Індикатори економічної безпеки у сфері тіньової економіки показують

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

23.1. безпечний рівень тіньової діяльності в офіційному секторі економіки;

23.2. демографічну ситуацію в державі;

23.3. частку тіньового сектору та соціальної сфери, що руйнують офіційну економічну систему з усіма негативними наслідками для суспільства;

23.4. частку тіньової діяльності та її вплив на офіційну економіку.

24. Суб'єктами економічної безпеки суспільства виступають:

24.1. держава та її інститути;

24.2. первинні ланки господарювання;

24.3. домогосподарства і окремі фізичні особи;

24.4. держава та її інститути; первинні ланки господарювання (які визначаються як юридичні особи); домогосподарства і окремі фізичні особи

24.5. суб'єкти і об'єкти безпеки, механізм забезпечення економічної безпеки.

25. Система економічної безпекивключає такі складові елементи:

25.1. держава та її інститути;

25.2. первинні ланки господарювання;

25.3. домогосподарства і окремі фізичні особи;

25.4. держава та її інститути; первинні ланки господарювання (які визначаються як юридичні особи); домогосподарства і окремі фізичні особи;

25.5. суб'єкти і об'єкти безпеки, механізм забезпечення економічної безпеки.

26. В російські науковій літературі визначені, зокрема, такі складові елементи "тіньової" економіки:

26.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

26.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка;

26.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

26.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

Неофіційний сектор тіньової економіки – це

27.1. незаконне виробництво та продаж легальних товарів чи послуг без їх документального супроводження та/або реєстрації підприємств;

27.2. виробництво та продаж заборонених товарів і послуг (наркотики, вибухові речовини, проституція);

27.3. діяльність домогосподарств, що виготовляють та споживають товари чи послуги власного виробництва для власних потреб чи потреб членів своєї сім’ї.

Політичний, економічний, психологічний, соціальний, правовий - це

28.1. цілі корупції;

28.2. аспекти корупції;

28.3. методи корупції;

28.4. форми корупції.

Незаконна винагорода матеріального характеру – це

29.1. ивання владою або службовим становищем;

29.2. хабар;

29.3. заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;

29.4. політичний корупційний зв’язок.

30. Основною метою недобросовісної конкуренції є:

30.1. здійснення недобросовісної конкуренції через партнерів;

30.2. здійснення недобросовісної конкуренції через кримінальні елементи.

30.3. зміцнення своїх позицій на ринку за рахунок послаблення можливостей конкурентів;

30.4. здійснення недобросовісної конкуренції через клієнтів.

31. Вплив клієнтів на працівників організації з метою позитивного вирішення вигідних справ – це:

31.1. здійснення недобросовісної конкуренції через конкурентів;

31.2. здійснення недобросовісної конкуренції через клієнтів;

31.3. здійснення недобросовісної конкуренції через партнерів;

31.4. здійснення недобросовісної конкуренції через кримінальні елементи.

32. Головним суб’єктом, що представляє економічні інтереси та здійснює політику економічної безпеки держави є:

32.1. органи законодавчої влади;

32.2. держава;

32.3. органи виконавчої влади;

32.4. громадяни України.

33. Фізична чи юридична особа, що прямо або опосередковано бере участь у діяльності щодо забезпечення економічної безпеки держави – це:

33.1. суб’єкт системи економічної безпеки держави;

33.2. об’єкт системи економічної безпеки держави;

33.3. предмет системи економічної безпеки держави;

33.4. ціль системи економічної безпеки держави.

34. Національна безпека держави включає:

34.1. енергетичну, екологічну та фінансову безпеку;

34.2. інформаційну, соціальну та військову безпеку;

34.3. політичну, правову та військову безпеку;

34.4. валютну, митну, та аграрну.

35. Індикатор, який сигналізує, з одного боку про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки це:

35.1. загроза;

35.2. небезпека;

35.3. граничний показник;

35.4. економічний інтерес.

36. Діяльність суб’єктів безпеки повинна здійснюватися виходячи з верховенства права в межах діючого законодавства – це принцип:

36.1. системності;

36.2. правомірності;

36.3. достатності;

36.4. своєчасності.

37. За системою національних рахунків ООН, тіньова економіка включає в себе види діяльності:

37.1. прихована, неформальна, нелегальна;

37.2. кримінальна і некримінальна;

37.3. білокомірцева, сіра і чорна;

37.4. неформальна фіктивна підпільна.

38. До основних причин поширення тіньової економіки можна віднести:

38.1. системні вади податкової системи;

38.2. позабанківський грошовий обіг і недосконалість бюджетної системи;

38.3. дезорганізація управління державним майном і корупція;

38.4. всі відповіді вірні.

1.1. маніфесті департаменту Державної варти;

1.2. в Положенні про заходи щодо охорони державного порядку та громадського спокою;

1.3. в Конституції СРСР;

1.4. в трактаті про державне управління.

Національна безпека – це

39.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, людства в цілому від внутрішніх і зовнішніх загроз шляхом протидії економічним злочинам;

39.2. комплексне поняття та система, до якої входять економічна, військова, екологічна, політична, інформаційна та інші види безпеки як підсистеми, що у водночас також є системами;

39.3. стан суспільного розвитку з суперечливим характером, із масштабними досягненнями в усіх сферах суспільства з різноманітними конфліктами, де результати людської діяльності заходять у протиріччя з навколишнім середовищем;

39.4. діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної загубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей завдати невідшкодованих збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку.

Граничний показник – це

40.1. показник, що свідчить про стан суб’єкта;

40.2. ознака, за якою визначається стан і здатність суб’єкта суспільства протистояти загрозам чи проявам небезпеки;

40.3. свого роду індикатор, який сигналізує, з одного боку, про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

40.4. кількісне вираженнякритерію.

Індикатори економічної безпеки у фінансовій сфері показують

41.1. рівень інфляції;

41.2. обсяги внутрішніх і зовнішніх боргів держави;

41.3. фінансову стійкість держави в глобальному середовищі;

41.4. стан виконання Державного бюджету, рівень монетизації економіки;

41.5. рівень фінансування науково-технічних робіт (НТР).

Дефіцит державного бюджету свідчить

42.1. здатність Державного бюджету погашати борги та обслуговувати;

42.2. зростання цін, що спричиняє знецінення коштів як населення, так і суб'єктів підприємницької діяльності;

42.3. оновлення продукції, розширене відтворення, реструктуризацію та технологічне переозброєння економіки;

42.4. про перевищення обсягів доходів бюджету над обсягами його видатків;

42.5. про перевищення обсягів витрат бюджету над обсягами його доходів.

Функції – це

43.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

43.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

43.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

44. Д. Блейде визначає такі складові частини тіньової економіки:

44.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

44.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка

44.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

44.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология