Розділ 7. Мова в українському сегменті інтернету

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8

Згідно з дослідженням Станіслава Свідлова «Становище української мови в українському сегменті Інтернету», в українському інтернеті домінує російська мова. За результатами рейтингу 1000 найпопулярніших сайтів серед українських користувачів від Factum Group, україномовні сайти складають серед них 11%, двомовні 22,2%, а російськомовні — 66,8%.

Для окремого аналізу тільки українських сайтів С.Свідлов використав рейтинги top.bigmir.net, top.i.ua та liveinternet.ru. За результатами аналізу рейтингу top.bigmir.net українською мовою користується 13,20% сайтів, двома мовами 28,8%, російською 58%. За top.i.ua 28% сайтів користуються українською, є двомовними 20% і 52% використовують російську. За рейтингом liveinternet.ru україномовні сайти складають 14%, двомовні 24,8 та російськомовні 61,2%.

Варто зазначити, що порівняно з минулим роком частка російськомовних сайтів серед топ 250 українських сайтів в середньому зменшилась на 4,8% відсотки. Україномовні сайти домінують тільки серед сайтів пов’язаних з державою, освітою та літературою. Серед сайтів іншої тематики домінує російська мова, при чому в окремих сферах частка російськомовних сайтів перевищує 90%.

Російська мова також домінує і в соціальних мережах, проте частка української мови серед користувачів мережі Facebook протягом року зросла на кілька відсотків. Принаймні серед ТОП-400 українських користувачів цієї мережі вона становить щонайменше 43%.

Незважаючи на успішний розвиток української Вікіпедії і її достатньо високі позиції у світі, більшість заходів користувачів з України відбувається на російську Вікіпедію – 70% від усіх заходів на сторінки Вікіпедії в 2013 році і 69% у 2016 році. При цьому частка заходів на українську Вікіпедію навіть знизилася з 16 до 14%, водночас зросла частка заходів на англійську Вікіпедію, майже зрівнявшись із часткою заходів на українську версію.

РОЗДІЛ 6. МОВА СПІЛКУВАННЯ З ГРОМАДЯНАМИ В ОРГАНАХ ВЛАДИ

Волонтери «Простору свободи» зателефонували в приймальні голів усіх 24 обласних державних адміністрацій і звернулися українською мовою з питаннями, що стосуються компетенції діяльності цих місцевих органів влади. Фіксувалася мова, якою відповідають на дзвінок працівники. Таким чином відповідно до таблиці з 24 ОДА у 17 на звернення українською мовою одразу відповіли українською, у 2 (Одеська і Запорізька ОДА) – до кінця розмовляли російською, а в 5 почали розмову російською, але у підсумку перейшли на українську.

Таблиця 14. Відповіді на дзвінок українською мовою на телефон приймальні голови облдержадміністрації

______________________

Наведені у цьому огляді цифри і факти засвідчують, що мовні права українців, що розмовляють державною мовою, масово ігноруються у ключових сферах суспільного життя.

Незважаючи на те, що після окупації Криму й частини Донеччини та Луганщини частка етнічних українців на контрольованій території становить близько 90% і українська мова є рідною для абсолютної більшості громадян України, це практично не вплинуло на мовну ситуацію в загальнонаціональному телепросторі, друкованих ЗМІ чи сфері послуг. Ситуація в освіті демонструє вкрай повільне збільшення частки навчання українською мовою, а в багатьох регіонах – навіть зменшення цієї частки.

Що стосується самих окупованих територій, то окупантами здійснюється політика цілеспрямованого і жорсткого переведення всіх сфер суспільного життя на російську мову.

Підданий гострій критиці українськими та міжнародними експертами мовний закон Ківалова-Колесніченка не скасовано і правляча коаліція не ініціює його скасування. Дія цього закону призводить до подальшого витіснення української мови з важливих сфер суспільного життя – преси, реклами, сфери послуг тощо. Саме цей законодавчий акт, прийнятий режимом Януковича в 2012 році під диктовку і в інтересах Росії, є головним чинником русифікації.

В той же час, як уже відзначалося в оглядах становища мови за минулі роки, неспростовні факти – від даних соціологічних досліджень до географії окупованих територій – доводять прямий зв'язок між русифікацією і загрозою державній незалежності України та безпеці її громадян.

На наше глибоке переконання, шлях подолання цієї загрози полягає не в консервації чи, тим більше, поглибленні русифікації, а в усвідомленні владою і суспільством важливості розвитку і зміцненні української мови, як це записано в Конституції України, «на всій території України в усіх сферах суспільного життя». Рішення, які мають бути прийняті владою, виходячи з цього усвідомлення, не обмежать жодних прав меншин, однак дозволять українській мові посісти її природне місце об’єднуючого чинника для всієї української держави і її культурно-інформаційного простору.

Точкові законодавчі зміни, запроваджені 2016 року, сприяли покращенню становища української мови в окремих сферах суспільного життя (радіо, державна служба тощо), однак для системного подолання русифікації необхідно скасування закону Ківалова-Колесніченка і прийняття нового мовного закону, що відповідатиме Конституції, європейській практиці і національним інтересам України.

_________________

Висловлюємо глибоку подяку людям доброї волі з усіх областей України, завдяки яким цей огляд побачив світ.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?