Громадська екологічна експертиза

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 8Следующая ⇒

Громадська екологічна експертиза - це екологічна експертиза, яка здійснюється з ініціативи і на замовлення громадських організацій чи інших громадських формувань (ст. 16 Закону України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 року).

Громадська екологічна експертиза проводиться незалежно від дер­жавної екологічної експертизи або може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою через створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів гро­мадських організацій чи інших громадських утворень.

Громадська екологічна експертиза проводиться для врахування гро­мадської думки щодо реалізації запроектованої господарської діяльності, її суспільно-екологічних наслідків. Вона може здійснюватися у будь-якій царині діяльності, яка потребує екологічного обґрунтування.

Згідно зі ст. 41 Закону «Про екологічну експертизу» задля інформу­вання населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації заяву про проведення громадської екологічної експертизи, у якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік фахівців, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, терміни її проведення. Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відпо­відних місцевих рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи.

Висновки громадської екологічної експертизи опубліковуються в ЗМІ, спрямовуються до органів, що проводять державну екологічну експерти­зу, місцеві та центральні органи влади, замовнику проекту.

Висновки громадської екологічної експертизи мають рекомендацій­ний характер і можуть враховуватися органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що зацікавлені в реалізації проектних рішень або які експлуатують відповідний об'єкт.

Правове регулювання ОВНС

ОВНС (оцінку впливу на навколишнє середовище) можна визна­чити як науково-дослідну роботу проектувальника екологічно небезпечної діяльності, спрямовану на визначення доцільності і прийнятності проектованої діяльності та обґрунтування господарчих, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення екологічної безпеки.

Загальні засади ОВНС в Україні визначені у ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону довкілля, екологічної ємності даної території, стану довкілля у місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив суспільно-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих чинників та об'єктів на довкілля.

Здійснення ОВНС в Україні регулюється підзаконними актами: Положенням про склад і зміст матеріалів оцінки впливу запроектованої господарської діяльності на стан оточуючого середовища і природних ресурсів (ОВОС) на різних стадіях вирішення завдань будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переозброєння чинних промислових та інших об'єктів, затвердженим наказом Мінприроди від 8 липня 1992 р. № 59 і ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівни­цтві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування, розроблені українським державним головним інститутом «УкрНДІІНТВ» та схвалені рішенням науково-технічної ради Держбуду України від 9 грудня 2003 року № 89, затверджені і введені в дію з 1 квітня 2004 року наказом Держбуду України від 15 грудня 2003 року № 214.

Матеріали ОВНС є об'єктами державної екологічної експертизи. Відповідно до ст. 15 Закону «Про екологічну експертизу» ОВНС оформ­люється у вигляді: а) окремого розділу (тому, книги) документації на об'єкти експертизи, вимоги до змісту якого викладено у ст. 36 цього За­кону, і б) Заяви про екологічні наслідки діяльності, вимоги до змісту якої викладено у ст. 35 Закону. Специфікою ОВНС є те, що вона здійснюється самими суб'єктами екологічно небезпечної діяльності у складі проекта будівництва відповідного об'єкту. Об'єктивність ОВНС перевіряється у ході державної екологічної експертизи або екологічного контролю.

Певні особливості має транскордонна ОВНС, яка здійснюється від­повідно до Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 року (Еспо, Фінляндія), ратифікованої За­коном України від 19 березня 1999 року. Конвенція визначає вимоги до здійснення ОВНС у тому випадку, коли негативні наслідки господарської діяльності можуть поширитися на територію іншої держави.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии