку. Має загальний початок з довгою головкою двоголового м’язу на сідничному горбі, проходить біля колінного суглобу і приєднується до горбистості великої гомілкової кістки, фасції гомілки. М’яз розгинає стегно, згинає і пронує гомілку;

- напівперетинчастий м’яз – розташований позаду напівсухожилкового м’язу і починається на сідничному горбі, а приєднується до медіального виростку великогомілкової кістки. М’яз розгинає стегно, згинає і пронує гомілку.

М’язи, які відводять стегно, перетинають сагітальну вісь кульшового суглобу і розташовані з його латерального боку. Всі вони приєднується, в основному, до великого вертела. До м’язів цієї групи належать:

- середній сідничний м’яз – лежить під великим сідничним м’язом і починається на зовнішній поверхні клубової кістки і широкої фасції стегна, а приєднується до великого вертела. Передні волокна йдуть зверху донизу, назад, а задні – зверху донизу, уперед;

- малий сідничний м’яз – лежить під середнім сідничним м’язом. Починається на клубовій кістці, а приєднується до великого вертела;

- грушоподібний м’яз – лежить усередині малого тазу – починається на передній поверхні крижової кістки, проходить через великі сідничні отвори в сідничну область і приєднується до верхівки великого вертела;

- внутрішній затульний м’яз – розташований усередині малого тазу – починається на затульній мембрані, йде в латеральний бік, перегинається через малу сідничну вирізку і приєднується до вертельної ямки стегнової кістки;

- м’язи-близнята –верхній і нижній - починаються на сідничній ості і сідничному горбі відповідно, а приєднуються до сухожилку внутрішнього затульного м’язу;

- м’яз-натягач широкої фасції стегна.

Приведення стегна здійснюють м’язи, які перетинають сагітальну вісь кульшового суглоба і розташовані медіально від неї:

- гребінчастий м’яз;

- тонкий м’яз – розташований під шкірою на медіальній поверхні стегна і починається на нижній гілці лобкової кістки, йде вниз у вигляді тонкого тяжа і приєднується до горбистості великогомілкової кістки;

- довгий привідний м’яз – лежить на передньомедіальній поверхні стегна і починається на верхній гілці лобкової кістки, донизу він розширюється і приєднується до середньої третини шорсткої лінії стегнової кістки;

- короткий привідний м’яз – лежить під довгим привідним м’язом і починається на нижній гілці лобкової кіски, йде донизу, латерально і приєднується до шорсткої лінії стегнової кістки;

- великий привідний м’яз – розташований під довгим і коротким привідними м’язами над тонким м’язом. Починається на сідничному горбі і гілці сідничної кістки, приєднується до шорсткої лінії стегнової кістки, до медіального надвиростку стегнової кістки.

М’язи, які повертають стегно назовні (супінатори), перетинають навкіс вертикальну вісь кульшового суглобу, окрім клубово-поперекового м’язу, який при фіксованому стегні приймає участь ще й в обертанні тазу:

- клубово-поперековий м’яз;

- квадратний м’яз стегна – розташований під нижнім краєм великого сідничного м’яза і починається на латеральному краї сідничного горба, а приєднується до великого вертела;

- сідничні м’язи – великий, середній і малий;

- кравецький м’яз;

- внутрішній затульний м’яз;

- зовнішній затульний м’яз – лежить з зовнішньої сторони затульного отвору тазової кістки і починається на зовнішній поверхні лобкової і сідничної кісток, біля затульного отвору і затульної перетинки. Приєднується до вертельної ямки стегнової кістки і сумки кульшового суглобу;

- грушоподібний м’яз;

- м’язи-близнята.

М’язи, які повертають стегно усередину (пронатори), представлені такими м’язами:

- м’яз-натягач широкої фасції стегна;

- передні пучки середнього і малого сідничних м’язів;

- напівсухожилковий м’яз;

- напівперетинчастий м’яз;

- тонкий м’яз.

Кругові оберти стегна у кульшовому суглобі здійснюють всі групи м’язів, які його оточують, і скорочуються почергово. Один і той же м’яз може приймати участь у різноманітних рухах. Рухливість стегна залежить від того, яке положення займає гомілка.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США