Формування дослідницьких умінь в учнів початкової школи в процесі вивчення галузі «Природознавство

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Формування дослідницьких умінь, досвіду пошукової діяльності учнів в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, але й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. У 1-2 класах під час знайомства з навколишнім світом школярі формують окремі уявлення про об'єкти природи, накопичують факти про стан погоди, рослини, тварини та різні пори року. Так, вчителька першого класу, проводячи досліди, вивчила з учнями три стани рідини, з’ясувала, що повітря є всюди, довела властивості води і її значення у житті людини. Саме таким чином, вона прищеплює бажання дітям пізнавати навколишній світ, дбати про чистоту повітря і бережно використовувати воду. Продовжуючи знайомство дітей з навколишнім середовищем, вчителька 2 класу сформулювала у дітей уявлення про кругообіг води в природі, експериментально довела, як відбувається випаровування і конденсація води. Аргументуючи свою спостережливість, учні другого класу розповідали про те, як утворюється лід на ставку та на дослідах показали властивості льоду. Саме підготовка і проведення дослідів розвиває творчі здібності учнів, їх уяву та вміння робити висновки. Діти готуються до вивчення у 3-4 класах самостійного предмета - природознавства. Сама назва предмета свідчить, що в ньому відбито систему знань неживої і живої природи, розкриваються основні закономірності, взаємозв'язки між елементами природи. Реалізація цієї ідеї, встановлення взаємозв'язків між живою і неживою природою супроводжується активною практичною діяльністю учнів, їх розумовим розвитком. Це досягається при вивченні нового матеріалу, при закріпленні, повторенні і перевірці знань, учням пропонуються питання, пізнавальні завдання, які потребують переважно не відтворення фактів й універсального визначення вже понять, а самостійного їх застосування для доказів, оперування природничими поняттями. Основною метою роботи у цьому напрямі є збереження та розвиток навичок дослідницької поведінки учнів початкової школи, як факт розвитку пізнавального інтересу й становлення мотивації до навчальної діяльності. А тому, вивчаючи тему «Ґрунт. З чого складається ґрунт», діти мали можливість всі властивості ґрунту побачити на дослідах і працюючи в парах, робити висновки про побачене, висловлюючи свої власні думки з спостереження у навколишньому середовищі.

Технологія проектування в галузі «Природознавство».

Працюючи над проектом у навчальному проекті з природничих наук, учні опановують комплексом умінь, (пізнавальних, практичних, оцінних), основами взаємодії один з одним і рефлексією, навчаються самостійно одержувати нові знання а також інтегрувати їх. Проект мусить відповісти на запитання: навіщо він створений? Наскільки новим постає бачення проблеми? Наскільки проект відповідає вимогам часу? Чи придатний він для втілення? Чи завершений, готовий до реалізації?

Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:

·реалізації учнями як дослідницьких, так і практичних завдань, дає їм можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства

;·розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації; допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності;

·метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;

·досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

Отже, проектне навчання –це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у навчальній діяльності. Точніше кажучи, в основі проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення.

Методика організації творчого проектування в процесі вивчення галузі «Природознавство».

Метод проектів – це освітня технологія, націлена на придбання учнями нових знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок за допомогою системної організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Працюючи над проектом у навчальному проекті з природничих наук, учні опановують комплексом умінь, (пізнавальних, практичних, оцінних), основами взаємодії один з одним і рефлексією, навчаються самостійно одержувати нові знання а також інтегрувати їх. Проект мусить відповісти на запитання: навіщо він створений? Наскільки новим постає бачення проблеми? Наскільки проект відповідає вимогам часу? Чи придатний він для втілення? Чи завершений, готовий до реалізації?

Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:

·реалізації учнями як дослідницьких, так і практичних завдань, дає їм можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства

;·розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації; допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності;

·метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;

·досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

Отже, проектне навчання –це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у навчальній діяльності. Точніше кажучи, в основі проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення

Технологія навчання в групах на уроках природознавства.

Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями.
Учитель в груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, тому що педагог безпосередньо втручається у роботу груп тільки в тому разі, якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до вчителя. Це їхня спільна діяльність. Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці.
Відомо, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя і набагато простіше — до ровесників.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці.

Таким чином, групова форма навчальної діяльності в порівнянні з іншими організаційними формами має низку значних переваг:
1) за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
2) висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
3) формується вміння співпрацювати;
4) формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
5) розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности