Макроекономічна рівновага: реальний обсяг виробництва та рівня цін.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 24 из 33Следующая ⇒

макроекономічна рівновага – сукупний попит відповідає сукупній пропозиції. Це таке поєднання загального рівня цін і кількості товарів і послуг, при якому ні покупці, ні продавці не бажають змінювати ні обсягу своїх покупок, ні обсягу продаж, ні рівня цін.

Досягнення макроекономічної рівноваги - центральна проблема як макроекономічної теорії,так і макроекономіки як наукиприкладної.Під макроекономічною рівновагою розуміють досяг-нення таких народногосподарських пропорцій, за яких динаміка економічного розвитку характеризуватиметься бажаною стабільністю:без надлишків нереалізованого суспільного проукту, але й без його дефіциту; з повною зайнятістю усіх на-явних виробничих ресурсів,але й без їх нестачі;з незмінними темпами економічного зростання, які б забезпечували пов-нокровне розширене відтворення суспільного виробництва.

Розглянемо макрорівновагу з позицій класичної школи,що є однією з найбільш відомих в економічній науці.Якщо виходитиіз сучасних уявлень про економічну рівновагу,то класична мо-дель виглядає малопрактичною хоча б тому,що вона виключає заналізу фактор держави. Однак, знання класичної моделінеобхідне, принаймні, з двох причин.

По-перше, кейсіанська теорія,завдяки,якій,власне,і виник-ла макроекономіка в сучасному розумінні,розвинулась на грунтіконструктивної критики класичної теорії.Для більш грунтовногозасвоєння кейнсіанської моделі необхідно усвідомлювати,що пе-редувало її виникненню,від чого в ній з часом відмовились,ащо сприйнялося і утвердилось.

По-друге,такі сучасні теоріїї,як монетаризм та теорія,зорієнтована на пропозицію,грунтуються саме на класичній

моделі макрорівноваги.

Класична модель макрорівноваги грунтується на кількохгіпотезах:1)Рівновага встановлюється в результаті взаємодії ринків ресурсів,товарів,грошей та заощаджень(інвестицій).

2)Вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів.

3)На ринках ресурсів і товарів існує рівень цін,який врівно-важує попит і пропозицію,і завдяки цінам відбувається автома-тичне очищення ринків як від зайвого попиту,так і від зайвої пропозиції. Тобто класична економічна теорія виходить з двох основних положень. По-перше, стверджується, що навряд чи можлива ситуація, в якій рівень сукупних видатків буде недостатній для закупки продукції, виготовленої при повній зайнятості.

По-друге, навіть якщо ця ситуація виникає то одразу ж змінюється заробітна плата, ціни і ринкова ставка процента, слідом за спадом сукупного попиту пройде швидкй і незначний спад виробництва, що стабілізує ситуацію. Важливо, що грошовий ринок завжди гарантує рівність інвестицій і заощаджень, а звідси і повну зайнятість ресурсів. Можливе лише "добровільне” безробіття в рамках природнього рівня.

Однак в умовах обмеженої(недосконалої)конкуренції класична модель виявилась нездатною пояснити причини порушення рівно-ваги ринкової економіки,яке стало хронічним супутником останньої.Саме вперіод панування монополій,які вкрай обмежили конкуренцію,з'явилась кейнсіанська загальна модель ринкової рівноваги.

Насамперед Дж.М.Кейс виявив ті фактори,що визначають умо-ви макроекономічної рівноваги.Цими факторами є сукупний по-пит і сукупна пропозиція та пов'язані з ними сукупне спожи-вання,сукупне заощадження і сукупне нагромадження(сукупні інвестиції).Ці фактори є суто макроекономічними і Кейнс першим вивчив їх вплив на загальну рівновагу.

Кейнсіанська економічна теорія оспорює існування такого механізму саморегулювання. На основі емпіричних даних, отриманих в період Великої Депресії, Д.Кейнсу вдалось доказати, що повна зайнятість в нерегульованій економіці може виникнути тільки випадково. Рівновага попиту і пропозиції, як правило, неспівпадають з повною зайнятістю ресурсів.

перетин кривих попиту і пропозиції вказує на ці-ну рівноваги даного ринку.Перехрещення кривих сукупного попи-ту ісукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва.

Аналіз сукупного попиту і сукупної пропозиції та ефектуїх змін дозволяє,таким чином,зробити такі важливі для кейнсі-анської макроекономічної моделі висновки:

1)центральною категорією є сукупний попит,лише його зростання встановлює рівновагу в ринковій економіці;

2)зростанн сукупного попиту відбувається під дією зростання грошових витрат населення,підприємств,держави;

3)лише при повній зайнятості виробничих ресурсів досягається найбільш ефективний сукупний попит;

4)для підтримування високого ефективного попиту і зайнятості виробничих ресурсів необхідне державне макроекономічне регу лювання.

Теорія мультиплікатора.

Поняття мультиплікатора. Слово «мультиплікатор» у перекладі з латинської мови означає множник. Саме поняття «мультиплікатор» і його принцип були вперше описані в економічній теорії англійським економістом Р. Капом в 1931 p., ще до появи роботи Дж. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» (1936 р.). За Кейнсом, мультиплікатор — це числовий коефіцієнт, який показує залежність змін доходу від змін інвестицій. Мультиплікатор використовується для визначення числового коефіцієнта, що показує, у скільки разів зміниться (зросте чи зменшиться) національний доход при певній конкретній зміні (збільшенні чи зменшенні) інвестицій. З приводу цього Дж. Кейнс зазначав, що у разі, коли здійснюються додаткові інвестиції, отримуваний доход зростає на суму, яка в к разів перевищує суму, на яку збільшені інвестиції.

Цю залежність можна проілюструвати простим прикладом. Припустімо, що приріст інвестицій становить 200 тис. грн., а приріст доходу Д, зумовлений додатковими вкладеннями, — 600 тис. грн. Тоді мультиплікатор дорівнюватиме:

МП = 600 тис. грн / 200 тис. грн =3.

Це означає, що 1 грн інвестицій /дала приріст 3 грн доходу Д. Зазначена модель мультиплікатора МП, будучи статичною, показує разовий вплив дії інвестицій / на величину доходу Д. Отже, мультиплікатор є тим коефіцієнтом або числом, на яке слід помножити приріст інвестицій, щоб дати прогнозні оцінки майбутньому зростанню національного доходу. Це можна виразити такою нормативною моделлю:

АД = МП * А.

Для визначення стану рівноваги економіки доцільніше використовувати іншу модель мультиплікатора, яка ґрунтується на повторюваності ефекту первинних інвестицій:

MnQ = 1 / 1 - ГССп.

Ефект мультиплікаційного процесу МПС прямо пропорційно залежить від величини граничної схильності до споживання ГССП: зі зменшенням ГССи зменшується МПС, зі збільшенням ГССП збільшується і МПе.

Оскільки 1 - ГССП = ГСЗ, то ефект мультиплікатора можна подати через граничну схильність до заощадження.

МПС = 1 / ГСЗ.

Межу розгортання мультиплікатора визначає гранична схильність до заощадження ГСЗ: чим менша ГСЗ, тим більший мультиплікатор; і навпаки — чим більша ГСЗ, тим менший мультиплікатор. У міру наближення граничної схильності до 1 збільшується затухання мультиплікаційного процесу. Мультиплікаційний процес припиняється саме тоді, коли ГСЗ дорівнює 1

Отже, доход зростатиме доти, доки обсяг інвестицій не зрівняється з обсягом передбачуваних заощаджень. Рівновага між заощадженнями 3 та інвестиціями (або 3-І) досягається в результаті рухливості попиту і пропозиції. Проте вона можлива не завжди і не в кожній ситуації, оскільки насправді є багато чинників, які цьому не сприяють. А це ще раз вказує на те, що розглянутий ефект мультиплікатора є ефектом короткотермінової економічної рівноваги.

Сучасні економісти розглядають мультиплікаційний процес у часі, тобто використовують динамічну теорію мультиплікатора. За цією теорією мультиплікація вже не розглядається як короткотерміновий акт, а отже, мультиплікаційний ефект є ефектом не короткотермінової, а довготермінової загальної економічної рівноваги.

Динамічна модель мультиплікатора показує вплив державних асигнувань на процес відтворення не тільки і не стільки в момент їхнього використання, скільки в ті періоди, коли виявляється власне вплив зроблених державних витрат.

Сучасні економісти стверджують, що мультиплікацію можуть викликати не тільки екзогенні чинники (наприклад, державні асигнування), а й ендогенні (внутрішні) чинники. Це підтверджують такі нові види мультиплікатора, як мультиплікатор споживання, кредитний, податковий, банківський тощо.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров