Осередок ураження на вибухо- і пожежонебезпечному об’єкті

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 16Следующая ⇒

В Україні є понад 1200 великих вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів, на яких знаходить ся понад 136 млн. т твердих і рідких пожежонебезпечних речовин.

За певних умов, у процесі виробництва, вони стають небезпечними. Легко спалахують дерев'яний, вугільний, борошняний, зерновий, торф’яний, льняний пил.

Вибухи і пожежі трапляються на об’єктах, які виробляють або зберігають (перевозять) вибухонебезпечні та хімічні речовини під тиском до 100атм, а також газо- і нафтопроводах.

При прогнозуванні можливих наслідків аварій на підприємствах з вибухо- і пожежонебезпечною технологією, розміри зон дії вибухової хвилі можна визначити за табл.6.

Таблиця 6. Розміри зон вибухової хвилі під час вибуху газоповітряної суміші, м

Оцінка обстановки (радіуси зон руйнування, пожеж), яка може скластися на підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру запобіжних заходів і організації рятувальних робіт.

Хімічні зброя і СДЯР. Осередок хімічного ураження

Отруйні речовини і їх характеристика

Отруйними речовинами (ОР) називаються

Отруйні речовини по формі застосування можна розділити на хімічну зброю і сильнодіючі ядучі речовини (СДЯР).

На об’єктах господарювання є великий асортимент хімічних речовин, токсичних і шкідливих для здоров’я людей, тварин і небезпечних для навколишнього середовища. Ці речовини називають сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР).

Певні види СДЯР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або застосовують, на складах, сільськогосподарських об’єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.

У воєнний час об’єкти зберігання СДЯР можуть бути зруйновані, у мирний час при виробничих аваріях або стихійних лихах СДЯР можуть потрапити в навколишнє середовище і стати причиною ураження людей, тварин, рослин і зараження навколишнього середовища.

Найбільш поширеними з них являються: хлор, аміак, сірчастий ангідрид, сірководень, бензол, фтористий водень, ацетон, уайт-спірит, дихлоретан, бензин, кислоти, ціаністий водень, окис вуглецю (табл.7).

Таблиця 7. Фізико-хімічні і токсичні властивості СДЯР

Хімічна зброя –

Основою хімічної зброї є отруйні речовини.

Класифікація ОР. Найбільш поширена класифікація ОР за тактичним призначенням і фізіологічною дією на організм (рис.3).

За тактичним призначенням

За фізіологічною дією

За швидкістю ураження ОР бувають швидкодіючі (декілька хвилин) і повільно діючі (через деякий час).

В залежності від тривалості зберігати здатність уражати людей і тварин ОР поділяються на 2 групи: стійкі – уражаюча дія зберігається кілька годин або діб (Ві – Ікс, зоман, іприт); не стійкі -уражаюча дія зберігається кілька десятків хвилин.

Важливою характеристикою ОР і СДЯР є токсичність.

Токсичність –

Можливі одночасно місцеве і загальне ураження. Місцеве ураження виявляється в місці контакту ОР з тканинами організму (ураження шкіри, подразнення органів дихання), загальне ураження виникає при попаданні ОР у кров через шкіру (шкірно-резорбтивна токсичність) або через органи дихання (інгаляційна токсичність).

Для кількісної оцінки токсичності ОР, СДЯР і токсинів застосовуються певні категорії доз при різних шляхах проникнення в організм: інгаляційному, шкірно-резорбтивному і через рани.

Рис.3. Класифікація ОР

Токсична доза (токсодоза) ОР або СДЯР – це кількість речовини (доза), яка спричиняє певний токсичний ефект. Токсодоза, що відповідає певному ефекту ураження, відповідає:

- при інгаляційних ураженнях – величині Ct (C – середня концентрація ОР, СДЯР у повітрі, t – час перебування людини чи тварини в зараженому повітрі);

- при шкірно-резорбтивних ураженнях – масі рідкої ОР, яка спричиняє певний ефект ураження при потраплянні на шкіру.

Для характеристики ОР, СДОР, що впливає на людину через органи дихання, застосовують такі токсодози:

- середня смертельна LCt ₅₀ (L - від лат. letalis – смертельний) призводить до смерті 50% уражених;

- середня уражаюча ICt ₅₀ (I - від англ. incapacatalinq – небоєздатний) виводить зі строю 50% уражених;

- середня порогова PCt ₅₀ (P – від англ. primary – початковий) викликає початкові симптоми ураження у 50% уражених.

Інгаляційні токсичні дози LCt ₅₀ , ICt ₅₀, PCt ₅₀ вимірюють у грамах (міліграмах) за хвилину (секунду) на кубічний метр або літр (г_*хв/м³, г_*с/ м³, мг_*хв./л).

Ступінь токсичності ОР, СДЯР шкірно-резорбтивної дії оцінюється токсичною дозою LD ₅₀. Це середня смертельна токсодоза, яку вимірюють у міліграмах на людину (мг/люд.) або в міліграмах на кілограм маси людини (мг/кг).

Токсини –

Основне призначення токсинів – це знищення або тимчасове виведення зі строю людей, а також диверсії в тилу. Для досягнення однакового уражаючого ефекту необхідна бойова концентрація ботулінового токсину в 2 рази нижча концентрації Ві - Ікс і у 6 разів – зарину.

При витраті ботулінового токсину 5кг/ км² утворюється хмара аерозолю з глибиною поширення до 6км. На цій території концентрація токсину призведе до знищення або виведення зі строю 60% людей, якщо заходи їх захисту не будуть вжиті протягом 1хв. Уражаюча дія аерозолю зберігається до 12 год.

Ботуліновий токсин – продукт життєдіяльності бактерії. Це сірий порошок без запаху, сильнодіюча отрута смертельної дії.

Ураження настає після прихованого періоду 2 год – 2 доби, тривалість якого залежить від дози. Смерть настає через 1-10 діб від паралічу серця і дихальних м'язів.

Захист – протигази і респіратори.

Фітотоксиканти –

Фітотоксиканти – (пестициди) – призначені для ураження різних видів рослинності. Їх застосовують для захисту уражаю, але у летальній дозі вони можуть знищити посіви.

Застосовують у мирний час при інтенсивній технології в сільському господарстві. За призначенням поділяються на гербіциди (для знищення бур'янів), арборициди (для знищення кущів і дерев), дефоліанти (для висушування і передчасного випадання листя), десиканти (для висушування листя і стебел с/г культур).

На озброєнні деяких країн фіто токсиканти є як табельні. Так в армії США є 3 основних рецептури: оранжева, біла, синя.

„Оранжева рецептура” – уражає цукрові буряки, горох, соняшник, помідори, виноград. Високотоксична для людей і тварин ЛД₅₀ = 10^-4 – 10^-3 мг/кг.

„ Біла рецептура” – уражає цукрові буряки, соняшник, пшеницю. У людей розвивається лімфоцитоз, порушується обмін речовин, цироз печінки.

„Синя рецептура” – дуже чутливий до цієї речовини рис. Багато років зберігається в навколишньому середовищі. У людей викликає запалення дихальних шляхів, судороги, параліч, втрата зору і свідомості

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров