Поняття безпеки має для людини два виміри

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Питання тестового контролю

Вказати правильну відповідь на питання тестового контролю:

1. До загроз слід відносити лише ті фактори, що складають зміст відносин у сфері економічної безпеки. До них належать:

1.1. об'єктивні природні фактори та фактори суб'єктивного характеру;

1.2. цілеспрямоване порушення технології виробництва, ушкодження основних виробничих фондів, страхування;

1.3. сукупність взаємопов’язаних дестабілізуючих факторів, які мають системний вплив на природу.

Поняття безпеки має для людини два виміри

2.1. людина почувається безпечно, якщо вона відчуває захищеність у конкретний момент часу; людина має впевненість у власному майбутньому;

2.2. спокійний стан духу людини, яка вважає себе захищеною від будь-якої небезпеки; асоціюється з діяльністю поліції, яка захищає людину від небажаних зовнішніх впливів;

2.3. людина відчуває відсутність або нейтралізацію загроз, небезпеки; охорони громадської безпеки спрямована на боротьбу з державними злочинами.

Економічна небезпека – це

3.1. стан і здатність економічної системи протистояти небезпеці руйнування її організаційної структури і статусу, а також перешкодам досягнення цілей розвитку, обороноздатності держави;

3.2. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз з метою збагачення окремих верств населення;

3.3. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

3.4. стан захищеності чи стан економіки, або сукупність умов і факторів;

3.5. стан і властивість системи та її функція, що має два взаємопов’язаних напрями дій: захисний і наступальний; здатність системи протистояти загрозі виникнення втрат та забезпеченням реалізації економічних інтересів системи;

3.6. стан в межах граничних значень і здатність протидіяти загрозам чи небезпеці та сприяти реалізації економічних інтересів.

Рівень монетизації економіки у конкретному році визначається

4.1. шляхом співставленням обсягів боргів з обсягами річного ВВП;

4.2. як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу ВВП;

4.3. як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу національної валюти;

4.4. як відношення річного обсягу ВВП до обсягу грошової маси.

Індикатори економічної безпеки у соціальній сфері сигналізують

5.1. рівень соціального спокою в державі, про можливість виникнення соціальних конфліктів, що можуть дестабілізувати економіку держави;

5.2. рівень національних інтересів в державі, про можливість виникнення соціальних конфліктів, що можуть дестабілізувати економіку держави;

5.3. рівень соціального спокою в окремо взятому суспільстві, про можливість виникнення соціальних конфліктів.

6. Принципи – це

6.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

6.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

6.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

7. На думку О. Турчинова тіньову економічну діяльність можна поділити на три укрупнених блоки:

7.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

7.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка;

7.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

7.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

8. Основними негативними наслідками тіньової економіки, що складають реальну загрозу для економічної безпеки у сфері економіки є:

8.1. ному, регіональному, державному рівнях починають прийматися необ’єктивні рішення, які відображають інтереси певної економічної групи;

8.2. держава втрачає авторитет як в середині країни, так і на міжнародному рівні, суттєво знижуються її можливості щодо виконання покладених на неї функцій, зокрема і правоохоронних чи оборонних;

8.3. людський капітал відтворюється у все гірших умовах у зв’язку із втратою майна і доходів у вигляді несплати заробітної плати, пенсій, інфляції, а також втратою роботи умов підприємництва;

8.4. недовиконання дохідної частини бюджетів усіх рівнів через ухилення від сплати податків, обов’язкових платежів тощо; нецільове використання бюджетних коштів і перетікання їх в тіньовий сектор економіки; збільшення і обслуговування державного боргу; доходи, одержані у межах тіньового сектору, як правило, не використовуються на виробничо-продуктивні потреби.

Корупція – це

9.1. використання особою посадових інструкцій з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.2. використання особою повноважень з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.3. використання особою повноважень наданих для виконання функцій держави з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.4. використання особою посадових інструкцій наданих для виконання функцій держави з метою особистого збагачення або власних вигод.

Умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади чи службового становища в супереч інтересам служби – це

10.1. зловживання владою або службовим становищем;

10.2. хабар;

10.3. заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;

10.4. політичний корупційний зв’язок.

11. Здійснення недобросовісної конкуренції через клієнтів, партнерів, кримінальні елементи – це:

11.1. суб’єкти недобросовісної конкуренції;

11.2. способи недобросовісної конкуренції;

11.3. об’єкти недобросовісної конкуренції;

11.4. ознаки недобросовісної конкуренції.

12. Раптове звільнення з роботи провідних фахівців, збільшення плинності кадрів відноситься до:

12.1. змін в інформаційному середовищі діяльності організації;

12.2. непрогнозованих змін в діяльності організації;

12.3. змін у поведінці персоналу організації;

12.4. незвичної поведінки партнерів та клієнтів.

13. Інтереси, якими країна не повинна поступатися, а для їх забезпечення може йти на розумні компроміси – це:

13.1. пріоритетні економічні інтереси;

13.2. приватні економічні інтереси;

13.3. національні економічні інтереси;

13.4. всі відповіді вірні.

14. Правові, економічні, інформаційні, політичні, моральні – це:

14.1. об’єкти економічної безпеки держави;

14.2. механізми економічної безпеки держави;

14.3. суб’єкти економічної безпеки держави;

14.4. засоби забезпечення економічної безпеки.

15. Ліцензування, страхування, нагляд, контроль, ОРД і економічна розвідка – це:

15.1. принципи економічної безпеки;

15.2. спеціальні функції економічної безпеки;

15.3. засоби забезпечення економічної безпеки;

15.4. механізм забезпечення економічної безпеки держави.

Економічна небезпека – це

16.1. індикатор, який сигналізує, з одного боку про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

16.2. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

16.3. усвідомлені потреби, задоволення яких є життєво необхідними для функціонування системи;

16.4. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз.

17. Правомірність, системність, достатність, гнучкість та своєчасність це:

17.1. принципи економічної безпеки;

17.2. засоби економічної безпеки;

17.3. функції економічної безпеки;

17.4. суб’єкти економічної безпеки.

18. Досягнення тих чи інших цілей передбачає посягання на:

18.1. предмет тіньової економіки;

18.2. об’єкт тіньової економіки;

18.3. суб’єкт тіньової економіки;

18.4. всі відповіді вірні.

Національна безпека – це

39.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, людства в цілому від внутрішніх і зовнішніх загроз шляхом протидії економічним злочинам;

39.2. комплексне поняття та система, до якої входять економічна, військова, екологічна, політична, інформаційна та інші види безпеки як підсистеми, що у водночас також є системами;

39.3. стан суспільного розвитку з суперечливим характером, із масштабними досягненнями в усіх сферах суспільства з різноманітними конфліктами, де результати людської діяльності заходять у протиріччя з навколишнім середовищем;

39.4. діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної загубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей завдати невідшкодованих збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку.

Граничний показник – це

40.1. показник, що свідчить про стан суб’єкта;

40.2. ознака, за якою визначається стан і здатність суб’єкта суспільства протистояти загрозам чи проявам небезпеки;

40.3. свого роду індикатор, який сигналізує, з одного боку, про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

40.4. кількісне вираженнякритерію.

Функції – це

43.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

43.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

43.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

44. Д. Блейде визначає такі складові частини тіньової економіки:

44.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

44.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка

44.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

44.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

Національна безпека – це

57.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, людства в цілому від внутрішніх і зовнішніх загроз шляхом протидії економічним злочинам;

57.2. комплексне поняття та система, до якої входять економічна, військова, екологічна, політична, інформаційна та інші види безпеки як підсистеми, що у водночас також є системами;

57.3. стан суспільного розвитку з суперечливим характером, із масштабними досягненнями в усіх сферах суспільства з різноманітними конфліктами, де результати людської діяльності заходять у протиріччя з навколишнім середовищем;

57.4. діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної загубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей завдати невідшкодованих збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку.

Граничний показник – це

58.1. показник, що свідчить про стан суб’єкта;

58.2. ознака, за якою визначається стан і здатність суб’єкта суспільства протистояти загрозам чи проявам небезпеки;

58.3. свого роду індикатор, який сигналізує, з одного боку, про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

58.4. кількісне вираженнякритерію.

Функції – це

61.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

61.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

61.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

62. Д. Блейде визначає такі складові частини тіньової економіки:

62.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

62.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка

62.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

62.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

Тіньова економіка — це

79.1. економічна діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту, або економічна діяльність, яка не враховується і не контролюється офіційними державними органами, а також діяльність спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства;

79.2. високодохідна легальна сфера діяльності, норма прибутку від якої компенсує окремим громадянам (або групі людей) матеріальні витрати та моральні збитки від ризику, що виникає під час її здійснення, лише в межах закону;

79.3. засіб долання наслідків кризи на її чинник та засіб соціального самозахисту.

80. Суб’єктами корупційних дій згідно з Законом України «Про боротьбу з корупцією» є:

80.1. юридичні особи;

80.2. приватні підприємці;

80.3. голови місцевих Рад;

80.4. домогосподарства.

81. Аспект корупції пов’язаний із здійсненням публічної влади у всіх сферах соціального життя:

81.1. політичний;

81.2. соціальний;

81.3. економічний;

81.4. правовий.

82. Недобросовісна конкуренція – це:

82.1. будь-який акт конкуренції, який не сумісний із чесними звичками в промислових і торгових домах;

82.2. будь-які дії у конкуренції, які не відповідають правилам, торговим або іншим чесним звичкам у підприємницькій діяльності;

82.3. порушення правил економічної гри, та використовуються різних нечесних методів;

82.4. всі відповіді вірні.

83. Інформація, економічні досягнення, можливості та імідж конкурента – це:

83.1. суб’єкти недобросовісної конкуренції;

83.2. способи недобросовісної конкуренції;

83.3. об’єкти недобросовісної конкуренції;

83.4. механізм недобросовісної конкуренції.

84. Суб’єкти недобросовісної конкуренції для реалізації своїх намірів не залучають:

84.1. клієнтів;

84.2. конкурентів;

84.3. партнерів;

84.4. кримінальні елементи.

85. Незвична поведінка партнерів та клієнтів, зміни у поведінці персоналу організації, непрогнозовані зміни в діяльності організації – це:

85.1. суб’єкти недобросовісної конкуренції;

85.2. способи недобросовісної конкуренції;

85.3. об’єкти недобросовісної конкуренції;

85.4. ознаки недобросовісної конкуренції.

86. Національні економічні інтереси – це:

86.1. інтереси, якими країна не повинна поступатися, а для їх забезпечення може йти на розумні компроміси;

86.2. усвідомлені потреби, виражені в якісній чи кількісній формі, задоволення яких є необхідним для функціонування держави;

86.3. система спеціальних функцій, засобів та принципів, які виконуються і застосовуються силами безпеки;

86.4. це моніторинг діяльності учасників ринку з метою виявлення порушень законодавства.

87. Механізм забезпечення економічної безпеки держави – це:

87.1. стема спеціальних функцій, засобів та принципів, які виконуються і застосовуються силами безпеки;

87.2. інтереси, якими країна не повинна поступатися, а для їх забезпечення може йти на розумні компроміси;

87.3. усвідомлені потреби, виражені в якісній чи кількісній формі, задоволення яких є необхідним для функціонування держави;

87.4. це моніторинг діяльності учасників ринку з метою виявлення порушень законодавства).

88. Створення необхідних умов для реалізації національних економічних інтересів – це:

88.1. тактика системи економічної безпеки держави;

88.2. мета системи економічної безпеки держави;

88.3. стратегія системи економічної безпеки держави;

88.4. функція системи економічної безпеки держави.

Економічна безпека – це

89.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз;

89.2. усвідомлені потреби, задоволення яких є життєво необхідними для функціонування системи;

89.3. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

89.4. індикатор, який сигналізує, з одного боку про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки.

90. Усвідомлені потреби, задоволення яких є життєво необхідними для функціонування системи це:

90.1. економічні інтереси;

90.2. граничний показник;

90.3. економічна безпека;

90.4. економічна небезпека.

91. Держава, первинні ланки господарювання, домогосподарства відносяться до:

91.1. механізмів економічної безпеки;

91.2. об’єктів економічної безпеки;

91.3. суб’єктів економічної безпеки;

91.4. системи економічної безпеки.

92. Що з переліченого відноситься до суб’єктів “тіньової” економіки:

92.1. кримінальні авторитети;

92.2. тіньовики - господарники;

92.3. наймані працівники;

92.4. всі відповіді вірні.

93. Незаконне виробництво та продаж легальних товарів чи послуг без їх документального супроводження та/або реєстрації підприємств це:

93.1. неофіційний сектор тіньової економіка;

93.2. іллегальний сектор тіньової економіки;

93.3. кримінальний сектор тіньової економіки;

93.4. фіктивний сектор тіньової економіки.

Питання тестового контролю

Вказати правильну відповідь на питання тестового контролю:

1. До загроз слід відносити лише ті фактори, що складають зміст відносин у сфері економічної безпеки. До них належать:

1.1. об'єктивні природні фактори та фактори суб'єктивного характеру;

1.2. цілеспрямоване порушення технології виробництва, ушкодження основних виробничих фондів, страхування;

1.3. сукупність взаємопов’язаних дестабілізуючих факторів, які мають системний вплив на природу.

Поняття безпеки має для людини два виміри

2.1. людина почувається безпечно, якщо вона відчуває захищеність у конкретний момент часу; людина має впевненість у власному майбутньому;

2.2. спокійний стан духу людини, яка вважає себе захищеною від будь-якої небезпеки; асоціюється з діяльністю поліції, яка захищає людину від небажаних зовнішніх впливів;

2.3. людина відчуває відсутність або нейтралізацію загроз, небезпеки; охорони громадської безпеки спрямована на боротьбу з державними злочинами.

Економічна небезпека – це

3.1. стан і здатність економічної системи протистояти небезпеці руйнування її організаційної структури і статусу, а також перешкодам досягнення цілей розвитку, обороноздатності держави;

3.2. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз з метою збагачення окремих верств населення;

3.3. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

3.4. стан захищеності чи стан економіки, або сукупність умов і факторів;

3.5. стан і властивість системи та її функція, що має два взаємопов’язаних напрями дій: захисний і наступальний; здатність системи протистояти загрозі виникнення втрат та забезпеченням реалізації економічних інтересів системи;

3.6. стан в межах граничних значень і здатність протидіяти загрозам чи небезпеці та сприяти реалізації економічних інтересів.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры