Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Захист населення при хімічному забруднені місцевостіСодержание книги
Поиск на нашем сайте Основними способами захисту населення при хімічному зараженні є: · оповіщення про небезпеку хімічного зараження; · укриття в захисних спорудах; · використання ЗІЗ (протигазів, засобів захисту шкіри); · застосування антидотів і І П П - 8; · додержання режимів (правил) поводження на зараженій території; · евакуація людей із зон зараження; · санітарна обробка людей, одягу, території, техніки, споруд, майна. Організується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид ХНР, ступінь зараження території, повітря, стан людей в зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок розповсюдження зараженого повітря. Установлюється охорона зон зараження. Уражені люди після надання їм допомоги доставляються в незаражений район, а при необхідності в лікувальний заклад. Перетинати заражену територію необхідно швидко, не піднімати пилу і не торкатися до оточуючих предметів. На зараженій території не можна знімати засоби захисту, курити, пити воду, їсти. При виявленні на шкірі, одежі крапель ОР необхідно обробити ці місця рідиною з І П П. При виході із району зараження необхідно пройти санітарну обробку, замінити білизну і при необхідності весь одяг. 2. Захист населення в захисних спорудах
Сховища—
Основні вимоги до сховищ: · забезпечувати захист людей від усіх уражаючих факторів; · забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб; · розташовуватися на місцевості, що не затоплюється; · мати аварійні виходи; · висота основних приміщень має бути не менше 2,2 м; · сховище має бути герметичним. За захисними властивостями по надмірному тиску сховища поділяються на 5 класів. 1-й клас - витримує надмірний тиск 5 кг/см2 і більше; 2-й клас - витримує надмірний тиск 3 кг/см2; 3-й клас - витримує надмірний тиск 2 кг/см2; 4-й клас - витримує надмірний тиск 1 кг/см2; 5-й клас - витримує надмірний тиск 0,5 кг/см2. Що це значить? Наприклад: при надмірному тиску 0,5 кг/см2 – повне руйнування наземних об’єктів. За місткістю сховища поділяються на:
За місцем розташування – сховища поділяються на:
Сховища складаються з основного приміщення для розміщення людей і допоміжних приміщень – входів, фільтровентиляційного обладнання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури. Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху. Площу приміщення для укриття людей розраховують: на одну особу 0,5 м2 -при двоярусному і 0,4 м2 - при трьохярусному розміщені нар, у робочих приміщеннях - 2 м2 на 1 чол., місця для сидіння 0,45 х 0,45 м, а для лежання 0,55 х 1,8 м. Входи обладнуються двома шлюзовими камерами (тамбурами) перегородженими герметичними дверима. Зовні - металеві герметичні двері, які можуть видержати ударні хвилі ядерного вибуху. Аварійний вихід – це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється. Вихід (оголовок) обладнується від будівлі, яка дорівнює половині висоти будівлі плюс 3 м. ФВУ вентилює приміщення і очищує зовнішнє повітря від радіоактивних речовин, хімічних сполук і бактеріальних засобів. ФВУ може працювати в 3-х режимах: - чистої вентиляції – повітря очищається від крупно дисперсного пилу; - фільтровентиляції – від мілко дисперсного пилу, газів, аерозолів, БЗ; - повної ізоляції – зовнішнє повітря не пропускається, очищується і регенерується внутрішнє повітря. ФВУ створює додатковий тиск близько 1 Па. Як сховища можуть бути використані шахтні вирубки, катакомби, метрополітен, транспортні й пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель, підземні (у скелях) приміщення різного господарського призначення (після деякого дообладнання). У сховищі: *радіоточка; *телефонний зв’язок; *прибори дозиметричні і хімічної розвідки, ЗІЗ, вогнегасники, аварійний запас інструментів, аварійне освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води; *труби з електропроводами фарбують – чорний колір; труби водопостачання – зелений колір; труби опалення – коричневий колір. Протирадіаційні укриття (ПРУ) –
Деякі ПРУ можуть захищати від ударної хвилі. Захисні властивості ПРУ оцінюють коефіцієнтом послаблення радіації КЗАХ (50-200). ПРУ можуть обладнуватися, насамперед, у підвалах будинків і споруд, катакомбах, гірських виробках, підземних переходах та ін. При підготовці приміщень для ПРУ треба виконати дві основні вимоги: посилити захисні властивості приміщення від радіаційного опромінення, вжити заходи проти потрапляння радіоактивних речовин у приміщення. Для цього потрібно виконати герметизацію приміщень. Обладнують вентиляцією або механічною (примусовою) або природною, для якої роблять припливний і витяжний короби. Для забезпечення тяги припливний короб повинен бути на 1.5 – 2 метри нижче витяжного. У припливний короб закладають фільтр з мішковини, соломи, марлі. Перекриття з метою посилення протирадіаційних властивостей ПРУ підсилюють шаром піску, ґрунту, цегли та ін. Найпростіші укриття –
Щілину роблять глибиною біля 2 м. Стіни укріпляють дошками, хворостом, очеретом або іншим підручним матеріалом. Вхід до щілини роблять східчастий під кутом 90 0 і закривають дверима. Перекриття роблять з накату колод або з залізобетонних плит, потім покривають шаром глини товщиною 10-15 см. (для захисту від дощових вод) і шаром грунту 20-50 см. Зверху усе покривають дереном. Захисні властивості перекритої щілини до КЗАХ = 35-50. Землянка є більш зручною для захисту людей. Вона будується так само, як щілина, але з підлогою, опаленням, місцями для лежання. Землянка і щілина не є герметичними, тому треба мати протигаз.
5. Евакуація і розосередження населення
Евакуація – це
Це основний засіб захисту населення у мирний час. Розосередження –
Евакуація у воєнний час проводиться тільки за рішенням уряду, у мирний час також розпорядженням місцевої влади. Евакуйовані проживають у заміській зоні до особливого розпорядження. Заміська зона – це територія розміщена за межами можливих руйнувань у містах. Основним документом, який визначає обсяги і терміни проведення евакуації населення є план ЦЗ з розділом про захист населення. Для проведення евакуації органами виконавчої влади створюються евакоприймальні і евакуаційні комісії, евакопункти: збірний, пункти посадки, пункти висадки. У пунктах висадки працюють члени евакоприймальної комісії і представник евакуаційної комісії. Для вивезення населення використовують залізничний, авто – і водний транспорт. Використовують не тільки пасажирські залізничні потяги, судна, а й товарні вагони, вантажні судна, баржі, пристосовані для перевезення людей, вантажні автомобілі. Частина людей виводиться пішки. Для організації прийому і розміщення людей та забезпечення всім необхідним утворюються приймальні комісії, які працюють разом із штабами. У пунктах висадки людей, які прибули, зустрічають, розподіляють по населених пунктах. Надають першу медичну допомогу. Розселяють – використовують гуртожитки, пансіонати та ін. В воєнний час також і в квартирах місцевих жителів. Місцеві органи влади повинні проявляти постійну турботу про евакуйоване населення, працевлаштовувати та забезпечувати всім необхідним.
Лекція № 6. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ НС Мета лекції: 1. Ознайомитися з факторами, що впливають на стійкість роботи об'єктів народного господарства. 2. Вивчити методику оцінки стійкості об'єктів АПК в умовах НС і основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів.
Навчальні питання: 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів господарювання. 2. Методика оцінки стійкості об’єкта до впливу уражаючих факторів: 2.1. Оцінка фізичної стійкості об’єкта (до ударної хвилі, землетрусу, урагану); 2.2. Оцінка стійкості об’єкта в умовах хімічного зараження; 2.3.Оцінка стійкості об’єкта в умовах радіоактивного забруднення. 3. Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання.
Література: 1, с. 287-332 2, с. 374-421
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-28; просмотров: 251; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.01 с.) |