Сутність та значення товарних запасів (ТЗ) в оптовій торгівлі.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 8Следующая ⇒

Успішне виконання оптовою торгівлею своїх функцій значною мірою залежить від стану ТЗ. Формування ТЗ у каналах розподілу — процес об’єктивний, його необхідність зумовлена закономірностями руху товарів від вироб­ників до споживачів. Щоб задовол. потреби споживача й відшкод. витрати вир-ка виготовлений товар треба продати. Доки товар чекає моменту продажу й перебуває у каналах сфери товарн. обігу, він є тов. запасом. Варто зауважити, що тов. запас не дає своєму власнику нічого, крім витрат та збитків; прибуток дає лише товарооборот. Утім ТЗ виконує конче важливу функцію — він гарантує безперервність і стабільність процесу обігу. Він дає можливість задовол. потреби споживачів під час перерв між надходженнями товарів, у разі непередбачених затримок із завезення товарів, а також на час транспортування, викон.складських операцій та відпуск товарів споживачам.

Усі ці обставини змушують постійно контрол. величину ТЗ, забезп. ефективне управл.його рухом.

Для цього використ. сис-му показників:

1)Обсяг ТЗ опт. торгівлі (у натур. та вартісному обчисленні), а також величина ТЗ у днях реалізації.

2)Обсяг ТЗ - визнач. як суму фак­тичних залишків товарів у сфері опт.торгівлі на певну дату.

Величину ТЗ у днях реалізації розрах. як віднош. обсягу фактичного тов. запасу на поч. періоду до одноденного товарообороту (загал., товарної групи, окремого товару) за вказаний період за формулою:

де Здн — величина товарного запасу у днях реалізації; Зтов — обсяг фактичного товарного запасу у сфері оптової торгівлі на початок періоду;

Тодн — одноденний товарооборот.

де Тзаг — загальний товарооборот за аналізований період;

D — кількість днів в аналізованому періоді.

Структура товарних запасів. Вона харак-ться питомою вагою запасів окремих товарів, товарних груп в обсязі тов. запасів у сфері оптової торгівлі.

Рівень ТЗ загалом і за окремими товарами. Його оцінюють за допом. показника середнього ТЗ за певний проміжок часу.

Середньомісячний ТЗ обчисл. за формулою середньої арифметичної:

де — середньомісячний товарний запас;

Зп — фактичний ТЗ на початок місяця;

Зк — фактичний ТЗ на кінець місяця.

Середня хронологічна:

де — середній ТЗ за більш тривалий, ніж місяць, період часу; З1,З2,…,Зn — фактичні залишки товарів на певні дати; n — число дат, на які є дані про фактичні залишки товарів.

Показники середнього ТЗ використ. для оцін. товарооборотності, що хар-ся такими показниками, як: швидкість товарообороту;

тривалість одного обертання.

43. Показники оцінки стану та структури товарних запасів в оптовій торгівлі.

Структура ТЗ. Вона харак-ся питомою вагою запасів окремих товарів, товарних груп в обсязі ТЗ у сфері оптової торгівлі.

Рівень тов. запасів загалом і за окремими товарами. Його оцінюють за допомогою показника середнього ТЗ за певний проміжок часу.

Так, середньомісячний ТЗ обчисл. за формулою середньої арифметичної:

де — середньомісячний ТЗ;

Зп — фактичний ТЗ на початок місяця;

Зк — фактичний ТЗ на кінець місяця.

За наявності даних про фактичні залишки товарів на певні дати через приблизно однакові проміжки часу за тривалий період використ.формулу середньої хронологічної:

де З— середній ТЗ за більш тривалий, ніж місяць, період часу; З1,З2,…,Зn — фактичні залишки товарів на певні дати; n — число дат, на які є дані про фактичні залишки товарів.

Показники середнього ТЗ викор. для оцінювання товарооборотності, що харак-ся такими показниками, як: швидкість товарообороту;

тривалість одного обертання.

Швидкість товарообороту вимірюють кіл-тю обертань ТЗ за аналізований період і розрах.:

де Ші — швидкість обертання і-го товару, коеф.;

Ті — обсяг товарообороту і-го товару за аналізований період;

— середній запас і-го товару за той самий період.

Тривалість 1 обертання хар-зує кіл-ть днів, упро­довж яких товар перебував у формі запасу від моменту його надходж. до сфери товарного обігу й до моменту його продажу. Вона визнач.діленням середнього ТЗ за певний період на одноденний обсяг товарообороту за цей самий період (Тодн).

44. Підприємства оптової торгівлі: констатуючі ознаки, орг-ійно-правові форми.

Під-тва оптової торгівлі є найважливішою орг-ійною ланкою інфра-ри товарного ринку, на них припадає найвагоміша частка його товарообороту.

Під-тво оптової торгівлі є орг-ійно-адміністратив­ною одиницею, яка об’єднує колектив працівників і має свої органи управління. Характерною рисою під-тва є його ек-на діял-ість та єдність, спільність результатів праці, мат-их ресурсів та фінансових коштів, єдність обліку та звітності.

Головне завдання цих під-ств — створити необхідну сис-му каналів переміщення товарів для обслуговування вітчизняних і зарубіжних товаровиробників і постачальників товарів.

Констатуючі ознаки та орг-.-правові форми:

1. Масштаб та зона діял-ості:

§ Акціонерні товариства;

§ Закриті акціонерні товариства, відкриті акціонерні товариства, змішаної форми власності;

§ Усі форми власності та гос­подарювання: від акціонер­них товариств до приватних.

2. Обсяг викону­ваних функцій:

§ Оптові фірми, які дістають право власності на товар, мають високомеханізоване складське господарство. Створені як акціонерні товариства різ­них видів власності та господарювання;

§ Оптові фірми — дистри­б’ютори товарів виробни­чо-технічного призначення;

§ Оптовики, які торг. за готівку без доставки;

§ Оптовики-комівояжери;

§ Оптовики-організатори (транзитники);

§ Оптовики-консигнатори;

§ Оптовики-посилторговці.

3. Підпорядкування:

§ Різних форм власності й господарювання;

§ С/г кооперативні спілки, колективн. власності;

§ Структурний підрозділ підприємства;

§ Дочірнє підприємство-тор­говельний дім;

§ Закупівельна контора

§ Оптові склади.

4. Чисельність працюючих:

1)Акціонерні тов. різних типів;

2) Колективні, приватні.

45. Зміст роботи підприємств оптової торгівлі по обслуговуванню товарного обігу.

Дія-ть під-в оптової торг доцільно розгляд з позицій виконуваних ними функцій. Найбільшу групу під-в оптової торг в Укр. Становлять оптово-торг під-ва з повними або обмеженим циклом обслуговування. Виконувані ними функції поділ. на 2 великі групи: 1. загальні функції під-в опт торг 2. мікро функції під-в оптової торг. Загал функції під-в оптової торг явл собою основу макроорг-ії опт торг. Мікро функції під-в опт торг, належне їх виконання свідчить про рівень клієнтоорієнтованості опт. під-ва (Інформ-о-рекламне забезп, правове, забезп тов обігу у варт формі, в матер-речовій формі.)

Дія-ть яку здійсн опт-торг під-во, поділ на основну операційну, іншу операційну, інвестиційну, фінансову, надзвичайну.

Основна операц: дія-ть пов’язана з оптовою реалізацією тов, яка є головн метою створ. під-ва і забезп переважну частку його доходу.

Інша операційна: реалізація інших оборотн активів; операційна оренда активів; уцінка запасів(отримання і сплата пені, штрафів, неустойок); транспортув товарів; розкрій, розлив, розфасовка товарів; збирання, встановл і налагодж обладнання.

Інвестиційна: операції з необоротними активами; операції з фінанс інвестиц; надання позик; надходж дивідендів від фінанси інвестицій; переоцінка необор активів та інвестиц

Фінансова: випуск акцій; отримання і погашення кредитів; виплата дивідендів; фінанси оренда активів; сплата відсотків за користування коштами; доходи від спільної дія-ті. Надзвичайна: ліквідація наслідків пожежі, повені, землетрусів.

Одним з найб складних питань для під-в оптової торгівлі є визнач. попиту на тов з метою прогнозування майб комерц дія-ті. Визнач попиту та його структури для під-в оптової оптової торгівлі є важливим з огляду забезп безперебійності та своєчасності товарів, що вимагає створ. відпов тов запасів.

46. Склад робіт оптового підприємства за видами діял-ті.

Дія-ть яку здійсн опт-торг під-во, поділ на основну операційну, іншу операційну, інвестиційну, фінансову, надзвичайну.

Основна операц: дія-ть пов’язана з оптовою реалізацією тов, яка є головн метою створ. під-ва і забезп переважну частку його доходу.

Інша операційна: реалізація інших оборотн активів; операційна оренда активів; уцінка запасів(отримання і сплата пені, штрафів, неустойок); транспортув товарів; розкрій, розлив, розфасовка товарів; збирання, встановл і налагодж обладнання.

Інвестиційна: операції з необоротними активами; операції з фінанс інвестиц; надання позик; надходж дивідендів від фінанси інвестицій; переоцінка необор активів та інвестиц

Фінансова: випуск акцій; отримання і погашення кредитів; виплата дивідендів; фінанси оренда активів; сплата відсотків за користування коштами; доходи від спільної дія-ті. Надзвичайна: ліквідація наслідків пожежі, повені, землетрусів.

47. Діял-ть опт.підприємства по визнач. потреби та попиту наявних та потенційних покупців.

Здійснюючи основну операційну діял-ть, оптовики вив­ч. та визнач. поточний і перспективний попит у товарах під-в, орг-ій та роздрібної торг свого регіону. Під час вивч споживчого попиту доцільно розмежовувати методи вивчення попиту оптових покупців, так званих професійних спожив, та методи вивчення попиту в споживчих товарах.

Працівн під-ва оптової торгівлі регулярно відвідують під-ва роздрібної мережі, ознайомл. із перебігом продажу товарів, проводять опитування покупців і реально аналізують отримані матеріали.

Опитування споживачів уможливлюють з’ясування їхніх намірів щодо попиту на товари, мотивації, ставлення до певних марок і якостей товару. Збирання даних здійсн. різними методами із подальшим заповненням розроблених анкет чи листів опитування. Найпоширен цей метод є в разі вивч. попиту на товари широкого вжитку. Під час оброблення даних використ. метод підсумовування відповідей і визнач. струк­тури їх за варіантами відповідей; методи статистичного аналізу попиту (кореляційний та регресивний аналізи). За даними розрахунків виявляють чинники, що впливають на попит і споживчі переорієнтації покупців. Це дає змогу прогнозувати попит, виявляти типологічні групи споживачів, на які можна орієнт. в майб.

Під-ва роздрібної торг на підставі власних дослід­жень і розрах формують замовл. на закупівлю необхідних їм товарів, які передають оптовому під-ву для виконання. Поєднання даних цих замовлень із прогнозованими розрах дає можливість точніше визнач обсяг та асор­тимент необхідних покупцям товарів, правильно й обґрунтовано сформувати замовл. на поставку продукції товаровиробн.

Аналогічні методи застос. і в разі визнач. потреб у товарах виробн.-технічн. призначення.

48. Методи визнач. нормативної величини товарного запасу оптового підприємства.

Товарними запасами підприємств оптової торгівлі вваж. товари, зосереджені на їхніх базах і складах та призначені для подальшої реалізації покупцям — і організов. споживачам, і в роздрібній мережі.

Найпростіша формула визнач нормативної величини ТЗ в днях і -го найменування товару () має вигляд: ,

де Т_під — час складської обробки і -го виду тов для реаліз споживачам; Т_пот — час між черговими надходженнями і -го товару на базу; Т_с — час, необхідний для орг-ії термінового поповнення поточного запасу товару і -го виду.

Для визн величини оптимального ТЗ дедалі ширше застос економ.-математичні методи. Одним із них є розрахунок оптимального розміру поточного запасу за мінім. витрат на закупівлю та збереж. їх. Класична модель розрахунку найбільш економ. величини поточного ТЗ - З_о, або розміру оптимальної партії закупівлі з врахув.витрат обігу:

де В₁ — витр зі збереження й складського оброблення тов; В₂ — витрати на закупівлю товарів; Р — обсяг реалізації (товарообороту).

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология