За матеріалами громадського моніторингу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 8Следующая ⇒

Цьогорічне дослідження стану української мови в закладах харчування та торгівлі охопило 26 міст України – всі обласні центри (окрім окупованих), міста з населенням понад 300 тисяч людей (Кривий Ріг, Маріуполь), а також Краматорськ і Сєверодонецьк, які виконують функції тимчасових центрів Донецької й Луганської областей. Досліджено по 10 поспіль закладів харчування (кафе, барів, ресторанів) на центральній вулиці чи площі кожного з цих міст – разом 260 закладів. Метою дослідження була мова вивісок, наявність (чи відсутність) україномовного меню і мова спілкування персоналу з україномовними клієнтами.

Ситуація з правом громадян України на отримання послуг у закладах харчування українською мовою залишається дуже поганою. Лише 40% закладів мають вивіску українською мовою (причому до цього числа також зараховано назви, які однаково читаються українською й російською). Водночас у 14% вивіска виконана російською мовою. При цьому ситуація істотно різниться залежно від регіону – на Сході та Півдні вивіски українською мовою є рідкістю. Водночас домінуючою тенденцією в цілому по Україні є стрімке зростання вивісок, виконаних латинськими літерами. У жовтні 2016 року в центрі досліджуваних 26 міст такі вивіски були на 35% досліджуваних закладах харчування. Число вивісок латинкою зросло за 5 років майже втричі і, якщо так піде далі, вже за рік-два перевищить число вивісок українською мовою.

Меню українською мовою є лише в 60% досліджуваних закладів, при цьому ситуація, знову ж таки, різниться залежно від регіону та конкретного міста.

Таблиця 12. Заклади харчування (по 10 поспіль у центрі кожного міста)

Лише у 49% офіціанти чи бармени одразу відповідали українською мовою клієнтам, які зверталися до них українською. Ще в 10% персонал переходив на українську мову в процесі спілкування. Однак у 41% випадків персонал продовжував спілкуватися виключно російською мовою, незважаючи на українську мову клієнта. Така ситуація є домінуючою в містах Сходу та Півдня, однак нерідко трапляється і в центральних областях України.

По-перше, слід констатувати, що порушення права українців на обслуговування рідною мовою має масовий, а в містах Сходу та Півдня – тотальний характер.

По-друге, персонал закладів харчування нерідко вперто продовжує обслуговувати клієнтів російською мовою навіть у містах, де велика частина людей (і, вочевидь, велика частка тих самих барменів і офіціантів) спілкуються вдома чи між собою українською. Непропорційно висока частка вживання російської мови працівниками закладів харчування не може пояснюватися лише тим, що це їхня рідна мова, і навіть психологічними моментами. Часто причиною, є, вочевидь, прямі настанови власників згаданих закладів спілкуватися з клієнтами російською, про що працівники закладів харчування не раз повідомляли неофіційно.

Подібна ситуація – і в закладах торгівлі, моніторинг яких «Простір свободи» здійснив у тих самих 26 містах, так само – на центральній площі або вулиці. Досліджувалася мова вивіски, цінників та мова спілкування продавців з україномовними покупцями.

Отже, вивіска українською мовою є на 59% з 260 досліджених магазинів у 26 містах, на 13% вивіска виконана російською мовою, а в 22% – латиницею (в більшості назва не просто написана латинськими літерами, але є іноземним словом). Цінники українською мовою є в 72% оглянутих магазинів. Продавці відповідали українською мовою україномовному покупцеві в майже 44% магазинів, ще в 7% випадків перейшли на українську мову в процесі спілкування, у майже 50% випадків до кінця розмови спілкувалися російською.

Таблиця 13. Магазини (по 10 поспіль у центрі кожного міста)

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США