Анулювання Брестського мирного договору та його наслідки для України

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 12Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

— Листопад 1918 р. — перемога у Німеччині революції; капітуляція Німеччини у Першій світовій війні.

— 13 листопада 1918 р. — анулювання РСФРР Брестського миру; згодом — постанова Раднаркому про невизнання України самостійною державою; зняття РСФРР з себе зобов’язання не втручатися у внутрішні справи України.

— Звернення Г. П’ятакова та В. Антонова-Овсієнка до В. Леніна з проханням про наступ російських військ в Україну.

— 17 листопада 1918 р. — ухвалення РСФРР і ЦК РКП(б) рішення про створення Реввійськради Групи військ Курського напрямку, на яку покладалося завдання керувати воєнними операціями в Україні (таким чином було започатковано створення Українського фронту).

— Кінець листопада 1918 р. — створення маріонеткового Тимчасового робітничо—селянського уряду України, який керівництвобільшовицької партії розглядало не як орган влади незалежної держави, а як «обласну» адміністрацію, керовану ЦК РКП(б).

— 29 листопада 1918 р. — оприлюднення Тимчасовим робітничо- селянським урядом у Суджі маніфесту про відновлення влади рад в Україні; заклик до боротьби проти «контрреволюції».

— Кінець листопада 1918 р. — початок наступу в Україну більшовицьких військ під командуванням В. Антонова-Овсієнка.

— Просування більшовицьких військ за двома напрямками: на Київ та Харків — Катеринослав.

— Відновлення в північно-східних районах України під прикриттям маріонеткового Тимчасового робітничо-селянського уряду на чолі з Г. Пятаковим більшовицької влади.

Падіння гетьманського режиму

Середина листопада 1918 р. — усунення П. Скоропадського від влади шляхом антигетьманського повстання.

14 грудня 1918 р. — П. Скоропадський зрікся влади; гетьманський режим перестав існувати.

Причини падіння гетьманату П. Скоропадського:

— Поразка Німеччини в Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності.

— Залежність української держави від австро-німецьких збройних формувань,

— Відсутність дієздатної регулярної української армії.

— Відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги.

— Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни).

— Виникнення опозиції гетьманській владі (українські соціалістичні партії, українські більшовики, які у червні 1918 р. утворили власну партію — КП(б)У, робітники, середнє та незаможне селянство).

— Спроба знайти опору серед білогвардійців (грамота П. Скоропадського про відмову від української державності на вступ до всеросійської федерації народів від 14 листопада 1918 р.).

Українська Народна Республіка Директорії

Утворення Директорії

— 13 листопада 1918 р. — створення для керівництва антигетьманським повстанням Директорії УНР у складі В. Винниченка (голова, член УСДРП), С. Петлюри (головний отаман військ УНР, член УСДРП), Ф. Швеця (член УПСР), А. Макаренка (керівник профспілки залізничників), О. Андріївського (член УПСС).

Словник

Директорія УНР — тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти гетьмана П. Скоропадського. Після перемоги — найвищий орган державної влади Української Народної Республіки.

— Завоювання Директорією масової підтримки селянства, яке стихійно піднімалося на антигетьманську боротьбу.

— Перехід на сторону Директорії частини гетьманських військ, у тому числі добре дисциплінованого і навченого полку Січових Стрільців, яким командував Є. Коновалець, а також Сірожупанної дивізії.

Боротьба за відновлення УНР

— 15 листопада 1918 р. — звернення Директорії до населення України, в якому вона закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши при цьому демократичні свободи, 8-годинний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам; початок антигетьманського повстання; виступ січових стрільців у Білій Церкві.

— 17 листопада 1918 р. — підписання угоди між Директорією та представниками окупаційних військ про нейтралітет останніх у подіях в Україні.

— 18 листопада 1918 р. — вирішальний бій під Мотовилівкою, у якому гетьманські війська зазнали поразки.

— 18 грудня 1918 р. — урочистий вступ Директорії до Києва.

Трудовий конгрес

— 26 грудня 1918 р. — проголошення Декларації з програмою Директорії, у якій пропонувалося скликати Конгрес трудового народу України як найвищий орган влади в Україні.

Словник

Трудовий конгрес — вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки у період Директорії УНР, скликаний з метою організації влади в Україні та визначення форми державного правління після повалення влади гетьмана П. Скоропадського.

— 12—15 січня 1919 р. — вибори до Трудового Конгресу, участь у яких мали право брати усі громадяни УНР віком від 21 року, крім позбавлених громадянських прав у судовому порядку і військовиків республіканської армії.

Це цікаво! До участі у виборах до Трудового конгресу було допущене тільки т. зв. «трудове населення» без «поміщиків і капіталістів», а нетрудові, експлуататорські класи позбавлялися права голосу. Причому до останніх зараховували навіть національну інтелігенцію — адвокатів, лікарів, професорів, учителів тощо. Були позбавлені права голосу промисловці, поміщики, комерсанти, духовенство та ін.

— 23-28 січня — робота Трудового конгресу у Києві, який затвердив ухвалу Української Національної Ради ЗУНР та Універсал Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу; на наступних пленарних засіданнях Трудовий конгрес заслухав звіти членів Директорії (голови — В. Винниченка, голови уряду — В. Чехівського, Головного отамана — С. Петлюри).

— Оголошення про вимушене тимчасове припинення діяльності Конгресу через наступ російських більшовицьких військ на Київ.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности