Особливості політичного життя на українських землях у складі Польщі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 16

Українці приймали активну участь у політичному житті, залишаючись в опозиції до польського уряду. У східній Галичині діяло 12 українських політичних партій.

Основні події політичного життя

1920–1921 рр. — робітники Львова, Стрия, Станіслава та ін. міст виступили з вимогами підвищити заробітну плату, припинити терор, забезпечити демократичні свободи.

1921–1923 рр. — на Тернопільщині, Волині і в гірських районах Прикарпаття діяли загони партизанів.

В наступні роки боротьба відбувалася під економічними гаслами.

Упертий опір колонізаційній політиці призводив до репресій з боку властей. Восени 1930 р. польський уряд розгорнув на території українських земель пацифікацію (втихомирення). Спеціальні загони поліції війська приборкували непокірні села і навіть цілі повіти. Фізичні розправи поєднувалися з «ревізіями» культурно-освітніх товариств та кооперативів. У 1934 р. у Березі Картузькій було створено концентраційний табір, де утримувалися учасники національно-визвольного руху.

Після вбивства оунівцями міністра внутрішніх справ Б.Перацького, влада у відповідь посилює репресії проти них. У 1935–1936 р. відбувся Варшавський процес за яким до смерті було засуджено С.Бандеру, М.Лебедята Я.Карпинця (амністовані і засуджені на довічне ув’язнення), інших до багаторічного ув’язнення. У 1936 р. відбувся Львівський процес проти крайового керівництва ОУН.

Особливості політичного життя на українських землях у складі Румунії

У 1918–1928 рр. на території Бессарабії та Буковини діяв стан облоги — діяльність партій заборонено.

Татарбунарське повстання

Політика королівського уряду на окупованих землях України викликала опір. 16 вересня 1924 р. в районі Татарбунар в Бессарабії спалахнуло кероване комуністами повстання на чолі з О.Клюшніковим, в якому брало участь близько 6 тис. чоловік. Метою було встановлення радянської влади і від’єднання Бессарабії. Проти повстанців було кинуто регулярні румунські війська. Бої тривали до 25 вересня. Повстання, яке носило локальний характер, зазнало поразки. У боях загинуло 3 тис. повстанців, засуджено — 85.

Політичний режим, встановлений на землях України тримався на терорі. Лише в Хотинському, Аккерманському та Ізмаїльському повітах у 1918–1925 рр. було закатовано 13 тис. чоловік.

Не дивлячись на дозвіл легального існування, діяльність партій у 1928–1938 рр. залишалася пасивною.

В 1938 р. в Румунії було встановлено королівську диктатуру. Діяльність всіх політичних партій знову було заборонено.

Особливості політичного життя на українських землях у складі Чехо-Словаччини

Особливістю політичного життя Закарпаття було відсутність власних українських партій; українські політичні групи схилялися до певних національно-культурним традиціям, які склалися в регіоні.

Основні течії:

1. Русофільство. Базувалося на переконанні, що карпатоукраїнці — частина російського народу, яка денаціоналізувалася під впливом певних історичних умов.

2. Русинство. Вбачали у карпатоукраїнцях окремий народ.

3. Українофільство. Орієнтувалися на возз’єднання всіх українських земель в незалежній державі.

У 1938 р. внаслідок Мюнхенської угоди характер політичних процесів на Закарпатті круто змінився.

23 жовтня — Закарпаття отримало автономію. Москвофіли, не діставши підтримки населення, змушені були поступитися кабінетськими кріслами українофілам на чолі з Августином Волошиним.

2 листопада — Віденський арбітраж віддав Угорщині Ужгород та Мукачеве, декілька українських сел.

10 листопада — угорські війська зайняли відступлені області. Уряд А.Волошина перебрався до Хуста.

Січень 1939 р. — за ініціативою А.Волошина створено Українське національне об’єднання (УНО), яке стояло на платформі творення суверенної держави.

13 лютого — вибори до парламенту — Сойму Карпатської України — блискуча перемога УНО.

14 березня — угорські війська вдерлися до кордонів Закарпатської України.

15 березня — Сойм проголосив:

«1. Карпатська Україна є незалежна держава.

2. Назва держави є: Карпатська Україна.

3. Карпатська Україна є республікою з президентом…

4. Державна мова… є українська мова.

5. Барва державного прапора… є синя і жовта…»

Втілити в життя закон не встигли — того ж дня вся територія Карпатської України була окупована угорськими військами. А.Волошин, обраний президентом, разом з урядом змушений був емігрувати..

Причини невдачі у спробі утворити незалежну державу в Закарпатті:

v мало чисельність збройних формувань (Карпатська Січ — 2000 вояків), відсутність досвіду та сучасної зброї.

v відсутність можливості для організації допомоги з боку українського населення, що мешкало на території інших держав.

v міжнародна ізоляція Карпатської України.

Історичне значення — продемонструвала непереборне прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність до жертв заради досягнення цієї світлої мети.

Креси — термін, який використовуюся для окреслення польських пограничних земель.

Осадники — поляки-колоністи на західноукраїнських землях.

Сокальський кордон — колишній кордон між Австро-Угорщиною та Росією, тобто Галичиною та Волинню.

Парцели — невеликі ділянки поміщицької землі, яка внаслідок аграрної реформи отримували селяни.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте