До якого фактора якості товару відноситься нормативно-технічна документація?

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 8Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

а) що впливає на якість;

б) що стимулює якість;

в) що зберігає якість;

г) всі варіанти правильні.

Тема 4: Конкурентоспроможність товарів

1. Конкурентоспроможність товару – це:

а) вирішальний чинник комерційного успіху підприємства в умовах конкуренції, який визначає можливість конкурувати на певному товарному ринку;

б) сукупність характеристик, що вирізняють його від товарів-аналогів за ступенем задоволення конкретних потреб індивідуального споживача, а також за рівнем витрат на його купівлю та подальше використання;

в) наявність в товару особливої характеристики, яка створює конкурентну перевагу серед товарів-конкурентів й дає можливість конкурувати на ринку в певний період часу;

г) всі відповіді вірні.

2. Складовими конкурентоспроможності товарів є:

а) показники якості, цінові показники й ринкові показники;

б) наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю;

в) відмінні функціональні властивості товару, доступна ціна й відсутність товарів-замінників;

г) висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.

3. До технічних параметрів конкурентоспроможності товару не належать:

а) параметри призначення;

б) витрати на ремонт;

в) ергономічні параметри;

г) нормативні параметри.

4. Параметри призначення характеризують:

а) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром;

б) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати;

в) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

г) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати.

5. Ергономічні параметри характеризують:

а) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати;

б) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром;

в) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

г) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати.

6. Естетичні параметри характеризують:

а) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

б) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати;

в) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати;

г) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

7. Нормативні параметри характеризують:

а) інформаційну виразність товару, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції;

б) відповідність товару стандартам і нормам законодавства, що регламентує рівень деяких параметрів товару, і встановлюють обов’язкові межі, нижче яких ці параметри не можуть перебувати;

в) технічні властивості товару, що визначають основні сфери його застосування та функції, які він має виконувати;

г) товар щодо його відповідності властивостям людського організму у процесі виконання ним трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

8. Для кількісної оцінки конкурентоспроможності товарів не використовують:

а) одиничний показник;

б) комплексний показник;

в) диференційований показник;

г) інтегральний показник.

9. Одиничний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності одиничних показників;

в) оцінкою сукупності комплексних показників;

г) відповіді а, б.

10. Комплексний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності одиничних показників;

в) оцінкою сукупності комплексних показників;

г) відповіді а, б.

11. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається:

а) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

б) оцінкою сукупності комплексних показників;

в) оцінкою сукупності одиничних показників;

г) відповіді а, б.

12. Одиничний показник визначають за формулою:

а) q_i = Р_оцін / Р_баз;

б) q_i = Р_баз / Р_оцін;

в) q_i = Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) q_i =  V_і * Q_і.

13. Індекс технічних параметрів вираховують за формулою:

а) І_т.п. = Р_оцін / Р_баз;

б) І_т.п. =  V_і * q_і;

в) І_т.п. = Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) І_т.п. = Р_баз / Р_оцін.

14. Індекс економічних параметрів визначають за формулою:

а) І_е.п. = Р_оцін / Р_баз;

б) І_е.п. =  V_і * q_і;

в) І_е.п. = Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) І_е.п. = Р_баз / Р_оцін.

15. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається за формулою:

а) К_інт. = Р_оцін / Р_баз;

б) К_інт. =  V_і * q_і;

в) К_інт. = Ц_спож^оцін / Ц_спож^баз;

г) К_інт. = І_т.п. / І_е.п.

16. При оцінюванні конкурентоспроможності товару можна використовувати методи:

а) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності; вибірковий метод; метод експертної оцінки;

б) метод експертної оцінки; метод семантичного диференціалу; метод інтеграційного розвитку; змішаний метод;

в) метод порівняння з базовим зразком; метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності; метод експертної оцінки; метод семантичного диференціалу; метод відповідності споживчим вимогам; змішаний метод;

г) диференційований метод; концентрований метод; змішаний метод.

17. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як відповідність споживчим вимогам, належать:

а) точність оцінки;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) наглядність оцінювання;

г) налагодження зв’язків з науковцями і практиками в даній галузі.

18. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як порівняння з базовим зразком, належать:

а) точність оцінки;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) наглядність оцінювання;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

19. До переваг такого методу оцінки конкурентоспроможності товару, як експертна оцінка, належать:

а) наглядність оцінювання;

б) не потребує обладнання і знання стандартів;

в) точність оцінки;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

20. Основними перевагами семантичного диференціалу є:

а) наглядність оцінювання;

б) точність оцінки;

в) не потребує обладнання і знання стандартів;

г) легше зазначити недоліки і переваги товарів у процесі порівняння.

21. Основним недоліком методу відповідності споживчим вимогам є:

а) проблеми вибору базового зразка;

б) витрати грошей і часу;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

22. До недоліків методу порівняння з базовим зразком відносять:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати грошей і часу;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

23. Серед недоліків методу експертної оцінки розрізняють:

а) витрати на вибір базового зразка;

б) неточність оцінки;

в) проблеми вибору експертів;

г) потребує розробки методології.

24. Недоліком методу семантичного диференціалу вважають:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати на опитування покупців;

в) неточність оцінки;

г) проблеми розробки методології.

25. До недоліків змішаного методу, який використовується для оцінки конкурентоспроможності товару, відносять:

а) оцінка конкурентоспроможності товару залежить від базового зразка;

б) витрати на опитування покупців;

в) проблеми розробки методології;

г) неточність оцінки.

26. Відповідність споживчим вимогам як метод оцінки конкурентоспроможності товару рекомендовано використовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

27. Метод порівняння з базовим зразкам для оцінки конкурентоспроможності товару рекомендовано застосовувати:

а) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

б) для універсальних торговельних підприємств;

в) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни;

г) для спеціалізованих і вузькоспеціалізованих торговельних підприємств.

28. Метод експертної оцінки для оцінювання конкурентоспроможності товару застосовують:

а) для всіх підприємств;

б) для виробничих підприємств, великих торговельних підприємств;

в) для універсальних торговельних підприємств;

г) для фірмових підприємств, Дому моделей, для планування товарів ринкової новизни.

29.

Що означає ISO (ІСО)?

а) система управління конкурентоспроможністю;

б) міжнародна організація зі стандартизації;

в) приватна фірма, що спеціалізується на питаннях стандартизації;

г) стандарти якості, які регулюють виробництво вітчизняних виробників.

35. Ціна споживання – це:

а) ціна на ринку, за яку споживач готовий придбати товар;

б) ціна на ринку в сумі з експлуатаційними витратами в період використання товару;

в) ціна ринку в сумі з вартістю доставки товару до споживача;

г) сума витрат на транспортування, монтаж, обслуговування товару в процесі споживання.

36. Конкурентоспроможність товару – це:

а) найвищий у світі рівень якості товару;

б) здатність товару конкурувати на світовому ринку;

в) здатність товару конкурувати з аналогами на конкретному ринку в певний період часу;

г) найнижча собівартість товару.

37. Які із вказаних факторів важливі для успіху товару на ринку:

а) переваги, які пропонує продукт;

б) маркетингові переваги;

в) правильна сегментація та позиціонування;

г) всі вищепереаховані фактори.

Тема 5: Формування асортименту та управління ним

1. Асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

2. Номенклатура – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

3. Виробничий асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) це номенклатура товарів, що виробляються промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками;

в) це товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

г) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса.

4. Торговий асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

5. Під видом товару розуміють:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

б) різновид товару;

в) товар визначеного призначення;

г) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі.

6. Асортиментна група – це:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

б) різновид товару;

в) товар визначеного призначення;

г) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі.

7. Асортиментна позиція – це:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) товар визначеного призначення;

г) різновид товару.

8. До характеристик товарного асортименту не належить:

а) широта;

б) глибина;

в) змінність;

г) насиченість.

9. Широта асортименту – це:

а) кількість асортиментних груп товарів;

б) кількість видів товару;

в) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій;

г) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні.

10. Під глибиною асортименту розуміють:

а) кількість асортиментних груп товарів;

б) кількість видів товару;

в) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій;

г) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні.

11. Насиченість асортименту – це:

а) кількість видів товару;

б) кількість асортиментних груп товарів;

в) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні;

г) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій.

12. Основними завданнями оптимізації асортименту є:

а) оптимізація номеклатури асортименту з урахуванням споживчих характеристик та особливостей технології виробництва;

б) оновлення продукції в цілому та по окремих видах з урахуванням життєвого циклу товару;

в) оптимальне співвідношення нових та “старих” товарів;

г) всі відповіді вірні.

13. Нарощування асортименту як спосіб його розширення визначається як:

а) розширення асортименту за рахунок нових виробів;

б) збільшення числа асортиментних груп;

в) оновлення продукції в цілому;

г) вилучення з асортименту “старих” товарів.

14. Насичення асортименту означає:

а) включення нових асортиментних груп;

б) збільшення гармонійності товарів;

в) розширення асортименту за рахунок нових виробів;

г) всі відповіді вірні.

15. Процес оптимізації асортименту здійснюється в наступній послідовності:

а) вивчення об’єкта оптимізації; розробка і обгрунтування моделі формування асортименту; аналіз внутрішніх та зовнішніх обмежень з виробництва продукції;

б) вивчення структури асортименту; аналіз виробничих обмежень та можливостей збуту продукції; розробка і обгрунтування моделі формування асортименту;

в) вивчення об’єкта оптимізації; аналіз внутрішніх та зовнішніх обмежень з виробництва продукції; розробка і обгрунтування моделі формування асортименту;

г) відповіді б, в.

16. Стратегія горизонтальної диверсифікації передбачає:

а) організацію бізнесу в нових галузях;

б) розширення контингенту покупців товару;

в) розширення асортименту шляхом використання тих самих технологій у різних галузях;

г) доповнення асортиментної пропозиції новими послугами.

17. Стратегія вертикальної диверсифікації базується на:

а) організації бізнесу в нових галузях;

б) розширенні контингенту покупців товару;

в) розширенні асортименту шляхом використання тих саме технологій у різних галузях;

г) доповненні асортиментної пропозиції новими послугами.

18. Стратегія латеральної диверсифікації полягає в:

а) організації бізнесу в нових галузях;

б) розширенні асортименту шляхом використання тих саме технологій у різних галузях;

в) розширенні контингенту покупців товару;

г) доповненні асортиментної пропозиції новими послугами.

19. Стратегія інтенсивного маркетингу передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

в) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

20. Стратегія вибіркового проникнення передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

в) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

21. Стратегія широкого проникнення грунтується на:

а) високих цінах та низькому рівні збутових витрат;

б) високих цінах та значних витратах на стимулювання збуту;

в) низьких цінах та високих витратах на стимулювання збуту;

г) раціональному співвідношенні низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

22. Стратегія пасивного маркетингу передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

в) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

23. Модифікація ринку – це:

а) одна із стратегій розширення асортименту товарів;

б) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне стимулювання продажу;

в) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

г) відповіді а, в.

24. Модифікація товару – це:

а) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне стимулювання продажу;

б) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

в) сукупність дій щодо зміни деяких властивостей товару;

г) використання нових технологій для виробництва товарів.

25. Модифікація маркетингових засобів – це:

а) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

б) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне стимулювання продажу;

в) використання нових технологій для виробництва товарів;

г) сукупність дій щодо зміни деяких властивостей товару.

26. Етапи формування асортименту здійснюються в наступній послідовності:

а) визначення потреб споживачів; оцінка торговельного асортименту; вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів; тестування товарів;

б) оцінка товарів конкурентів; оцінка торговельного асортименту; рішення щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту; виробництво товарів; тестування товарів;

в) визначення потреб споживачів; оцінка товарів конкурентів; оцінка торговельного асортименту; рішення щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту; розгляд питання про введення на ринок оновлених та удосконалених товарів; розробка специфікацій нових чи удосконалених товарів; вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів; тестування товарів; рекомендації щодо підвищення якості, зміни фасону, упаковки, сервісу; управління асортиментом;

г) визначення потреб споживачів; оцінка товарів конкурентів; оцінка торговельного асортименту; вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів; тестування товарів; рекомендації щодо підвищення якості, зміни фасону, упаковки, сервісу; управління асортиментом.

27. Асортиментна концепція – це:

а) розробка асортиментної концепції, що включає планування асортиментної структури та товарної пропозиції і забезпечення найбільш ефективного використання підприємством наявних ресурсів;

б) формування асортименту з урахуванням матеріально-технічних можливостей виробника і потреб покупців;

в) кількість товарних ліній, розмаїтість видів і різновидів товарів, рівень і частота відновлення асортименту, рівент і співвідношення цін на товари;

г) відповіді б, в.

28. Крива життєвого циклу товару, яка характеризує швидкий зліт і падіння популярності це…

а) крива захоплення;

б) довгострокове захоплення;

в) сезонна крива;

г) крива провалу.

29. Кількість асортиментних позицій це…

а) широта асортименту;

б) глибина асортименту;

в) гармонійність асортименту;

г) насиченість асортименту.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США