Контроль та оцінка навчальних досягнень учнів початкових класів з образотворчого мистецтва

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 28Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Перевірка знань учнів - складова частина навчального процесу. Вона позитивно впливає на засвоєння програмового матеріалу, сприяє поліпшенню організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищує їх відповідальність за якість навчання. В процесі навчання контроль потрібний насамперед вчителю. Для того, щоб проаналізувати, наскільки успішно засвоюється навчальний матеріал, виявити і ліквідувати прогалини у знаннях учнів.

Контроль дуже важливий для учнів. Він допомагає їм об'єктивно оцінити свої знання, уміння, спонукає до систематичного навчання, вимагає навичок самостійної роботи, формує суспільнозначущі мотиви навчання. Контроль безпосередньо пов'язаний з цілевстановленням та аналізом. Важливо виявити якість засвоєних знань, встановити, які одержані уміння та навички практичної діяльності; виявити, наскільки ефективні методи та організаційні форми навчання, що використовувались. якщо необхідно, прийняти відповідні заходи щодо їх корекції. Педагогічна цінність контролю полягає в тому, що він демонструє всебічну інформацію про знання (повнота, глибина усвідомлення, міцність, дієвість) та вміння учнів і дозволяє оцінити ефективність навчальної роботи кожного з них.

Поряд із контролем якості навчання слід розглянути і оцінку, яка має два аспекти:

· оцінка як процедура оцінювання якої-небудь дії (діяльності);

· оцінка як вираження в умовних знаках-балах, а також в оцінних судженнях вчителя ступеня засвоєння учнями знань, умінь, навичок, встановлених програмою.

Контроль якості навчання з образотворчого мистецтва здійснюється через поточне оцінювання результатів діяльності на уроках: тематичне оцінювання - на основі залікових тематичних робіт (на яке виділяється два чи, при необхідності, більше уроків); підсумкове оцінювання (семестрове) - на підставі тематичних атестацій.

Залікові тематичні роботи можуть здійснюватися у вигляді:

· практичної роботи;

· зображення композицій на великому форматі (АЗ);

· залікових у років наприкінці теми;

· рефератів та дослідницької роботи за темою, що вивчається;

· заліку^: у формі індивідуальної чи групової практичної роботи;

· культурологічних ігор-заліків за змістом вивченого матеріалу;

· захисту власних проектів учнів та ін.

Оцінювання навчальних досягнень учнів грунтується на позитивному ставленні до кожного учня. Оцінюється не рівень невдач, недоліківпрорахунків, а рівень досягнень порівняно з попередніми досягненнями (враховується рівень знань, уявлень; ставлення та оцінювальна аргументація; художньо-практичні уміння і навички).

Підсумкова оцінка, що виставляється учневі на підставі поточного і тематичного оцінювання, повинна виявляти кінцевий результат роботи учня протягом семестру чи навчального року, а не бути механічно виведеним середньоарифметичним балом.

В оцінюванні досягнень учнів із візуального виду мистецтва слід надавати перевагу перевірці практичних умінь і навичок, оцінюючи їх за стимулювально-мотиваційною функцією: насамперед сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здібностей емоційно - естетично реагувати на нього і знаходити особистісний смисл, стимулювати потребу в художньо-творчій самореалізації.

Вибір показників для оцінювання зображувальних робіт залежить від типу головного практичного завдання уроку (практично-навчальне, практично-виражальне чи комбіноване).

Практичні навчальні завдання оцінюються за такими критеріями:

· рівень засвоєння та відтворення основних навчальних проблем (передача форми, кольору, пропорцій, положення, розміщення на площині, перспективних особливостей);

· композиційна виразність роботи (формат, розмір і рівновага зображення);

· рівень оволодіння технікою зображення (графічною, живописною тощо).

В оцінюванні практичних виражальних завдань головними є:

· оригінальність роботи, творчий підхід (вияв уяви, фантазії у створенні власного художнього образу);

· вміння створити певний настрій, характер (свідоме творче застосування виражальних засобів - вибір колориту, освітлення, перспективи тощо);

· композиційні особливості (формат, композиційний центр, плановість, динаміка ритм тощо);

· вміння застосувати особливості художньої техніки.

Крім умінь і навичок з практичної художньої діяльності; перевірки та оцінювання досягнень учнів повинні стати:

· вміння сприймати і розуміти, аналізувати твори мистецтва та висловлювати власне естетичне ставлення до побаченого;

· елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, основні поняття і терміни; творчість митців.

У 1 класі визначаються лише загальні рівні засвоєння учнями матеріалу - початковий, середній, достатній і високий, забезпечуючи безбальне оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно починати з 2-4 класу, керуючись певними критеріями і вимогами щодо їх засвоєння для кожного з рівнів [53].

З-поміж форм оцінювання перевагу слід надавати:

· фронтальному опитуванню;

· виконанню групових, колективних та індивідуальних практичних завдань;

· ігровим ситуаціям (вікторина, кросворд або тест в ігровій формі).

Мета використання тестових запитань:

· добір запитань, які потрібні для розкриття конкретної теми уроку;

· вибір і групування запитань для створення на уроці ігрових ситуацій, (хто дасть більше правильних відповідей на запитання);

· підготовка циклу запитань для кожного класу на урок.

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу:

І рівень - початковий (пізнавальний), на якому учень розпізнає та відтворює окремі факти, елементи об єктів при повторному сприйнятті, раніше засвоєної інформації про них, або дій з ними. Оцінювання на цьому рівні відбувається в межах від 1 до 3 балів;

II рівень - середній (репродуктивний), на якому учнем здійснюється репродуктивна дія (копія) шляхом самостійного відтворення і застосування інформації про раніш засвоєну основу для виконання відомої дії у типовій ситуації. На цьому рівні учень може одержати від 4 до 6 балів;

III рівень - достатній (конструктивно-варіативний). У цьому випадку відбувається суб'єктивно нова інформація в процесі самостійної побудови або трансформації відомої основи для виконання нової дії у нетиповій ситуації. Оцінка навчальних досягнень учнів визначається від 7 до 9 балів;

IV рівень - високий (творчий). Результатом діяльності на цьому рівні є самостійне конструювання орієнтаційної основи дії (знання - трансформації), в процесі цієї діяльності створюється об'єктивно нова інформація. Відповідна оцінка на цьому рівні - від 10 до 12 балів

Застосування сучасних методик організації й проведення контролю вимагають високого рівня науково-методичної підготовки та професійної майстерності вчителя, тому впровадження науково обгрунтованого контролю мусить стати стимулом підвищення професійного рівня всього педагогічних кадрів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І: Загально-дидактичні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі

Тема 5. Зміст і методика позакласної, позаурочноїта позашкільної роботи з образотворчого мистецтва з молодшимишколярами

План викладу матеріалу

5.1. Мета та основні завдання естетичного виховання у позаурочній, позакласній роботі та позашкільних навчальних закладах.

5.2. Принципи організації позаурочної, позакласної та позашкільної освіти з образотворчого мистецтва.

5.3. Позаурочна робота з образотворчого мистецтва у початкових класах.

5.4. Позакласна робота з образотворчого мистецтва з учнями молодшого шкільного віку.

5.5. Позашкільна освіта художньо-естетичного спрямування учнів початкової школи.

Література до теми

1. Алехин А.Д. Изобразительное искусство: Художник. Педагог. Школа/А. Д.Алехин. -М, 1984. -160 с.

2. Богомолов Н.С. Скульптура на занятиях в школьном кружке /Н.С.Богомолов. -М, 1986. -126 с.

3. Ганнусеико Н.О. З досвіду художньо-естетичного виховання учнів у шкільних музеях /Н.О.Ганнусенко //Мистецтво та освіта. -1999. - №4. -С. 24-28

4. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и дсйствитсльности /И.Ф.Гончаров -М.: Педагогика, 1986.-236 с.

5. Державний стандарт галузі «Художня культура» //Мистецтво та освіта. -1997. -№3. -С.2-10.

6. Кохно Т. Естетичне виховання молодших школярів у позакласній роботі /Т.Кохно //Початкова школа. -2008. -№5. -С. 16-18.

7. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальних классах /В.С.Кузин -М., 1984. -319 с. Ламонова О. Знайомтесь: художній факультет КДАМ /О.Ламонова //Мистецтво та освіта. - 1998. - №1. - С.28-39.

9. Оновлення змісту, методів та організаційних форм художньо - естетичного виховання учнівської та студентської молоді. Наукові записки Рівненського педінституту. Випуск 3 //Збірник наукових праць під ред. Тищука В.І. - Рівне: РДПІ, 1998. - 169 с.

10. Ростовцев Н.Н. Изобразительное искусство с методикой преподавания в начальних классах /Н.Н. Ростовцев. -М, 1979. - 348 с.

Ключові слова: позакласна робота, позаурочна робота, позашкільна навчально-виховна робота з художньо-естетичного виховання, година спілкування з мистецтвом, гурток художньої творчості, художня студія, виставка, музей декоративно-ужиткового мистецтва, художня школа.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология