Тема: Свідомість і його Структура

А) Законспектувати або дати анотацію наступним роботам:

- Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2004. – С.143-150. (Развитие сознания).

- Швалб Ю.М. Целеполагающее сознание (психологические модели исследования). – К.: Милленниум, 2003. – С.6-21.

- Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. – М.: Наука, 1977. – С.18-51.

- Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2т. – Т.1. – М., 1983. – С.222-279.

Б) Виписати структуру свідомості по А.В.Петровському й по В.П.Зинченко (1. - С. 121-122).

В) Яке місце в психіці займає свідомість і неусвідомлюване? Як вони зв'язані один з одним? Дати відповідну оцінку наведеним нижче судженням про несвідоме:

- Несвідоме існує у вигляді «специфічного компонента людської психіки, зміст якого сховано як від зовнішнього спостерігача, так і від інтроспективного аналізу самого суб'єкта, але разом з тим воно оказує істотне, що іноді детермінує вплив на свідомість і поводження індивіда... Тут доречно згадати численні, відомі кожному випадки зовнішньої алогічності, ірраціональності, що зустрічаються у вчинках будь-якої людини в моменти, коли його діяльність сполучена з ризиком актуалізації у свідомості хворобливих або просто дискомфортних переживань минулого».

- Що ж стосується неусвідомлюваного психічного, будь то підсвідомість або надсвідомість... то їхнє функціонування нерозривно пов'язане з діяльністю свідомості.

- У процесі еволюції людини і його наступного культурно-історичного розвитку під- і надсвідомість виникли разом зі свідомістю, найтіснішим образом взаємодіють із ним. Без свідомості вони просто - напросто не існують...

- Досвідчений лікар інтуїтивно (неусвідомлено) ставить діагноз, тому що мозок зберігає сліди ознак (фарбування білків очів, характерна міміка, хода, колір шкіри й т.п.), типові для кожного захворювання».

Г) Про який вирішальний фактор виникнення й розвитку свідомості як вищої форми відображення говориться в даних уривках? У чому їхня сутність?

- «Джерела свідомості як процесу відображення дійсності, одержання й переробки поступаючої з об'єктивного миру інформації, створення складних програм поводження й забезпечення контролю над ним варто шукати не усередині мозку, не в самих механізмах нервових процесів, а в реальному відношенні людини до дійсності, у його громадському житті, що є справжнім джерелом складніших форм свідомої діяльності людини».

- Свідомість людини суспільно обумовлена, визначаючись, в остаточному підсумку, умовами матеріального життя суспільства. Суспільна обумовленість свідомості людей, залежність її від конкретно-історичних умов життя суспільства виражається в специфічних особливостях особистості, властивим людям певної історичної епохи й певної суспільної групи».