Інвестиційна теорія циклів Хансена

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Елвін Хансен (1887-1976) Характерною рисою ек-ної теорії післякейнсіанського періоду є те, що у поясненні найважливіших ек-них проблем вирішальне міс-це належить інвестиціям. У питаннях теорії вони виходять з того, що причина циклічності і причина періодичних криз та безробіття, полягає у "коливаннях динаміки інвестицій”.

Велике значення у неокейн-сіанській теорії циклу має поділ капіталовкла-день на автономні та похідні. Похідні інвестиції – інвестиції, пов’язані з розширенням спож-ня у рез-ті зростання нац-ого доходу. Цей тип інвестицій бере участь у моделі мультиплікатор – аксе-лератор. У процесі ек-ого зростання є цілий ряд факторів, що викликають капіталовкладення не-залежно від руху спож-ня або нац-ого доходу: те-хнічний прогрес та обумовлені ним технічні пере-вороти, зростання населення, політика держави та інші фактори автономного хар-ру. З дією цих факторів і пов’язані автономні інвестиції. Неоке-йнсіанська теорія циклу детально викладена у роботі Е.Хансена “Ек-ні цикли та нац-ний доход ” (1958. Рушійною силою, першопричиною В є технічний прогрес, який вимагає нових капіталовкладень – автономних інвестицій. Рез-том кожної нової порції автономних інвестицій є розгортання мультиплікаційно-акселераційного процесу. Інвестиції породжують доходи, сума яких тим вища, чим більша “схильність до спож-ня”. Зростання ж доходів викликає похідні інвестиції, які збільшують нац-ний доход. На думку Хансена, технічний прогрес визначає рівень капітального коефіцієнту, акселератора. Інтенсивність та тривалість процесу зростання визначаються виключно хар-ром технічного прогресу. Хансен визначає причини, що викликають припинення процесу зростання і початок спаду: причина пов’язана з поступовим вичерпуванням автономних інвестицій: зниження очікуваної норми прибутку із зростанням інвестицій, збільшення цін капітальних това-рів і підвищення процента; пов’язана з послабленням “понадкумулятивного процесу”, що породжується дією мультиплікатора та акселератора.

Тривалість та інтенсивність піднесення визначаються вирішальною мірою обсягом та інтенсивні-стю автономних інвестицій. Рівновага ринкової сис-ми передбачає загальну або макроек-ну рів-новагу ринку товарів, грошей, облігацій та робочої сили. Макроек-на рівновага зводиться до вза-ємодії 2-х ринків – товарів та облігацій або това-рів і грошей. Останній варіант зветься моделлю Хікса – Хансена. Хансен, взявши за основу кейн-сіанський варіант, включив до нього діаграму IS-LM, додавши до неї рівняння попиту та пропози-ції на ринку праці (IS – крива “інвестиції-заощад-ження” - крива рівноваги грошового ринку, LM – крива “ліквідність – гроші” - крива рівноваги това-рного ринку).

Модель Хікса – Хансена відкриває великі можли-вості для досл-ня взаємодії ринкі товарів та гро-шей.

В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.

Основоположником неолібералістського напрям-ку нім. ек-ної теорії вважають В.Ойкена, який у повоєнні рр. заснував цілу школу - фрейбурзьку.. Представники фрейб. шк. вваж., що втручання держави в ек-ку має бути обмеженним, а мето-дом запобігання диктатурі має бути встановлення конкурентного ладу. Вихідним пунктом неоліб-них пошуків концепції ідеального ек-ого ладу ста-ло вчення В.Ойкена про 2 типи ек-них сис-м: 1) “центрально-кероване госп-во” (примус. ек-ка) та 2) “мінове госп-во” (вільна ринкова ек-ка). Він класифікував їх, виходячи зі способу управлі-ння госп-им процесом, форм координації діяль-ності окремих госп-их од., і підкреслював, що ри-нкове госп-во управляється ринком, є госп-вом відносин обміну, а центрально-кероване виклю-чає вільний ринковий обмін і управляється центральним керуючим органом.

“Центрально-кероване госп-во” хар-ся таким рівнем планування, за якого всі ек-ні зв’язки між ек-ими суб’єктами заміщенні адміністративними вертикальними зв’язками центру з під-вами. Централізоване планування - ек-на політика.

“Вільне ринкове госп-во”, побудовано на кон-куренції та приватній власності, є природною ос-новою ек-ого порядку, оск забезпечує під-ку ініці-ативу, розв-к ек-ки, встановлення рівноваги зав-дяки дії конкурентних сил. Воно базується на принципі свободи вибору (рівня спож-ня, профе-сії та робочого місця, ек-них відносин).

Теория Ойкена явилась фундаментом для построения "социальной рыночной экономики" в Западной Германии

Людвиг Эрхард (1897-1977) является одним из основных авторов концепции социального рыночного хозяйства. Согласно Эрхарду, со­временный либерализм не может не допустить заметной роли государ­ства в экономических процессах:

· во-первых, необходимо ограничение деятельности монополий;

· во-вторых, “безгосударственная” рыночная экономика порождает чрезмерный разрыв в доходах, необеспеченность положения отдель­ных социальных групп, что ведет к политической и социальной не­стабильности. Поэтому государство должно осуществлять частичное перераспределение доходов в пользу малоимущих и финансировать ряд социальных программ.

В исключительных случаях государство может даже регулировать цены на критически важные товары и услуги (продовольствие, энергия, транспорт).

Альфред Мюллер-Армак (1901-1978) и Людвиг Эрхард (1897-1977). Эти авторы создали концепцию социального рыночного хозяйства, которая исходит из сочетания конкуренции, экономической свободы предпринимателей и активной роли государства в перераспределении доходов и организации социальной сферы. Теоретические аспекты социального рыночного хозяйства обусловлены классической проблемой установления функций государства в условиях экономики, управляемой "невидимой рукой" рынка. Эта проблема обсуждалась еще А. Смитом, который доказал, что государство должно заниматься в основном поддержанием общественного порядка и защиты страны.

Монетаризм Фрідмена

(від англ. "money" - гроші) - сучасна економічна теорія, в якій гроші та грошова маса розглядаються як вирішальний фактор економічної структури суспільства і головна причина інфляції, а грошово-кредитна політика - найважливіший інструмент стабілізації внутрішнього механізму відтворення, здійснення економічної політики держави. Монетаризм виник у середині 50-х років ХХ ст. Вперше це поняття згадується у збірнику "Дослідження в галузі кількісної теорії грошей" (1956 р.) за редакцією професора економіки Чикагського університету Мілтона Фрідмена. Основні монетаристські положення він виклав у фундаментальній праці "Монетарна історія США. 1867- 1960", яку написав у співавторстві з іншим представником чікагської школи Анною Шварц. Головні ідеї теорії: 1) економіка саморегульована, державне втручання шкідливе; 2) причина криз - нестача грошової маси; 3) приріст грошової маси на 1-2% має випереджувати зростання обсягів виробництва, контроль за грошовою масою - основна і чи не єдина державна економічна функція; 4) соціальні програми мають бути скорочені до мінімуму.

Фрідмен (1912). Метод теоретичних досл-нь Фрідмена можна назвати суб'єктивно-позитивіст-ським, заснованим на емпіричних та статистич-них узагальненнях. Багато положень його теорії було викладено у вигляді гіпотез, які доводяться на базі припущень, порівнянь та аналізу статич-ного в ек-них явищах. Він використовує абстракт-тні визн-ня, дані ще класичною ПЕ. Його моне-таризм — це сукупність кількох неокласикних те-орій, які мають самостійне значення, але об'єд-нуються к-сною теорією грошей, яку Фрід­мен розглядав не як теорію, а як загальний принцип аналізу. Свою концепцію він характеризує як «теоретичний підхід, що стверджує важливість грошей». Важливим принциповим підходом до досл-ня механізмів розв-ку сучасного кап-зму, за Фрідменом, є визнання необхід­ності ек-ної свобо-ди, що зумовлює всі інші свободи в сус-ві. Ек-на свобода, завдяки якій реалізується ідея сус-ної рівноваги, є невід'ємною від ринкової сис-ми, що перебуває в про­цесі постійного розв-ку. Основ-ною та визначальною рисою ринкової сис-ми за-лишається вільна конкуренція, яка має прони-зувати всі сфери сус-ого життя, щоб забезпе-

чувати умови автоматичного саморегулювання ек-ки. Ідея ек-ної свободи реалізується невтру-чанням держави в ек-ку та зменшенням тієї час-тки нац-ого продукту, що становить доходи дер-жави і є мат основою державних «вмонтованих стабілізаторів». Державне втручання в ек-ку, під-креслює Фрідмен, блокує дію стихійних регуля-торів, що сприяють встановленню рівноваги, во-но орієнтоване на короткострокову перспективу: будь-які неперед­бачені зовнішні чинники можуть спричинити відхилення від вибра­ного напрямку.

Отже, основний принцип монетаризму полягає в тім, що аль­тернативи ринковому механізму не існує.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США