Походження людини. Поняття про раси.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Питання про походження людини належить до числа найважливіших питань світогляду. На різних етапах су­спільного розвитку робились спроби пояснити, як саме з'я­вилась людина і яке місце вона посідає в органічному світі. Релігії різних народів пояснюють походження людини Божественним творінням. Поряд з цими поглядами ще в глибоку давнину вислов­лювались думки про те, що людина може походити від якихось тварин: ведмедів (у Північній Америці), людино­подібних мавп (в Індонезії) тощо. У XIX ст. деякі вчені, зокрема Бюффон, Ламарк, звернули увагу на подібність людиноподібних мавп і людини, але вони підкреслювали духовні здібності людини, які, на їхню думку, могли мати тільки божественне походження. І лише Ч. Дарвін у книзі "Походження людини і статевий добір" (1871) спробував довести походження людини від мавпоподібних предків. Ч. Дарвін навів багато фактів, що підтверджували по­ходження людини від тварин, які пізніше були доповнені працями інших учених.

· Дані порівняльної анатомії та фізіології людини і тварин довели подібність людини і ссавців як у загально­му плані, так і в багатьох деталях. Порівнянням скелета і мускулатури людини і таких тварин, як собака, кінь, мав­па, було знайдено кістки і м'язи, які відрізнялися від люд­ських лише за розмірами і деякими деталями. Дивовиж­ною є подібність і внутрішніх органів — серця, легенів, органів травлення людини і тварин, а також ембріональ­ного розвитку, вигодовування малят молоком і т. д. Усіх ссавців можна розмістити в один ряд від простіших до складніших. Наприкінці цього ряду найдосконалішою за будовою, найуніверсальнішою за можливостями виявить­ся людина, а найближчими до неї в цьому ряду будуть людиноподібні мавпи. Останні дуже подібні до людини і за біохімічними показниками. Так, у шимпанзе, як і в людини, чотири групи крові, і людську кров відповідної групи можна переливати шимпанзе. Цитологічним аналі­зом встановлено, що структура хромосом шимпанзе бага­то в чому подібна до структури хромосом людини; диплоїдний набір хромосом у клітинах шимпанзе становить 48 (у людини 46). Людиноподібні мавпи можуть хворіти на ті самі хвороби, що й людина, — тиф, сифіліс.

· Про походження людини від тварин свідчать і фак­ти, що належать до ембріології. В своєму розвитку заро­док людини проходить такі самі етапи, як і зародки інших хребетних тварин. На ранньому етапі ембріогенезу (3— 5 тижнів) зародок людини схожий на зародок інших хре­бетних: у нього закладаються зяброві щілини (як у риб), є хвіст, серце у вигляді трубки. В пізніші періоди ембріо­генезу (до 6-го місяця) зародок людини вкритий волос­сям.

Основні етапи еволюції людини. Людина і сучасні лю­диноподібні мавпи подібні між собою не лише за своїми морфологічними і фізіологічними особливостями, а й є близькими родичами. Вони утворюють дві різні гілки од­ного стовбура, тобто походять від одного спільного пред­ка. Такими предками були давні, вимерлі кілька мільйонів років тому, невеликі (завбільшки з собаку середнього роз­міру) мавпи, яких назвали пропліопітеками.

Пропліопітек

Гібон

Дріопітек

Орагнутанг

Горили

Австралопітеки

Шимпанзе

Синантропи

Неандертальці

Кроманьйонці

«Людська» лінія, або родина гомінід, характеризується важливою спільною ознакою - прямоходінням. Зрозуміло, що перехід до прямоходіння був пов'язаний зі зміною способу життя. Це сприяло вивільненню передніх кінцівок і розвиткові руки як органа праці.

У процесі становлення людини розрізняють три стадії, або фази: найдавніші люди, давні люди та перші сучасні люди. Ці стадії не змінювали одна одну з повним зникненням попередньої, а деякий час співіснували та конкурували між собою.

· Найдавніші люди. Перехідні форми від людиноподібних мавп до людини мали риси і мавп, і людини. Мавполюди виготовляли з каміння примітивні знаряддя праці: скребки, зубила, списи; користувалися вогнем і жили первісним стадом. Житла в них ще не було. До мавполюдей відносять людину умілу і людину прямоходячу (пітекантроп, синантроп). Учені припускають, що найдавніші люди вже мали зачатки мови.

· Давні люди(неандертальці), крім різноманітного кам'яного знаряддя, зокрема гострого з обох боків рубила, користувалися ще й кістяним (ножі, багатогранні наконечники та ін.). Спілкувалися вони за допомогою жестів і зачаткової членороздільної мови. Жили давні люди групами, одягалися в шкури. Останні давні люди жили серед перших сучасних людей і зникли близько 40-50 тисяч років тому.

· Перші сучасні люди (кроманьйонці) жили в побудованому власноруч житлі або печерах, на стінах яких знайдено малюнки із зображенням різних епізодів їхнього життя. На той час люди вже носили одяг, пошитий із шкур кам'яними або костяними голками. Знаряддя праці були оздоблені різьбою. Перші сучасні люди вміли шліфувати, свердлити, знали гончарську справу. Вони приручили тварин і вирощували рослини. Оберігаючи своїх нащадків - своє майбутнє та літніх людей - живих носіїв накопиченого досвіду (знання способів полювання, виготовлення зброї, традицій, звичаїв), люди набували здатності жертвувати собою на користь популяції, племені, сім'ї.

· Наші предки в результаті складного і тривалого процесу вдосконалення перетворилися на людей сучасного типу. Провідними і визначальними для їхнього життя стали суспільно-трудові відносини як основа організованого суспільства.

Вид Людина розумна має чітко виражені зовнішні ознаки, що історично виникли в період її активного розселення по планеті Земля та є наслідком пристосування до конкретних умов навколишнього середовища. Оскільки ці умови (клімат, особливості місцевості, температурний режим тощо) істотно відрізнялися, то в цілих групах людей, пов'язаних з певними районами, виникли специфічні зовнішні ознаки (відповідний колір шкіри, тип і колір волосся, форма носа, губ, колір і розріз очей тощо). Це сприяло виникненню рас.

Раса - це група людей, що має спільне походження і характеризується комплексом відповідних спадкових ознак, які сформувалися як пристосування до різних умов середовища впродовж багатьох поколінь.

Європеоїдна раса поширена в Європі, Передній Азії, Північній Африці й Північній Індії. Люди цієї раси мають світлу або смугляву шкіру, пристосовану до проникнення ультрафіолетових променів, пряме або хвилясте найчастіше світле волосся, вузький продовгуватий ніс, що сприяє зігріванню холодного повітря, тонкі губи, великі голубі або сірі очі.

Монголоїдна раса поширена в Азії, Північній і Південній Америці. Для людей цієї раси характерні світла шкіра, пристосована до північного клімату, оскільки може забезпечити в організмі синтез вітаміну Б в умовах малої інтенсивності сонячного світла, пряме темне волосся, широкий ніс, тонкі губи, вузький розріз очей і шкірна складка у внутрішньому куті ока (пристосування до постійних вітрів степу, що несуть пісок і пил).

До австрало-негроїдної раси, поширеної в Африці, Центральній і Південній Америці, належать також аборигени Австралії. Характерним для цієї расової групи є специфічний чорний колір шкіри, що захищає тіло від ультрафіолетових променів в умовах інтенсивного сонячного світла, кучеряве густе чорне волосся, широкий ніс, товсті губи, великі темні очі.

За основними ознаками, характерними для виду Людина розумна (об'ємом мозку, будовою кисті та стопи, формою хребта, будовою голосових зв'язок, інтелектуальними здібностями), раси абсолютно рівноцінні і перебувають на одному й тому самому рівні еволюційного розвитку. Це спростовує вигадки ідеологів расизму про «вищі» раси та нації. Усе сучасне людство - це один біологічний вид - Homo sapiens.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов