Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Передісторія Львіської Політехніки. Заснування та діяльність Реальної школи (1817-1844).Содержание книги
Поиск на нашем сайте Тема 14. Історія Львівської політехніки як освітнього та наукового центру. Університет як осередок знань: історія виникнення та розвитку Львівської Політехніки. 14.1.1. Передісторія Львіської Політехніки. Заснування та діяльність Реальної школи (1817-1844). 14.1.2. Створення Вищої Політехнічної Школи. Будівництво головного корпусу навчального закладу. Розвиток осередку технічної освіти в Східній Галичині в 1844-1919 рр. 14.1.3. Львівська Політехніка: польський період (1919-1939 рр.). 14.1.4. Радянський період Політехнічного Інституту (1939-1991 рр.) 14.1.5. Національний Університет “Львівська Політехніка” та його розвиток в незалежній українській державі (1991-2016 рр.) Видатні українські вчені та науковці. Тема 14. Історія Львівської політехніки як освітнього та наукового центру. Університет як осередок знань: історія виникнення та розвитку Львівської Політехніки. 14.1.1. Передісторія Львіської Політехніки. Заснування та діяльність Реальної школи (1817-1844). 14.1.2. Створення Вищої Політехнічної Школи. Будівництво головного корпусу навчального закладу. Розвиток осередку технічної освіти в Східній Галичині в 1844-1919 рр. 14.1.3. Львівська Політехніка: польський період (1919-1939 рр.). 14.1.4. Радянський період Політехнічного Інституту (1939-1991 рр.) 14.1.5. Національний Університет “Львівська Політехніка” та його розвиток в незалежній українській державі (1991-2016 рр.) Видатні українські вчені та науковці. Передісторія Львіської Політехніки. Заснування та діяльність Реальної школи (1817-1844). Технічні науки тільки з XVIII ст. починають викладатись у шкільних програмах. Поступовий їхній розвиток зумовив поділ технічних шкіл на нижчі та вищі. З нижчих шкіл розвинулись реальні школи, в яких велику увагу приділялось природничим і прикладним навчальним дисциплінам. Реальні школи разом із промисловими школами готували учнів до вступу в вищі політехнічні навчальні заклади. За правління австрійського імператора Франца I (1792-1835 рр.) технічним дисциплінам відводилась велика увага, як першооснова розвитку економічного потенціалу країни. У 1795 р. професору Празького університету Франциск Йозеф Герстнеру доручено сформувати комісію, яка мала провести освітню реформу Австрійської імперії. Важлива роль відводилась виокремленню спеціалізованих технічних закладів і шкіл. Саме в цей час, у 1806 р., у Празі створено першу Політехнічну школу в Австрійській імперії та друга в світі, після паризької Політехнічної школи (Ecole Polytechnique), заснована у 1794 р. Першим ректором Празької Політехнічної школи став Ф. Й. Герстнер. В Австро-Угорській та Німецькій імперіях існувала традиція заснування реальних шкіл, як підготовчого етапу до створення вищого технічного навчального закладу. Такі приклади маємо у випадку Політехнічного інституту у Празі (1806 р.), Віденської Політехніки (1815 р.) та інституту в Мюнхені (1827 р.)[1]. На 1851 р. в Австро-Угорщині налічувалось 8 технічних навчальних закладів: у Відні, Празі, Брно, Кракові, Будапешті, Львові, Трієсті та Граці[2]. Така ж ситуація була із Варшавським Політехнічним інститутом, який мав розвинутись із Підготовчої школи (1826-1831 рр.)[3]. Поряд із появою технічних університетів вони зберігали освітній та науковий зв'язок із класичними університетами, тому В.Заячковський називав політехнічні школи - молодшими сестрами гуманітарних університетів[4]. Взявши за взірець віденську технічну академію, у 1811 р. цісарсько-королівська придворна освітня комісія, за згоди крайової влади Східної Галичини, прийняла рішення про заснування у Львові реальної школи. Однак, через відсутність придатного приміщення, фінансові труднощі та брак кваліфікованих викладачів заснування реальної школи затягнулось на п’ять років[5]. Тільки у березні 1816 р. придворна освітня комісія направила до Львова розпорядження про необхідність відкриття середньоосвітнього закладу технічно-торгівельного спрямування: “Якраз найкращий час підвищувати рівень нормальної школи у Галичині та Кракові… Заклад забезпечить стале, тривке, навчання, стане осередком науки, ремесла, діловодства, фахового вчительства… Час оголосити відкриття реальної школи у Львові”. Вже 7 листопада 1817 р. реальна школа розпочала навчання в приватному “будинку Даровського”. Це “…непримітна за архітектурою будівля початку XIX ст.”, на розі вул. Театральної та Вірменської[6]. Першим директором навчального закладу став гімназійний професор Алоїз Александер Уле (Alojzy Aleksander Uhle)[7]. До реальної школи приймали учнів, які закінчили чотири класи нормальної школи. Вона складалась із трьох класів: перші два класи підготовчі, а з 1835 р. додано ще третій – торгівельний відділ, із поглибленим вивченням комерційних дисциплін. Навчання тривало 3 роки[8]. Студенти отримали право вибору предметів за спеціалізацією. Необхідні зазначити, що в першій половині XIX ст. значний вплив на початкову та середню освіту зберігала церква. Зокрема, народними школами керувала консисторія, тоді як реальними школами керувало міністерство освіти та віросповідань. У всіх середніх навчальних закладах обов’язково вивчався “закон Божий”. Окрім того, вивчались загальноосвітні та технічно-торгівельні дисципліни. Ще у 1823 р. викладач Краузе намагався ввести до навчальної програми технічні дисципліни, такі як (гідравліка, архітектура). Через те що технічні дисципліни викладались у Львівському університеті ім. Франца І, спроба реорганізації реальної школи у вищий навчальний заклад зазнала невдачі. Цісарською постановою Франца І від 16 грудня 1825 р. її перетворено на Цісарсько-королівську підготовчу школу з технічних і комерційних наук[9]. Випускники мали можливість продовжити навчання у Віденському або Львівському університетах, вивчаючи механіку, фізику, загальну і технічну хімію, практичну геометрію, будівельні дисципліни[10]. З 1835 р. зусиллями Крайового сейму реальна школа реорганізована у “Цісарсько-королівську реально-торгівельну академію”, із рангом гімназії. Вчителі академії отримали звання професорів[11]. Варто відзначити, що Технічний Інститут у Кракові, попри назву, теж не вийшов за рамки середнього навчального закладу[12].
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 783; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.006 с.) |