Дослід 1. Реакція середовища в розчинах солей.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 10Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

В окремі пробірки внесіть по 2-3 краплі розчинів хлориду натрію, сульфату алюмінію, карбонату натрію й ацетату натрію. Визначте рН розчину в кожній пробірці (за допомогою лакмусу або універсального індикатора).

Які з наданих солей піддаються гідролізу? Напишіть іонні та молекулярні реакції їх гідролізу, та вкажіть, вид гідролізу кожної солі (простий або ступеневий).

В разі ступеневого гідролізу напишіть рівняння реакцій тільки для першої стадії, тому що практично в досить концентрованих розчинах наступні стадії протікають дуже слабко. Зробіть загальні висновки про реакцію середовища в розчинах солей різної природи.

Дослід 2. Випадки повного (незворотного) гідролізу солей.

В 2 пробірки внесіть по 6-8 крапель розчину хлориду алюмінію. В одну пробірку додайте такий же об'єм розчину сульфату амонію, в іншу - розчину карбонату натрію. Відзначте виділення сірководню в першій пробірці (по запаху) і пухирців оксиду вуглецю (IV) у другій. В обох випадках в осадок випадає гідроксид алюмінію.

Запишіть рівняння реакцій, які привели до утворення гідроксиду алюмінію. Чому не отримали сульфіду й карбонату алюмінію?

Дослід 3. Вплив сили кислоти та основи, що утворюють сіль, на ступінь її гідролізу.

В 2 пробірки до 2/3 їхнього об'єму налийте дистильованої води. В одну пробірку внесіть один мікрошпатель сульфіту натрію, а в іншу - стільки ж кристалів карбонату натрію. У кожну пробірку додайте по одній краплі фенолфталеїну.

Напишіть іонні рівняння гідролізу сульфіту й карбонату натрію (по першій стадії). У розчині якої солі фарбування фенолфталеїну більше інтенсивне? У якому розчині концентрація іонів ОН^- більш висока? Чому?

Ступінь гідролізу якої солі при однакових концентраціях і температурі, повинна бути більше: AlCl₃ або MgCl₂? У розчині якої солі концентрація іонів Н⁺ вища? Перевірте свою відповідь дослідом, визначивши орієнтовно за допомогою індикаторного паперу рН розчинів цих солей.

Зробіть загальний висновок про вплив сили кислоти й основи, що утворюють сіль, на ступінь її гідролізу.

Контрольні запитання

1. Перелічити умови перебігу гідролізу солей.

2. Наявністю яких іонів у розчині визначається кисле середовище?

3. Наявністю яких іонів у розчині визначається лужне середовище?

4. Які солі піддаються повному гідролізу?

5. Кількісні характеристики процесу гідролізу.

6. Які солі із наведених нижче будуть піддаватися гідролізу при розчиненні у воді: NaCl, K₂CO₃, Al(NO₃)₃, ZnCl₂, (NH₄)₂S? Складіть рівняння реакцій гідролізу цих солей в іонному та іонно-молекулярному вигляді і вкажіть значення рН у розчинах даних солей (більше або менше 7).

7. Які солі із приведених нижче будуть піддаватися повному гідролізу при розчиненні у воді: NaCl, Na₂CO_3, Al₂(CO₃)₃, SnSO₃, FeCl₃? Складіть рівняння реакцій гідролізу цих солей в іонному і іонно-молекулярному вигляді.

8. В окремих пробірках знаходяться розчини солей: NaCl, Al₂(SO₄)₃, Na₂CO_3. Як за допомогою індикатора встановити, в якій пробірці знаходиться яка сіль? Відповідь мотивуйте, склавши рівняння гідролізу солей.

9. Враховуючи можливість повного гідролізу солей у воді, напишіть рівняння реакцій обміну між водними розчинами хлориду хрому(Ш) і карбонату натрію в молекулярному й іонно-молекулярному вигляді. Яка речовина випадає в осад? Який газ виділяється при нагріванні розчину?

Концентрація розчинів

Теоретична частина

В різноманітних наукових і технічних розрахунках застосовують різні способи вираження концентрації розчинів. Розчинами називають однорідні суміші двох або кількох речовин. За агрегатним станом розчини поділяють на газуваті, рідкі і тверді. За властивістю розчинятися в тому чи іншому розчиннику речовини поділяють на необмежено й обмежено розчинні.

Розчини обмежено розчинних речовин бувають ненасиченими, насиченими та пересиченими. До ненасичених розчинівналежать такі, в яких речовина за даних умов ще може розчинятися. Насиченим розчином називають такий, що перебуває у стані рівноваги з речовиною, яка розчиняється.

Кількість речовини, яка припадає за даних умов на певну кількість розчину або розчинника, називають розчинністю речовини.

Розчин, в якому розчинної речовини міститься більше, ніж її може розчинитися за даних умов, називають пересиченим.

Основним параметром стану розчину, крім температури і тиску, є його склад. Склад розчину кількісно може бути виражений кількома способами. Згідно з рекомендацією ІЮПАК концентрацією розчиненої речовини називають відношення кількості або маси розчиненої речовини до об'єму розчину. Концентрацію виражають у молях на літр або у грамах на літр. Концентрація — це відношення не однотипних величин. Відношення однотипних величин, на­приклад відношення маси розчиненої речовини до маси розчину, називають часткою. Отже, склад розчину можна виразити як концентрацією, так і часткою розчиненої речовини.

Масова частка — це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину. Масову частку виражають у частках одиниці або у відсотках (наприклад, 0,4 або 40 %) і позна­чають літерою ω (омега).

Молярна концентрація — це відношення кількості розчи­неної речовини до об'єму розчину. Молярністьвиражають у молях на літр і позначають літерою М.

Молярна концентрація еквівалента — це відношення еквівалентної кількості розчиненої речовини до об'єму роз­чину, її виражають у молях на літр і позначають літерою «н», а у формулах для обчислення — С_ек.

Кількісний склад розчину можна виражати також через моляльність — число молів розчиненої речовини в 1000 г розчинника.

Іноді (на виробництві) склад розчину виражають через його густину. Густину розчину наближено визначають спеціальним приладом — ареометром. За відомою густиною розчину за спеціальними таблицями можна встановити ма­сову частку розчиненої речовини у відсотках.

Склад розчину також виражають титром. Титром називають кількість грамів розчиненої речовини, що міститься в І мл розчину. Розчинність речовини часто виражають її масою, що міститься в 100 масових частках розчинника. Наприклад, розчинність хлориду натрію за температури 18 °С дорівнює 35,86 г у 100 г води.

Якщо реакції відбуваються між розчинами речовин, їх концентрації зручно виражати через молярну концентрацію еквівалента. У цьому разі легко обчислити, в яких об'ємних відношеннях слід змішати розчини, щоб розчинені речови­ни прореагували без залишку. Основна перевага таких розчинів полягає в тому, що розчини з однаковою молярною концентрацією еквівалента реагують між собою в однако­вих об'ємних співвідношеннях. Так, для нейтралізації 1 л 1 н розчину хлоридної кислоти потрібно точно 1 л 1 н роз­чину гідроксиду натрію, оскільки кожен з цих розчинів містить по одному еквіваленту речовини віл.

Зрозуміло, що чим концентрованіший розчин ми маємо, тим у меншому об'ємі його міститиметься така сама кількість розчиненої речовини, як і в певному об'ємі більш розбавленого розчину. Отже, між об'ємом розчину та мо­лярною концентрацією його еквівалента існує обернено пропорційна залежність:

звідки С_ек1V₁ = С_ек2V₂.

За цією залежністю можна не тільки обчислювати об'єми розчинів, потрібні для проведення реакцій, а й за об'ємами розчинів, що беруть участь у реакції, знаходити їхні концентрації.

Властивості розчину відрізняються від властивостей кожного з його компонентів.

Лабораторна робота № 6

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры