Аналіз трудомісткості виробничої програми

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 36Следующая ⇒

Показники	Формалізований запис	Значення, тис. нормо-годин
1. Трудомісткість виробничої програми попе­ред­нього року		10561,104
2. Базисна трудомісткість фактично ви­пуще­ної продукції		8348,432
3. Фактична трудомісткість ви­робничої про­гра­ми		10165,512
4 Загальна зміна трудоміст­кості виробничої про­грами (ряд. З – ряд. 1), у тому числі		–395,592
а) за рахунок зміни обсягу випущеної про­дук­ції		–2 212,672
б) за рахунок зміни трудомісткості конкретних виробів		+1 817,08

Згідно з даними табл. 3.34 загальна трудомісткість виробничої про­грами в порівнянні з базисним періодом знизилася на 395,592 тис. лю­ди­но-годин. Однак таке зниження обумовлене зміною обсягу випуску про­дук­ції на 2 212,672 тис. людино-годин, тоді як трудомісткість конкретних ви­робів виросла на 1817,08 тис. людино-годин.

Відхилення фактичної трудомісткості виробництва продукції від ба­зис­ної виникло як наслідок впливу багатьох факторів, насамперед вико­нання плану організаційно-технічних заходів, зміни рівня механізації та авто­матизації виробництва кожного виду робіт, рівня кооперування, струк­ту­ри, асортименту та ін.

Аналіз плану організаційно-технічних заходів дозволяє встановити заходи, виконані не в повній мірі чи з порушенням термінів, не виконані взагалі, та за кожним з них розрахувати зміну трудомісткості і про­дук­тивності праці. Зниження (підвищення) трудомісткості за кожним заходом розраховується добутком різниці між трудомісткістю одиниці кожного ви­ду продукції до і після його впровадження на відхилення між фактичним та базовим обсягом випуску продукції.

На рівень та динаміку трудомісткості виробництва продукції значно впливає нормування праці. Аналіз стану і якості нормування праці про­во­диться за станом охоплення робіт нормуванням, обґрунтованістю і напру­женістю чинних норм та оцінкою ступеня їх виконання. Частку нормованих робіт у їх загальному обсязі аналізують як у розрізі окремих виробництв, так і за категоріями працівників і в середньому на під­приємстві. Ступінь прогресивності норм визначається за часткою науко­во і технічно об­ґрун­то­ваних норм у загальній їх кількості та за масшта­бами перегляду.

Рівень виконання норм виробітку визначається як відношення нормо­ва­ного часу до фактично витраченого щодо окремих робіт робітників ос­нов­ного й допоміжного виробництва.

Аналіз виконання норм виробітку робітниками-відрядниками можна простежити, використовуючи дані табл. 3.34.

Дані табл. 3.35 свідчать, що кількість робітників-відрядників, які не ви­конали норм виробітку, у звітному періоді збільшилась і становить 21,6% [(49+122): 790 ´ 100] проти 15,2 % [(11+110): 800 ´ 100] у базовому періоді. Отже, стан виконання норм виробітку на підприємстві погіршав.

Таблиця 3.35

Виконання норм виробітку робітниками-відрядниками

За даними таблиці можна розрахувати середній рівень виконання норм виробітку (К_нв) робітниками-відрядниками, використовуючи се­ред­ньо­арифметичну зважену:

А середній рівень виконання норм виробітку без урахування робіт­ни­ків, які не виконали норм, становив 109%:

Отже, за умови виконання норм виробітку всіма робітниками-від­ряд­никами продуктивність праці зросла б на 3,41% ().

Виконання норм виробітку в цілому по підприємству передбачалося планом на рівні 104%. Таким чином, план з продуктивності праці робітни­ків-відрядників перевиконано на 1,35% .

Оскільки питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності ро­бітників становить 76% [(790: 958) ´ 100], то середньогодинна про­дуктивність праці робітника зросла на 1,06%, трудомісткість продукції зни­зилась на 1,05%

Причини невиконання норм виробітку одними робітниками і способи досягнення високих результатів іншими виявляють на основі матеріалів хронометражних спостережень, узагальнених фото- і самофотографій ро­бочого дня, аналізу первинних документів на доплату, причин і ха­рак­теру понадурочних робіт, матеріалів перегляду норм на робочих місцях, у діль­ницях, бригадах, цехах.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров