Діаметр посадочної поверхні маточини

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 10Следующая ⇒

Діаметр отворів у диску

Приймається

Кількість отворів

z = 4

Діаметр центрів отворів

Довжина маточини

де – довжина шпонки; (з розрахунку шпонок).

ЗМАЩУВАННЯ РЕДУКТОРА

Змащування зубчастих передач

При коловій швидкості зубчастих коліс м/с для змащування зубчастих передач застосовуються картерна система змащування.

Максимальна глибина занурення тихохідного колеса в мастильну ванну не більше 1/3 радіуса. Мінімальна – не більше (швидкохідного колеса).

Верхній та нижній рівні мастила

(швидкохідного колеса);

де і – відповідно максимальний та мінімальний рівні мастила.

Об’єм мастильної ванни

Середня колова швидкість коліс

Кінематична в’язкість мастила

МПа (з розрахунку передач) сСт [7, табл. 11.1, с. 148].

Марка мастила

Згідно з кінематичною в’язкістю, вибирається мастило Індустріальне И-30А ГОСТ 1707-70 [7, табл. 11.2, с. 148].

10.2 Мастильні пристрої

Контроль рівня мастила

Застосовується жезловий маслопокажчик, за допомогою якого здійснюється контроль верхнього та нижнього рівнів мастила в редукторі.

Конструкція та основні розміри маслопокажчика наведені у [6, рис. 10.79, с. 339].

Пробка до мастилозливного отвору

В нижній частині корпуса передбачений отвір (різьбовий) для зливу мастила і промивання редуктора. Отвір закривається пробкою. Діаметр різьби М22×2. Конструкція та основні розміри пробки наведені [6, табл. 10.8, с.312].

Змащування підшипників

Величина критерію

Ведучий вал

Ведений вал

де - внутрішній діаметр підшипника на ведучому валу;

- внутрішній діаметр підшипника на веденому валу;

і – частоти обертання валів.

Оскільки для обох валів <300000 , то для змащування підшипників застосовуються пластичне мастило [6, с.216]. Вибирається мастило ЦИАТИМ–201 ГОСТ 6267-74. Вільний простір підшипникового вузла заповнюється мастилом на 0,5 об’єму при складані редуктора. В процесі експлуатації, періодично (через кожні 3 місяці) поповнюється свіжим мастилом. Для подачі мастила в підшипники застосовується маслянки. Мастило подається під тиском спеціальним шприцом.

Ущільнюючі пристрої

Ущільнюючі пристрої застосовуються для запобігання витікання мастила з підшипникових вузлів, а також для захисту їх від попадання пилу, бруду, вологи.

Вибір типу ущільнення

Колова швидкість

де – внутрішній діаметр підшипника на ведучому валу;

– частота обертання ведучого вала; .

При такій швидкості можна застосувати повстяні (сальникові) ущільнення. Розміри ущільнень наведені [6, табл. 8.35, с.226].

Захисні пристрої

При застосуванні пластичного мастила підшипники повинні бути віддалені від внутрішньої частини корпуса. Для цього застосовуються захисні кільця з проточками. Кільця захищають підшипники від попадання картерного мастила, і таким чином запобігають вимиванню пластичного мастила і утримують витікання мастила з порожнини підшипникового гнізда. Конструкція та основні розміри захисного кільця наведені [6, табл. 8.81, с. 225].

СКЛАДАННЯ РЕДУКТОРА

Деталі, які поступають на складання, повинні відповідати робочим кресленням, технічним вимогам на їх виготовлення. Внутрішні поверхні корпуса та кришки повинні бути пофарбовані червоною маслостійкою фарбою.

Складання, редуктора проводиться згідно з складальним кресленням та із технологією складання. Складання здійснюється і такій послідовності.

Ведучий вал

На ведучий вал насаджують захисне кільце і вставляють в стакан. Напресовують підшипник, який попередньо нагрівають в мастилі до температури 80...100^oC. Насаджують дис­танційну втулку, і напресовують другий підшипник, який також попередньо нагрівають в мастилі. Насаджують дистанційне кільце, стопорну лапчасту шайбу і нагвинчують шліцьову гайку. Після затяжки гайки, одна із ла­пок шайби, яка співпадає з шліцом, загинається в паз шліца гайки. Насаджується розпірна втулка до упора в то­рець гайки.

Проміжний вал

В шпонковий паз вставляють шпонку і напресовують конічне колесо до упору в буртик вала. Насаджують за­хисні кільця, напресовують підшипники, які попередньо наг­рівають в мастилі.

Регулювання підшипників

Регулювання підшипників здійснюється комплектами (на­бором) прокладок, які установлюються між фланцем кри­шки підшипника і фланцем стакана (на ведучому валу) і між фланцями кришок підшипників і корпусом редукто­ра (на веденому валу). За допомогою прокладок також компенсуються неточності лінійних розмірів спряжених деталей, які виникають при їх виготовленні. Прокладки шта­мпуються із сталевої стрічки (сталь 08кп.ГОСТ 1050-88) тов­щиною 0,1; 0,2; 0,4 і 0,8 мм. Осьовий зазор с в підшипниках компенсує температурні деформації. Цей зазор незначний (с=0,2...0,5мм),а тому його на складальному кресленні не показують.

Ведучий вал

Складений вал установлюється на спеціальному пристрої. Між фланцями кришки підшипника і стакана підбирається комплект прокладок такої товщини, щоб між торцями цен­трувального пояска кришки і зовнішнього кільця підшипника забезпечити сумарний зазор (для двох підшипників) с=0,5...0,6 мм.(рис. 10.5.1).

Кришка підшипника разом з комплектом прокладок притягуєть­ся до фланця стакана короткими болтами (рис. 10.5.1). На флан­ці стакана необхідно передбачити (при конструюванні) два різьбових отвори, які зміщені відносно наскрізних отворів.

Примітка. Якщо кришка підшипника і фланець стакана кріпляться шістьома болтами, то на фланці стакана передбачається три різьбових отвори.

Проміжний вал

Знімається кришка корпуса редуктора. Вал установлюється в підшипникові гнізда основи корпусу, і виставляється в осьовому положенні так, щоб торці захисних кілець вис­тупали за торці стінок основи корпусу на однакову від­стань d (рис. 10.5.2).

В такому положенні вал фіксується на обох опорах спе­ціальними притискачами. Наскрізна кришка підшипника (консольна опора) притискується впритул до торця зов­нішнього кільця підшипника. На величину зазора під­бирається комплект прокладок (рис.10.5.2). Кришка разом з прокладками притягується болтами до основи корпусу. Зі сторони глухої кришки (протилежна опора) між фланцем кришки і торцем основи корпусу підбирається комплект (набір) прокладок товщиною, щоб між торцями центрувального пояска кришки і зовнішнього кільця підшипника забезпечити сумарний зазор (для двох підшипників) с=0,5...0,7 мм. Кришка разом з прокладками притягуєть­ся до основи корпусу болтами.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры