Структура процесу соціальної профілактики

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 15Следующая ⇒

Кожна соціальна проблема або проблема особистості|особистості| викликана|спричиняти| унікальним ходом природних, соціальних і психологічних чинників|факторів| і розвивається в специфічних умовах. Проте|тим не менше|, проаналізувавши загальну|спільну| природу социіальних| проблем, можна визначити універсальні завдання|задачі| соціальної профілак­тики| і розробити модель технології, на основі якої в конкретних умовах можна побудувати|спорудити| програму профілактичної роботи.

Причини будь-якої соціальної проблеми лежать в суперечності між умовами життєдіяльності і можливостями індивіда, соціальної групи, суспільства. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають індивіду задовольнити свої потреби, а індивід, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольнити свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінити ці умови. До того ж негативні соціальні умови впливають безпосередньо на індивіда, послаблюючи його адаптивні можливості і перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншого боку, індивід (соціальна група) своїми діями можуть самі погіршити умови своєї життєдіяльності.

На основі аналізу соціальних і особистісних чинників проблеми визначаються завдання соціальної профілактики:

■ досліджувати причини і чинники|фактори| проблеми або негативного соціального явища|;

■ встановити ресурси, необхідні для подолання|здолання| проблеми|наявний|;

■ запобігти негативному|заперечному| впливу середовища|середи|;

■ розширити можливості|спроможності| для задоволення потреб, подолання|здолання| про­блем|, повноцінної життєдіяльності (підвищити соціальні ресурси);

■ подолати|здолати| особистісні чинники|фактори|, які сприяють викне­нню,| загостренню проблем або заважають|мішають| її рішенню|розв'язанню|;

■ підвищити особистісні ресурси, здатність|здібність| особистості|особистості| адекватно реагувати на проблеми, долати|переборювати| їх і задовольняти потреби;

■ організувати взаємодію суб'єктів в подоланні|здоланні| проблеми, організу­вати| діяльність, спрямовану|спрямовану| на попередження|попереджувати| і подолання|здолання| проблем.

Отже, профілактика будь-якої соціальної проблеми має бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, яка від цієї проблеми страждає. Для аналізу чинників проблеми можна скористатися наступною їх класифікацією:

Таблиця 1.

Чинники|фактори| соціальної проблеми

Успіх профілактичної роботи багато в чому залежить від дотримання основ­них| принципів соціальної профілактики:

- забезпечення права людини на вільний вибір своєї поведінки, ограни­ченного| подібним правом інших людей, відмова від спроб маніпулювання людиною;

- ненасильницький характер|вдача| профілактики, добровільність участі в профі­лактичних| заходах;

- екологічність, безпека профілактичних дій для представників цільових груп і їх виконавців|виконувачів|;

- відповідність профілактичних дій потребам і інтересам предста­вників| цільових груп, їх віковим і соціокультурним особливостям;

- попереджувальний характер|вдача| профілактики.

Ці принципи необхідно враховувати при визначенні змісту і виборі методів профілактичної інтервенції [1; 2; 7].

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология