Оцінка економічної ефективності інвестицій в розробку (удосконалення) інформаційних систем, комп’ютерних мереж.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 9Следующая ⇒

2.1. Організація і планування процесу розробки ПП

Організація і планування процеса розробки ПП передбачає виконання таких робіт:

- формування складу робіт, що виконуються, і групування їх за стадіями розробки;

- розрахунок трудомісткості виконання робіт;

- встановлення професійного складу и розрахунок кількості виконавців;

- визначення тривалості виконання окремих етапів роботи;

- побудова календарного графіка виконання розробки;

- контроль виконання календарного графіка.

Розробка програмної продукції є складним і тривалим процесом, який потребує виконання великої кількості різноманітних операцій.

Як правило, процес розробки великих програмних комплексів відбувається спільно розробниками постановки задачи і розробниками програмного забезпечення.

Перелік стадій і склад робіт при створенні ПП може бути визначений за допомогою існуючих державних стандартів 8,9 .

В табл. 1. додатку наведений укрупнений склад робіт на кожній стадії розробки ПП. В разі необхідності можливо поєднання стадій “Технічний проект” та “Робочий проект” в одну стадію “Техно-робочий проект” 4 .

Трудомісткість розробки програмної продукції залежить від ряду чинників, основними з яких є такі: ступінь новизни програмного комплекса, що розробляється, складність алгоритму його функціонування, обсяг інформації, що використовується, вид її подання і спосіб обробки, а також рівень алгоритмичної мови програмування.

За ступенем новизни програмна продукція може бути віднесена до однієї з чотирьох груп:

група А – розробка програмних комплексів, що потребують принципово нових методів їх створення, проведення НДР і т.п.;

група Б – розробка програмної продукції, яка не має аналогів, в тому складі розробка ППП;

група В – розробка програмної продукції, що має аналоги;

група Г – розробка програмної продукції, яка заснована на прив’язуванні типових проектних рішень.

За ступенем складності алгоритма функціонування ПП може бути віднесена до однієї з трьох груп:

1 група складності – ПП, яка реалізує оптимізаційні та моделюючі алгоритми;

2 група складності – ПП, яка реалізує обліково-статистичні алгоритми;

3 група складності – ПП, яка реалізує алгоритми стандартних методів вирішення задач.

Інформація, що використовується, може бути подана у вигляді:

- змінної інформації;

- нормативно-довідкової інформації;

- бази даних.

В залежності від вида подання вхідної інформації, способу її контролю і структури вхідних документів розрізняють такі групи:

група 11 – вхідна інформація подана в формі документів, які мають різний формат і структуру. Необхідно врахувати взаємовплив показників в різних документах;

група 12 – вхідна інформація подана в формі документів, які мають однаковий формат і структуру. Потрібний формальний контоль інформації;

група 21 – потрібний вивод на друкування документів багаторівневої структури;

група 22 – потрібний вивод на друкування однакових документів, вивод інформаційних масивів на машинні носії.

Трудомісткість розробки програмної продукції (t_пп) може бути визначена за фомулою:

t_пп = t_тз + t_eп + t_тп + t_{pп +} t_в, (1)

де t_тз – трудомісткість розробки техничного завдання на створення ПП;

t_eп – трудомісткість розробки ескізного проекту ПП;

t_тп – трудомісткість розробки техничного проекту ПП;

t_рп – трудомісткість розробки робочого проекту ПП;

t_в – трудомісткість впровадження ПП.

Трудомісткість розробки техничного завдання розраховується за формулою:

t_{тз =} t^з_рз+ t^з_рп, (2)

де t^з_рз – витрати часу розробника постановки задач на розробку ТЗ, люд. – дні;

t^з_рп – витрати часу розробника ПЗ на розробку ТЗ, люд. – дні.

Величини t^з_рз та t^з_рп розраховуються за формулами:

t^з_рз = , (3)

де t^з – норма часу на розробку ТЗ на ПП в залежності від функціонального призначення і ступеня новизни ПП, що розробляється, люд. – дні (табл. 2. додатку)

к^з_рз - коефіціент, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, що виконуються розробником постановки задач на стадії ТЗ (в разі спільної з розробником ПЗ розробки к^з _рз = 0,65, в разі самостійної розробки ТЗ к^з _рз = 1)

t^з_рп = , (4)

де к^з_рп - коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ТЗ (в разі спільної з розробником постановки задач к^з_рп = 0,35, в разі самостійної розробки ТЗ к^з _рп = 1,0).

Трудомісткість розробки ескизного проекту ПП (t_eп) розраховується за формулою:

t_eп = t^е_рз + t^е_рп, (5)

де t^е_рз - витрати часу розробника постановки задач на розробку ЕП, люд. – дні;

t^е_рп - витрати часу розробника ПЗ на розробку ЕП, люд. – дні.

Величини t^е_рз та t^е_рп розраховуються за формулами:

t^е_рз = , (6)

де t^е – норма часу на розробку ескизного проекту ПП в залежності від його функціонального призначення і ступеня новизни, люд. – дні (табл. 3. додатку)

к^е_рз – коефіціент, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником постановки задач на стадії ЕП (в разі спільної з розробником ПЗ розробки ЕП к^е_рз = 0,7, в разі самостійної розробки ЕП к^е_рз = 1,0).

t^е_рп = , (7)

де к^е_рп – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ЕП (в разі спільної з розробником постановки задач розробки ЕП к^е_рп = 0,3, в разі самостійної розробки ЕП к^е_рп = 1,0).

Трудомісткість розробки технічного проекту (t_тп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної та вихідної інформації і визначається за формулою:

t_тп = , (8)

де t^m_рз, t^m_рп - норми часу, який витрачається на розробку ТП розробником постановки задач і розробником ПЗ відповідно, люд. – дні (табл. 4-16 додатку);

к_в – коефіціент врахування виду інформації, що використовується;

к_р – коефіцієнт врахування режиму обробки інформації (табл. 17 додатку).

Значення коефіціента к_в визначається за формулою:

к_в = , (9)

де к_зм, к_нд, к_б – коефіцієнти врахування виду інформації для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно (табл. 18 додатку);

n_зм, n_нд, n_б – кількість наборів даних змінної, нормативно-довідкової інформації, баз даних відповідно.

Трудомісткість розробки робочого проекту (t_рп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної і вихідної інформації, складності алгоритма функціонування, складності контролю інформації, ступеня використання готових програмних модулів, рівня алгоритмичної мови програмування і визначається за формулою:

, (10)

де к_к - коефіцієнт врахування складності контролю інформації (табл. 19 додатку);

к_м - коефіцієнт врахування рівня алгоритмичної мови програмування (табл.20 додатку);

к_з - коефіцієнт врахування ступеня використання готових програмних модулів (табл. 21 додатку);

К_ін -коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується, і складності алгоритма ПП.

Коефіцієнт к_ін розраховується за формулою:

к_ін = , (11)

де , , - значення коефіцієнтів врахування складності алгоритма ПП та вида інформації, що використовується, для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно;

t^p_pз, t^p_pп – норми часу на розробку РП на алгоритмічній мові високого рівня (типу PL / I) розробником постановки задачи і розробником ПЗ відповідно, люд. – дні (табл. 23-35 додатку).

Якщо при розробці ПП стадії “Техничний проект ” і “Робочий проект” поєднані у стадію “Техноробочий проект”, трудомісткість її виконаню (t_трп) розраховується за формулою:

t_трп = 0,85t_тр +t_рп (12),

Трудомісткість виконання стадії “Впровадження ” (t_в) може бути розрахована за фомулою:

t_в = , (13)

де t^в_рз, t^в_рп , - норма часу на виконання процедур впровадження розробником задач і розробником програмного забезпечення відповідно люд. – дні (табл. 36-48 додатку)

Планування та контроль ходу розробки проводять за календарним графіком виконання робіт. Якщо розробку ПП здійснює невеликий, стабільний за складом колектив виконавців, тоді для цілей планування і контроля можна використовувати стрічковий графік. Календарний стрічковий графік (графік Ганта) є графічним відзеркаленням роботи і часу, який витрачено на цю роботу (табл. 49 додатку).

Тривалість виконання усіх робіт за етапами розробки ПП визначається з виразу:

Т_і = , (14)

де t_і – трудомісткість і-ої роботи, люд. – дні;

а - трудомісткість додаткових робіт люд. – дні;

n_і – кількість виконавців, що виконують і-у роботу, чол.

2.2. визначення ціни програмного продукту

Програмна продукція може розглядатися як продукція виробничо-технічного призначення, яка допускає багаторазове її тиражування і відчуження від безпосередніх розробників. Її ціна визначається за формулою:

Ц = С +П_р, (15)

де С – витрати на розробку програмної продукції (кошторис витрат);

k – коефіцієнт урахування витрат на виготовлення дослідного взірця ПП як продукції виробничо-технічного призначення (k = 1,1 – 1,2);

П_р - нормативний прибуток, який розраховується за формулою:

, (16)

де Р_н - норматив рентабельності, %;

С_м - матеріальні витрати, грн.

Витрати на розробку ПП можуть бути представлені у вигляді кошторису, який містить такі статті: матеріали; спеціальне обладнання; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальні заходи; виробничі відрядження; накладні витрати; контрагентьські витрати.

Розрахунок кошторису на розробку ПП здійснюється за кожную статтею витрат і результати зводяться у таблицю:

Таблиця 1

Кошторис витрат на розробку ПП

1. Матеріали. В статті враховуються підсумкові витрати на матеріали, які придбаються для розробки даної ПП. Вони складаються з вартості матеріалів і транспортно-заготівельних витрат:

, (17)

де К_тр – коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (К_тр = 0,03 – 0,05)

Ц_і - ціна одиниці і-го матеріалу, грн.;

V_і - обсяг (кількість) і-го матеріалу.

Розрахунки за цією статтею можуть бути представлені у вигляді таблиці:

Таблиця 2

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США