Правове регулювання екологічної сертифікації

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

Здійснення екологічної сертифікації регулюється:

× Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року (ст. 49);

× Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня ь-м 2001 року;

× Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»

× від 17 травня 2001 року;

× Законом України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 1 грудня 2005 року;

× Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сер­тифікацію» від 10 травня 1993 р.

Сертифікація - це процедура, за допомогою якої визнаний в установ­леному порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу, встановленим законодавством вимогам.

Екологічна сертифікація - це підтвердження відповідності продукції, робіт, послуг, систем екологічного менеджменту екологічним вимогам технічних регламентів чи стандартів з видачею відповідного сертифіката встановленого зразка.

Сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що про­дукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарта чи іншого нормативного документа, визначеного законодав­ством;

Продукція, що пройшла екологічну сертифікацію, маркується націо­нальним знаком відповідності або знаком відповідності.

Вітчизняною системою екологічної сертифікації є система УкрСЕПРО. Державним органом, що здійснює управління у цій царині, є Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Екологічна сертифікація здійснюється акредитованими в систе­мі УкрСЕПРО у встановленому законодавством порядку органами із сертифікації будь-якої форми власності. Уповноваженими органами із сертифікації, згідно зі ст. 28 Закону «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» можуть бути виключно резиденти України.

Відгалуженням системи екологічної сертифікації України є системи під­твердження якості природних об'єктів чи системи управління природними комплексами. Так, у нашій країні запроваджується екологічна сертифікація ґрунтів і лісова сертифікація. Регулюється це галузевими стандартами:

а) ГСТУ 46.075:2004 Якість ґрунту. Сертифікація земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення. Основні положення;

б) ГСТУ 46.081:2004 Якість ґрунтів. Сертифікація земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення. Вимоги до органів з сертифікації земель та порядок їх акредитації.

Згідно зі ст. 56 Лісового кодексу України у редакції від 8 лютого 2006 року лісова сертифікація — оцінка відповідності системи ведення лісо­вого господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку.

71. Національний знак відповідності і знак відповідності

Продукція, що успішно пройшла екологічну сертифікацію, маркується національним знаком відповідності або знаком відповідності.

Національний знак відповідності, згідно зі ст. 33 Закону «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 1 грудня 2005 року, є спеціальним позначенням, що підтверджує відповідність продукції технічним регламентам. Опис та правила застосування національного знака відповідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599. Вимоги щодо маркування національним знаком від­повідності визначені також Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркуван­ня національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 року № 1585. Маркування продукції, на яку поширюється дія технічних ре­гламентів, національним знаком відповідності є обов'язковим.

Знак відповідності, згідно з п. 1.2 ДСТУ 2296-93 Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування, призначеній для позна­чення сертифікованої продукції з метою інформу­вання споживачів про те, що продукція пройшла екологічну сертифікацію в системі УкрСЕПРО.

Різниця між національним знаком відповідності і знаком відповідності у тому, що перший свідчить про відповідність продукції технічним регламентам, а останній - екологічним стандартам.

ДСТУ 2296-93 передбачає два види знаку від­повідності:

а) трилисник у колі - для продукції, що відповідає обов'язковим вимогам екологічних стандартів;

б) трилисник у квадраті-для продукції, що відповідає усім вимогам екологічних стандар­тів, а також для продукції, що не підлягає обов'язковій екологічній сертифікації і сертифікована на добровільних засадах.

Підприємство має право використовувати знак відповідності після одержання зареєстрованого сертифіката відповідності та укладення ліцензійної угоди з органом сертифікації у системі УкрСЕПРО.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте