Програма психології як науки про еволюційні зв'язки між свідомістю і зовнішнім середовищем Г. Спенсера

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 32 из 46Следующая ⇒

Ще одна програма розвитку психології вже в контексті вчення про біологічну еволюцію, була запропонована Гербартом Спенсером (1820-1903) у роботі “Основи психології”. Друге видання цієї книги (1870-1872) принесло автору славу творця еволюціоністської психології. Поняття про еволюцію Спенсер трактував дуже широко, розуміючи під ним будь-який розвиток. Все існуюче, відповідно до його поглядів, визначається загальним законом еволюції - від невизначеної гомогенності до визначеної гетерогенності. Але не це універсальне положення само по собі, а поєднання психологічних задач з ідеями нової еволюційної біології дозволило Спенсеру розробити план перетворення психології. Психічні явища, на його думку, це один з видів життєвих проявів у процесі пристосування організму до середовища. Свідомість тим самим аналізувалося в плані біологічної адаптації. Психіка, за Спенсером, як і життя в цілому, є пристосуванням внутрішніх відносин до зовнішніх, тобто до зовнішнього середовища.

У психології Спенсера психіка береться в її відношенні до зовнішнього середовища й одержує реальну функцію в здійсненні зв'язку організму із середовищем. Співвідношення між внутрішніми явищами - предмет фізіології, між зовнішніми - інших наук. Предмет психології – є відношення між цими двома відносинами. У процесі пристосування внутрішніх відносин до зовнішнього утворяться рефлекс, інстинкт, пам'ять, розум, воля. Вони виступають як фази психічного розвитку, стадії пристосування. Інтелект - вища фаза душевного розвитку, з його допомогою пристосування розширюється в просторі і в часі, зростають його спеціалізація, точність і складність. Людську психіку Спенсер розглядає в основних поняттях біологічної еволюції, хоча і підкреслює при цьому, що людина, на відміну від тварин, існує не тільки в природному, але й у надорганічному, тобто соціальному, середовищі і змушена пристосовуватися і до нього. Соціальна еволюція, за Спенсером, є частиною еволюції взагалі, тому закони і механізми пристосування людини до соціального середовища тільки ускладнюються завдяки появі нових факторів - мови, суспільства, матеріального виробництва, науки, моральних і естетичних категорій і ін.

У психологію, як науку, Спенсер увів розрізнення двох її видів. Одна - об'єктивна психологія - має справу з психічними явищами у тварин і людини, що виявляються в діях, пристосованих до впливів зовнішнього середовища; її метод - зовнішнє спостереження. Інша галузь психології - суб'єктивна психологія - займається станами свідомості за допомогою внутрішнього спостереження. У цілому психологія повинна досліджувати природу, походження і значення зв'язків між свідомістю і зовнішнім середовищем. Побудована на основах позитивістського еволюціонізму теорія людини Спенсера натуралістично трактує її розвиток. Учений стояв на біологізаторських позиціях у розумінні законів розвитку людської психіки.

Питання для самоперевірки

1. Предмет психології в “фізіологічній психології” В.Вундта.

2. Чим обґрунтовував В.Вундт самостійність психології?

3. Суть завдання І.М.Сєченова в сфері психології.

4. Розуміння рефлексу І.М.Сєченовим.

5. Методи вивчення духовної природи психіки за К.Д.Кавеліним.

6. Як представлений об'єкт у психічному процесі за Брентано?

7. До якого напрямку функціоналізму чи структуралізму можна віднести

погляди Брентано?

8. Кому належить ідея про те, що психічні явища це один з видів життєвих

проявів організму в процесі адаптації?

9. Біологізаторськими чи соціологізаторськими були погляди Спенсера?

ТЕМА 11. ПЕРІОД "ВІДКРИТОЇ КРИЗИ" У ПСИХОЛОГІЇ.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.

План

Загальна характеристика ситуації в суспільстві, науці і психології на початку XX сторіччя

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология