Стан культури в Україні у 30-ті роки

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 16Следующая ⇒

В умовах утвердження сталінського тоталітарного режими завдання, що стояли перед культурною революцією, залишилися незмінними, але кардинально змінилися методи їх досягнення:

від політики обмеження несумісних з марксизмом ідеологій радянське керівництво перейшло до їх цілковитого викорінення.

Характерні риси духовного життя в Україні у 30-ті роки:

• всезагальна заідеологізованість;

• утвердження колективістських начал;

• духовна несвобода;

• переслідування будь-якого відступу від настанов ідеології, інакомислення;

• в умовах розгортання репресій посилюється атмосфера підозрілості, страху, наклепництва.

Культурно-освітня робота набуває вкрай суперечливих форм:

З одного боку: зростає мережа клубів (протягом 1929–1941 рр. зросла з 11 до 25 тис.), бібліотек (з 9,4 до 32,3 тис.), кінотеатрів, музеїв, сільбудів, хат-читалень, зріс загальний культурний рівень населення.

З іншого боку: культурно-просвітні заклади, ЗМІ — найважливіша ідеологічна зброя укріплення тоталітарного режиму, насадження політики русифікації.

Освіта

Головні завдання в галузі освіти:

1) підготовка кадрів спеціалістів, підвищення їхнього культурного рівня;

2) виховання «нової людини», відданої більшовицькій партії та комуністичним ідеалам.

Вирішення цих завдань відбувалося в трьох основних напрямках:

Ліквідація неписемності дорослих.

Протягом 30-х рр. через лікнепівські організації та школи неписемності пройшли мільйони дорослих. Внаслідок цього масова неписемність населення УРСР була в основному подолана: у 1939 р. лише 1,5% дорослих залишалося не писемними. Однак при цьому рівень загальної культури залишався низьким: писемними часто вважали тих, хто навчився розписувати та лічити.

Розвиток шкільної освіти.

Позитивне	Негативне
Масова компанія «всенародний похід за загальне навчання (всеобуч)». Постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове навчання» (25 липня 1930 р.), що започаткувало перехід до обов’язкового чотирикласного навчання На кінець 2-ї п’ятирічки (1938) завершився перехід до початкової на селі та 7-ми річної освіти в місті.	w ідеологізація освіти через навчальні програми, а також роботу комсомолу та піонерських організацій; w нестача приміщень, дефіцит вчителів; w репресії проти викладачів; w скорочення використання української мови, зміна української абетки в напрямку наближення до російської, обов’язковість вивчення російської мови (з кінця 30-х рр.).

Формування кадрів спеціалістів.

Частково знищивши, частково залякавши стару інтелігенцію, більшовицьке керівництво взяло курс на підготовку спеціалістів з робітничо-селянського середовища:

v зростання мережі вузів та кількості студентів (відповідно 1926 — 35 і 27,2 тис., 1933 — 190 і 160 тис.);

v зростання мережі середніх спеціальних навчальних закладів (1937 р. — 576).

Підготовлено 400 тис. спеціалістів, що дозволило в основному забезпечити кадрами усі галузі народного господарства, науку, культуру.

Негативним наслідком у формуванні нової генерації інтелігенції стало її переродження (критичний дух, творче начало, гуманізм, милосердя і благородство змінювалися на безпринципність, аморальність, фабрикування доносів тощо). Ті ж, хто прагнув зберегти політичні переконання і моральні принципи ставали жертвами репресій

Наука

Вищою науковою установою була Всеукраїнська академія наук, яку з 1930 р. очолив О.Богомолець. У 1933–1934 рр. відбулася її реорганізація: ліквідовано відділи, секції, кафедри, комісії, і Академія перетворилася на асоціацію окремих науково-дослідних інститутів, підпорядкованих безпосередньо Президії ВУАН.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте