Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сучасні проблеми та напрямки розв-ку ІТР.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Формування тов. ринку, адекватного до вимог соц.-зорієнтованої ринк. ек-ки, вимагає подальшого вдосконал. його інфра-ри. Для сучасного етапу розвитку інфра-ри харак-ні недостатній рівень культури ринк. відносин, великі транспортні витрати, відсутність надійної й повної інформ. про функц-я тов. ринку, недостатній розвиток тарно-пакувальної бази, різке скороч. обсягу й асортименту вир.-тех-их і транспортно-експедиторських послуг. Недостатній розвиток інфра-ри перешкоджає зниж. рівня трансакційних витрат та підвищ. ефект-ті тов. ринків. Треба раціон. розташ. на території держави торгов. посередників і складське госп-тво, визначити оптимальні форми посередн-ого, складського, трансп-ого й інформ-ого обслуг-ня товарного обігу, підвищ. якість рекламн. забезп-ня. Створ. прогресивної інфра-ри тов. ринку вимагає розв’язання комплексу завдань, які стос. всіх її елементів. Перш за все слід сформ.оптимальну мережу торг-но-посеред-их орг-ій, складського госп-ва для здійсн. ефективної опт. торгівлі, подрібнення партій поставок, надання послуг зі збереж., фасування, комплектування замовлень та доставки їх із най<и втратами. Актуальним є створ. транснаціональних корпорацій з оптово-посередницької діял-ості. Наявне складське госп-тво підлягає реконструкції й оновленню, із одночасним удосконал. тех-гій складського оброблення тов-ів, запровадж. нових видів обладнання, механізацією й автоматизацією складських робіт. Важливим є розвиток інфра-ри виставково-ярмаркової діял-ості. Удосконал. складського госп-тва безпосередньо пов’язане із розвитком тарно-пакувального обслуговування. Для цього треба: створити науково-технічну базу вир-тва нових видів тарно-пакувальних мат-ів та обладнання, а також перероблення використаної тари й упаковки; розвивати виробничу базу виготовл. конкурентоспром. тарно-пакувальних мат-ів та обладнання; розшир.в-тво конкурентоспроможної тари й упаковки; розвивати в-тво обладнання для збирання та перероблення використаної тари й упаковки та створ.сис-ми її збирання і перероблення. Розвиток транспортно-експедиторського обслуг-ня тов. ринку передбачає: створ. й розвиток транспортних потужностей і засобів, за доп. яких забезп. виконання вантажно-розвантажувальних операцій та безперервність торг.-складських і збутових процесів; створ. торговельно-транспортних фірм; створ. та розвиток трансп. терміналів, здатних забезп. комплексне обслуг-ня транспортом, складськими приміщеннями, вантажно-розвантажувальними засобами, розвантаж-ми, фасувальними цехами, тарно-пакувальними засобами, торгов. площами; скороч. строків доставки вантажів і забезп.я збереж. товарів у процесі транспортування. Інформ-не забезп. товарних ринків передбачає: створ. загальнодоступної сис-ми забезпеч. виробників, торговельних посередників і покупців оперативною інформ.; створ. загальноукраїнського та мережі регіональних інформ-но-марк-их центрів; розроб.й упровадження інформ-но-аналітичних мереж зі стратегічного марк-гу, викор-ня геоінформ-их сис-м для передання й оброблення інформ.; формув. сис-ми спостереж. за станом товарних ринків і механізмів пошир. інформації й реклами; розробл. методичного та програмн. забезп-ня, формув.інформ.банків даних. Удосконалення кредитно-розрахункового страх. забезп-ня товарних ринків передбачає: орг-ію раціон-го тов. обігу на підставі безготівкових грош. розрахунків за товарні поставки, скороч. до мінімуму бартерних операцій між суб’єктами ринку; розроблення оптимальних схем лізингу, експортних поставок; розвиток різноманітних видів кредитування; створ.методичної бази ціноутвор. у суб’єктів інфра-ри тов. ринку; розвиток страх. фін. ризиків під час торг. операцій, діял-ті інвесторів і кредиторів суб’єктів інфра-ри. Кадрове забезп.я суб’єктів інфра-ри передбачає: орг-ію підготовки висококваліфікованих кадрів.
29. Визнач. та зміст господарсько-торговельної діял-ті суб’єктів ІТР. Суб`єкти інфра-ри тов. ринку в значній мірі приймають безпосередню або опосередковану участь в сусп-му в-тві, але не створюють кінцевий продукт. Їх функціональне призначення заключається в тому, що вони продовжують процес в-тва в сфері обігу, а праця, яка при цьому витрачається, збільшує вартість сукупного продукту хоч і не змінює мат-но-речової форми товару. Тому діял-ть більшості суб`єктів ІТР відноситься до продуктивної, а продуктом цієї діял-ті є послуги. Діял-ть суб`єктів інфраструктури товарного ринку допомагає виробникам у формувнні ефективних каналів розподілу. Суб`єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів. Вони сприяють подоланню розбіжності в часі, місці та праві власності, які відділяють товари та послуги від споживачів, для яких вони призначені. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом та пропоз. товарів. Більшість виробників випускає у великій кількості обмежений асортимент продукції, а внаслідок діял-ті суб`єктів ІТР він трансформується в споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.
30. Оптова торгівля - основна форма господарсько-торг. діял-ті… Опт. торгівлю можна визначити як підприєм-ку діял-ість з продажу, перепродажу із відповідними перетвор.товарів під-ам роздріб.ї торгівлі, ін. суб’єктам підприєм-ої діял-ості для подальшого перепродажу чи профес. використ. їх. Як ек-на категорія опт. торгівля — це сукупність ек-их, організ-их і правових відносин між суб’єктами тов. ринку стосовно купівлі-продажу (поставки, обміну) великих партій товару для його подальшої реалізації або проф. використ.. Головним завданням опт. торгівлі є створ. найсприятливіших умов суб’єктам тов. ринку для здійсн. рац. това-го обігу з метою якомога повнішого задовол. попиту організованих спож. та під-тв роздріб. торгівлі в зручний для них час, у необхідній кіль-ті та якості й потрібн. асортименті. Опосередковуючи початкову фазу тов. обігу, оптова торгівля забезп.: 1)форм. товарних потоків і спрям. їх від виробників до покупців із мінім. рівнем витрат обігу та максим. швидкістю товароруху; 2)форм., збереж. й управління запасами товарів, необхідними для своєчасного забезп.я суб’єктів тов. ринку в разі зміни кон’юнктури; 3)стале забезп-ня попиту покупців за тимчасової відсутності в-тва чи спож-ня (напр., сезонні перерви у в-тві, трансп-ні водними шляхами); 4)формув. попиту на нові товари, просування їх на товарний ринок; 5)спонукання товаровиробників до вигот-ня нових товарів, відповідно до змін запитів та вподобань покупців, підвищення їхньої купівельної спроможності. Опт. торгівля відстежує зміни кон’юнктури ринку, попиту споживачів і справляє тиск на товаровиробників з метою реагування на них; професійне обслуговування й консультування покупців, особливо стосовно технічно складних товарів і товарів спеціал. призначення. Оптову торгівлю на товарному ринку здійсн. марк-ові оптові посередники та суб’єкти госп-ня, яких у сукупності назив. суб’єктами оптової торгівлі. До них належать: комерц-і структури промислових, с/г та ін. під-тв-в-ків і постачальників товарів; комерц-і структури під-тв і орг-ій, що закуповують товари для професійного використ.; під-тва та підприємці роздріб. торгівлі, які купують товари для подальшого продажу; оптові під-тва з торгівлі товарами вир-чо-тех-го призначення; оптові під-ства, які обслуговують роздріб.торгівлю; оптові закупівельні під-тва; лізингові фірми. Не належать до суб’єктів опт. торгівлі марк-ові посередники, які не беруть безпосередньої участі в торговельних операціях, а лише сприяють здійсненню їх. Це такі організатори оптового товарообігу, як товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-ярмарки, аукціони. Завдяки діял-ті суб’єктів опт. торгівлі вона виконує свої завдання та сприяє підвищ. ефективності товарного обігу, надає низку переваг товаровиробникам, під-вам роздріб.торгівлі та професійним споживачам.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 275; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.007 с.) |