Різницеві схеми підвищеної точності. Схема Кранка-Нікольсона

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Різницеві схеми підвищеної точності будуються за шаблонами, які використовують більше точок, що дозволяє підвищити порядок апроксимації диференціальної задачі різницевою схемою.

Схема Кранка-Нікольсона будується за шеститочковим шаблоном і має вигляд:

Порядок апроксимації цієї схеми . Схема є абсолютно стійкою, тобто кроки та обираються тільки з умов досягнення необхідної точності.

Покажемо, чому апроксимація за часом має другий порядок точності. Для цього розкладемо функцію в ряд Тейлора в точці . Позначимо .

Звідки отримуємо

.

Приклад 3.1 – продовження. Знайдемо рішення задачі прикладу 3.1 за схемою півищеної точності Кранка-Нікольсона.

Программа, що виконує розрахунки:

%_5_1_nejavn

n=6;hx=0.2; m=n; ht=0.02;

u=zeros(m,n); a=1; sig=a^2*ht/hx^2/2;

x=0:hx:1; u(1,:)=abs(2*x-1);

t=0:ht:1; v=abs(2*t-1);

plot(t,v, 'LineWidth',2); hold on; grid on

% формуємо матрицю системи

for i=1:m-1

a=zeros(n,3);y=zeros(n,1);

a(1,2)=1; b(1)=1;

a(n,2)=1; b(n)=1;

for j=2:n-1

a(j,1)=-sig;

a(j,2)=(1+2*sig);

a(j,3)=-sig;

b(j)=sig*u(i,j-1)+(1-2*sig)*u(i,j)
+sig*u(i,j+1);

end

% розвязуємо систему методом прогону

y=progonka(n,a,b);

u(i+1,:)=y;

end

% графіки розподілу температури з кроком за часом 0.02

plot(x,u(2,:),'--o','LineWidth',2)

plot(x,u(3,:),':s','LineWidth',2)

plot(x,u(4,:),'-.*','LineWidth',2)

plot(x,u(5,:),'--x','LineWidth',2)

plot(x,u(6,:),'-->','LineWidth',2)

u(1:m,1:n)

Розв'язок задачі з кроками

u = 1.0000 0.6000 0.2000 0.2000 0.6000 1.0000

1.0000 0.6276 0.3655 0.3655 0.6276 1.0000

1.0000 0.6837 0.4816 0.4816 0.6837 1.0000

1.0000 0.7370 0.5731 0.5731 0.7370 1.0000

1.0000 0.7825 0.6477 0.6477 0.7825 1.0000

1.0000 0.8203 0.7092 0.7092 0.8203 1.0000.

Як бачимо, цей розв'язок більш точний ніж розв'язок за явною схемою з тими ж кроками.

Розрахунок з кроками в 2 рази менше дає такі результати:

u = 1.0000 0.6000 0.2000 0.2000 0.6000 1.0000

1.0000 0.6211 0.3539 0.3539 0.6211 1.0000

1.0000 0.6782 0.4733 0.4733 0.6782 1.0000

1.0000 0.7336 0.5679 0.5679 0.7336 1.0000

1.0000 0.7807 0.6450 0.6450 0.7807 1.0000

1.0000 0.8197 0.7082 0.7082 0.8197 1.0000

Погрішність останнього результату дорівнює

,

що складає 1,4% від значення функції.

Зауважимо, що ми одержали значно кращий результат, ніж за явною схемою, навіть обравши крок за часом в два рази більше.

Графік останнього розв'язку наведений на рис. 3.5.

Рисунок 5.5 – Графіки розв'язку прикладу 5.1 за неявною схемою

Задачі для самостійного розв'язку на практиці

Задача 3.1. Перевірити, що функція є розв'язком рівняння для кожного позитивного числа

Задача 3.2. Розв'язати задачу розподілу тепла в стрижні довжини 1, тобто розв'язати рівняння при

початковій умові: ,

граничних умовах .

Розрахунки виконати до моменту часу . Розв'язати по явній і неявній схемі й порівняти результати.

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 3.1. Використовуючи метод сіток одержати розв'язок змішаної задачі для диференціального рівняння параболічного типу (рівняння теплопровідності) при заданих початкових і граничних умовах , , , де . Розв'язок виконати при , крок за часом підібрати з умови стійкості. Знайти наближений розв'язок задачі за допомогою явної різницевої схеми. Повторити розрахунки з половинним кроком по координаті, вибравши відповідний крок за часом, зрівняти отримані результати й одержати оцінку погрішності розв'язку.

Завдання 3.2. Знайти наближений розв'язок задачі завдання 3.1 за допомогою неявної різницевої схеми. Порівняти отримані розв'язки й об'єм обчислень, необхідних для одержання розв'язку з тою ж точністю.

Варіанти індивідуальних завдань

1. , , .

2. , , .

3. , , .

4. , , .

5. , , .

6. , , .

7. , , .

8. , , .

9. , , .

10. , , .

11. , , .

12. , , .

13. , , .

14. , , .

15. , , .

16. , , .

17. , , .

18. , , .

19. , , .

20. , , .

Завдання 3.3. Розв'язати двовимірну крайову задачу:

, , , .

За допомогою PDE Tools пакета MATLAB. Розв'язок задачі вивести у вигляді анімації.

Варіанти індивідуальних завдань

Параметр	Варіант
, см
, см
, хв	0,2	0,1	0,2	0,3	0,1	0,2

3.7 Контрольні питання

Якого виду граничні умови використовуються в задачах параболічного типу?

2. Які види шаблонів використовуються в методі сіток у задачах параболічного типу? Яким чином будують на цих сітках різницеві апроксимації?

3. Опишіть метод прогону і його роль у розв'язку задач із ДРЧП.

4. З яких міркувань вибирають крок сітки в методі сіток?

5. У яких випадках може виникати нестійкість розв'язку задачі? Як впливає вибір параметрів сітки на стійкість?

6. Що розуміють під збіжністю процесу розв'язку задачі?

7. Що таке різницеві схеми підвищеної точності і які шаблони при цьому використовуються?

8. Як можна одержати апостеріорні оцінки погрішності отриманого розв'язку та уточнити розв'язок?

4МЕТОД СІТОК РОЗВ'ЯЗКУ КРАЙОВИХ ЗАДАЧ ДЛЯ ХВИЛЬОВИХ РІВНЯНЬ

Постановка задачі

Класичним прикладом рівняння гіперболічного типу є хвильове рівняння, яке в області має вигляд:

, (4.1)

Дане рівняння описує, зокрема, процес малих поперечних коливань струни (рис. 4.1). В цьому випадку – поперечні переміщення (коливання) струни, – швидкість розповсюдження малих збурень у матеріалі, з якого виготовлена струна.

Рисунок 4.1 - Модель струни

В задачах для хвильового рівняння крім початкового розподілу шуканої функції задається ще й розподіл початкової швидкості переміщення (початкові умови):

, ,

Також задаються граничні умови:

, ,

причому якщо кінці струни жорстко закріплені, то .

Рисунок 4.2 - Просторово-часова сітка й шаблон, що використовуються для рішення рівнянь гіперболічного типу

Для розв'язку задачі методом кінцевих різниць побудуємо прямокутну сітку (рис. 4.2), вузли якої визначаються формулами: , , , .

Значення на лівій, правій і нижній границях сітки відомі з початкових і граничних умов.

Явна схема

Замінимо частинні похідні в рівнянні (4.1) їх кінцево-різницевими апроксимаціями й підставимо їх у рівняння коливання. Одержимо:

.

Тут використовується п’яти точковий шаблон, представлений на рис. 4.2.

Отримане рівняння дозволяє виразити значення функції в момент часу через значення функції в попередні моменти часу:

.

Позначимо , приведемо подібні в останньому рівнянні і отримаємо розрахункову формулу для явної схеми:

(4.2)

У якості граничних умов по можуть використовуватися будь-які умови, що описують спосіб закріплення струни. Наприклад, жорстке закріплення припускає нульове зрушення на кінцях струни: , . За часом у якості початкових умов задамо при вхідну деформацію струни й початкову швидкість , .

Алгоритм обчислень за явною схемою реалізується такою послідовністю дій.

1. Визначимо деформацію стрижня в моменти й . Для деформація відома з початкових умов . Для наступного моменту часу деформацію визначимо за допомогою другої початкової умови, що задає швидкість при : , тоді , отже

(4.3)

Похибка формули (4.3) .

2. Для одержання розв'язку при використовуємо формулу (4.2).

Схема (4.2)-(4.3) дає порядок апроксимації . Але порядок апроксимації можна збільшити. Для цього введемо фіктивний часовий шар з вузлами , що лежатиме за межами розрахункової області. Значення сіткової функції на цьому шарі позначимо , . Для апроксимації похідної за часом у вузлах першого часового шару використаємо центральну симетричну різницю:

Відповідне різницеве рівняння запишеться таким чином:

.

Звідки . Щоб виключити значення функції у фіктивному вузлі , використаємо різницеве рівняння (4.2), записавши його на нульовому шарі для :

Виключаємо з останнього рівняння і використовуємо початкову умову, тоді отримуємо явну формулу для обчислення наближеного розв'язку на другому часовому шарі:

(4.4)

Різницева схема (4.2), (4.4) апроксимує диференціальну задачу з порядком .

Явна схема умовно стійка. Це означає, що при розв'язку гіперболічного рівняння за явною схемою слід обирати крок по залежно від кроку по . Теоретично можна показати, що наближений розв'язок, що одержаний за допомогою (4.2), сходиться до точного при й зі швидкістю , якщо виконується умова Куранта . При метод стає нестійким. Останнє означає, що при продовженні обчислень похибки катастрофічно наростають.

Приклад 4.1. Знайдіть розв'язок задачі для хвильового рівняння, яке описує коливання струни із закріпленими кінцями , з початковими умовами

, ,

де .

Розв'язок. Побудуємо сітку, як показано на рис. 4.3. Тобто оберемо кроки по й по .

Різницеве рівняння коливання струни

(з урахуванням ) після перетворень прийме вигляд:

.

Схема стійка, якщо . Перевіримо цю нерівність при заданих умовах задачі: , тобто схема може бути стійкою, але краще було б взяти крок за часом менше.

Із початкових умов одержимо:

, , , , , .

Тому що струна закріплена на кінцях, маємо

, ; , ; , .

Так як , тоді , отже . Тобто для : , , , .

Підрахуємо значення для :

;

;

;

.

Аналогічно обчислюємо для інших значень .

Рисунок 4.3 – Просторово-тимчасова сітка прикладу 4.1.

Розв'яжемо задачу з кроком вдвічі менше за просторовою змінною . Крок за часом оберемо в 4 рази менше . Розрахунок з меншими кроками дасть нам можливість перевірити точність розв'язку за правилом Рунге.

Різницеве рівняння стане таким:

Для виконання розрахунків складемо програму.

function u=giperb6_1(hx,ht)

% розрахунок коливання струни за явною схемою

% кінцевий час Т=6

L=10; T=6; n=L/hx+1; m=T/ht+1; u=zeros(m,n);

a=ht^2/hx^2; kt=2/ht;kx=2/hx; x=0:hx:L;

% початкові умови

for i=1:n

if x(i)<0.6*L

u(1,i)=x(i);

else

u(1,i)=1.5*(L-x(i));

end;

end

u(2,1)=u(1,1); u(2,n)=u(1,n);

for i=2:n-1

u(2,i)=0.5*(a*u(1,i-1)+2*(1-a)*u(1,i)+a*u(1,i+1));

end

plot(x,u(1,:),'LineWidth',3); hold on; grid on

% наступні положення струни за часом

for i=2:m

u(i+1,1)=0; u(i+1,n)=0;

for j=2:n-1

u(i+1,j)=a*(u(i,j+1)+u(i,j-1))+2*u(i,j)*(1-a)-
u(i-1,j);

end

end

% графіки форми струни з кроками hx=2 ht=2

plot(x,u(kt+1,:),'--o','LineWidth',2)

plot(x,u(2*kt+1,:),':s','LineWidth',2)

plot(x,u(3*kt+1,:),'-.*','LineWidth',2)

u(1:kt:m,1:kx:n)

Графік розв'язку, отриманий із кроком і із кроком за часом , наведений на рис. 4.4. Початкове положення струни показане на графіку суцільною лінією, інші графіки відповідають моментам часу 2, 4 і 6.

Значення функції u – форми струни- - для моментів часу 0, 2, 4 та 6 та для координат х=0,2,4,6,8,10 такі:

u= 0 2.0000 4.0000 6.0000 3.0000 0

0 2.0000 3.8730 3.2852 2.8730 0

0 1.8141 1.4222 1.0606 0.4232 0

0 -0.4521 -0.8588 -1.4118 -1.6334 0

Порівняємо значення для t=4 (третя строка матриці u) зі значеннями, що отримані ручним розрахунком, та обчислимо погрішність за правилом Рунге:

Погрішність розв'язку, як видно, досить велика. Це говорить про необхідність зменшення кроків по просторовій координаті й за часом.

Розрахунки із кроком і наведені на рис. 4.5.

Рисунок 4.4 – Розв'язок задачі 6.1 із кроками ,

Рисунок 4.5 – Розв'язок задачі 6.1 із кроком ,

Значення функції u – форми струни- - для моментів часу 0, 2, 4 та 6 та для координат х=0,2,4,6,8,10 такі:

u = 0 2.0000 4.0000 6.0000 3.0000 0

0 2.0000 3.9070 3.5303 2.9070 0

0 1.8720 1.5255 0.9435 0.5255 0

0 -0.5609 -0.9490 -1.4680 -1.7974 0

Абсолютна погрішність для часу t=4 цього рішення , відносна майже 3,9%. Якщо така точність незадовільна, треба ще зменшити кроки.

Неявна схема

Неявні схеми для рівняння (4.1) рекомендують використовувати тому, що вони є безумовмо стійкими і дозволяють надійно отримати розв'язок задачі навіть з достатньо великими кроками за часом.

Найпростішим є п'яти точковий шаблон, який наближає другу похідну по х для часу , та другу похідну по для координати .

Розглянемо для рівняння (4.1) неявну п'яти точкову схему й запишемо відповідне різницеве рівняння:

Після перетворень та враховуючи граничні умови, отримуємо систему лінійних алгебраїчних рівнянь для кожного часового шару, починаючи з третього.

Значення розв'язку на перших двох шарах обчислюємо з початкових умов та за формулою (4.4). Систему можна розв'язувати методом прогону, який буде стійким, тому що має місце діагональна перевага.

Система різницевих рівнянь для неявної схеми:

де .

Схема є абсолютно стійкою. Кроки по координаті та часу обирають тільки з умови досягнення необхідної точності.

Приклад 4.1 – продовження. Розв'яжемо задачу цього прикладу за неявною схемою. Складемо програму, що формує матрицю системи лінійних алгебраїчних рівнянь, та розв'язує систему методом прогону. У матриці буде тільки 3 стовпчики, у яких будемо зберігати тільки три ненульових діагоналі матриці.

function u=giperb_4_1_nejavn1(hx,ht)

% розв’язання задачі 6.1 за неявною схемою

L=10; n=L/hx+1; m=6/ht+1;

kt=2/ht;kx=2/hx;

u=zeros(m,n);

sig=ht^2/hx^2;

x=0:hx:L;

% початкові умови

for i=1:n

if x(i)<0.6*L

u(1,i)=x(i);

else

u(1,i)=1.5*(L-x(i));

end;

end

plot(x,u(1,:),'LineWidth',3); hold on; grid on

u(2,1)=u(1,1); u(2,n)=u(1,n);

for i=2:n-1

u(2,i)=0.5*(sig*u(1,i-1)+
2*(1-sig)*u(1,i)+sig*u(1,i+1));

end

% наступні положення струни за часом

for i=2:m-1

a=zeros(n,3);y=zeros(n,1);

a(1,2)=1; b(1)=0;

a(n,2)=1; b(n)=0;

for j=2:n-1

a(j,1)=sig;

a(j,2)=-(1+2*sig);

a(j,3)=sig;

b(j)=-2*u(i,j)+u(i-1,j);

end

y=progonka(n,a,b);

u(i+1,:)=y;

end

% графіки форми струни з кроками hx=2 ht=2

plot(x,u(kt+1,:),'--o','LineWidth',2)

plot(x,u(2*kt+1,:),':s','LineWidth',2)

plot(x,u(3*kt+1,:),'-.*','LineWidth',2)

u(1:kt:m,1:kx:n)

Отримаємо такі результати (графіки форми струни наведені на рис. 4.6):

>> u=giperb_4_1_nejavn1(0.5,0.5)

u = 0 2.0000 4.0000 6.0000 3.0000 0

0 1.9804 3.6691 3.8087 2.6699 0

0 1.4608 1.7735 1.3185 0.8451 0

0 -0.1612 -0.6514 -1.0489 -0.9819 0

Зверніть увагу, що крок за часом в розрахунку за неявною схемою обраний в 2 рази більше, ніж за явною, він не впливає на стійкість результату.

Щоб обчислити апостеріорну оцінку погрішності останнього результату, проведемо розрахунок з кроками в 2 рази більше, тобто . Отримали такі результати:

>> u=giperb_4_1_nejavn1(1,1)

u = 0 2.0000 4.0000 6.0000 3.0000 0

0 1.9534 3.6741 3.7650 2.6807 0

0 1.3789 1.9505 1.6581 1.1057 0

0 0.0782 -0.2393 -0.5468 -0.5111 0

Погрішність рішення для часу t=4 , що складає майже 8% від значення функції. Якщо ж виконати розрахунки з кроками ще в 2 рази менше, то погрішність зменшиться до 0.03.

Як бачимо, розрахунки за неявною схемою дозволяють обирати більший крок за часом та отримувати результат з майже такою ж погрішністю, ніж за явною схемою.

Рисунок 4.6 – Розв'язок задачі 4.1 за неявною схемою із кроками ,

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология