Національний Університет “Львівська Політехніка” та його розвиток в незалежній українській державі (1991-2016 рр.)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Проголошення незалежності 24 серпня 1991 р. та створення нової державної системи освітніх закладів започаткував новий період трансформацій. Тільки з цього часу Львівський політехнічний інститут розпочинає працювати в умовах існування української незалежної держави.

З метою інтеграції ЛПІ в європейську систему освіти у 1992 р., вперше в Україні, запроваджено ступеневу систему підготовку фахівців. Розроблено принципово нові освітньо-професійні програми та навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за взірцями кращих університетів світу технічного спрямування, а також нові концепції гуманітарної та фундаментальної підготовки. З лютого 1992 р. інститут переведено на п’ятиденний тиждень аудиторних занять. У 1991-1992 навчальному році на 16 факультетах ЛПІ навчалися близько 16 тис. студентів. Функціонувало 76 кафедр, на яких працювало 1597 викладачів[78].

У червні 1993 р. Львівський політехнічний інститут отримав найвищий –четвертий рівень акредитації, а також нову назву – Державний університет “Львівська політехніка”. Університетська автономія дозволила самостійно визначати зміст освітніх програм, структуру і план прийому студентів, формувати нові спеціальності, в тому числі гуманітарні, надавати наукові ступені, здійснювати розподіл асигнувань[79]. Вперше в Україні у березні 1993 р. в Львівській політехніці обрано орган студентського самоврядування – Колегію студентів інституту, факультетів та студентські ради гуртожитків[80].

Створено нові факультети: комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, прикладної математики. Відроджено Першу академічну гімназію при Львівській політехніці, першим директором якої став В. Старчевський. У Львівській Політехніці традиційно розвиваються фундаментальні дослідження в галузі фізики, електротехніки, радіотехніки, електроніки, приладобудування, електромеханіки, будівництва, архітектури, механіки, хімії та хімічних технологій, геодезії та математичних наук.

Упродовж 1993-1998 рр. проведено велику організаційну роботу з адаптації Львівської політехніки до умов ринкової економіки: реорганізовано факультети економіки та менеджменту, машинобудування та автомобільної техніки, створено 9 нових кафедр, Центр професійної орієнтації. Створено нові структурні підрозділи: Термінологічний комітет, видавництво, Лабораторію управління вищим навчальним закладом, технопарк.

З 1995 р. відроджуються традиції Львівської політехніки: почесним професором Державного університету «Львівська політехніка» стає кандидат фізико-математичних наук, доцент Микола Буцько, а доктором Honoris Causa – професор Віденського та Празького технічних університетів Мартін Кубелік[81].

Вперше серед технічних вищих навчальних закладів України здійснено повний цикл підготовки бакалаврів, перший випуск яких відбувся в 1995-1996 н. р., згодом – перший випуск магістрів та інженерів. Наказом Міністерства освіти і науки України Львівська політехніка призначена базовим вищим навчальним закладом зі створення комп’ютерних мереж закладів освіти Західного регіону України. Упродовж 1998-2002 рр. працівники, докторанти та аспіранти університету захистили 40 докторських та 215 кандидатських дисертацій, з них 88 % – випускники аспірантури[82].

Починаючи з вересня 2001 р., відбувається реорганізація структуру Львівської політехніки: замість 16 факультетів створено 12 навчально-наукових інститутів. На сьогоднішній день до структури Національного університету «Львівська політехніка» входять 16 інститутів, два коледжі (технічний та техніко-економічний), науково-дослідна частина, наукова бібліотека (біля 2 млн. найменувань), поліграфічне видавництво.

Налагоджуються міжнародні зв’язки із вищими навчальними закладами Польщі (Жешувська та Шльонська політехніки), Англії (Ковентрі), США (вищі технічні навчальні заклади у штатах Нью-Джерсі та Вірджінії), Німеччини (технічна школа Цвіккау). В рамках реалізації цих угод відбуваються систематичні обміни науковими та студентськими делегаціями. Львівську політехніку приймають до складу Альянсу університетів за демократію, який об’єднує 69 вищих шкіл США, Центральної та Східної Європи.

З 2004 р. Львівська політехніка одна з перших в Україні впроваджує кредитно-модульну систему організації навчального процесу, метою якої є вироблення і впровадження нових принципів організації навчання для розширення можливості студентів у виборі змісту програм навчання, забезпечення гнучкості в системі підготовки фахівців та їхньої адаптації до національного та міжнародного ринків праці[83].

Після передчасної смерті в квітні 2007 р. проф. Ю. Рудавського ректором Національного університету “Львівська політехніка” обрано проф. Юрія Ярославовича Бобала – випускника Львівської політехніки. Протягом роботи у Політехніці він був нагороджений рядом державних нагород і отримав почесне звання «Заслужений працівник освіти України», є автором понад 150 наукових праць. Під його керівництвом створено наукову школу і захищено ряд кандидатських дисертацій.

Сьогодні розвиток НУ “Львівська політехніка” спрямований на забезпечення високої якості освіти, престижу університету і його випускників, поліпшення кадрового, методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу, інтеграцію у міжнародний науковий простір, максимальне зближення фундаментальної науки та вищої освіти, підвищення економічної ефективності прикладних досліджень і розробок.

За результатами рейтингу Канадської асоціації інженерів Львівська політехніка входить у двадцятку найавторитетніших ВНЗ світу. Високий рівень освіти забезпечує високу та стабільну популярність серед українських та іноземних студентів.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США