Облік цінних паперів у портфелі банку до погашення.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 8Следующая ⇒

Вкладення банку в асоційовані і дочірні компанії визнаються фінансовими інвестиціями, тому обліковуються за рахунками класу 4 «Фінансові та капітальні інвестиції» у розрізі груп 410 «Інвестиції в асоційовані компанії» і 420 «Інвестиції в дочірні компанії».

Інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, у якому об’єкт інвестування набуває ознак асоційованої або дочірньої компанії.

Для визначення суми коригування балансової вартості інвестицій в асоційовані і дочірні компанії, що обліковуються за методом участі в капіталі, необхідно визначити частку банку в чистому прибутку (збитку) емітента за звітний період і частку банку у змінах власного капіталу емітента за звітний період.

Сума частки банку у чистому прибутку (збитку) емітента визначається пропорційно до частки банку у статутному капіталі емітента і обліковується проведенням:

Дебет рахунки груп 410, 420;

Кредит рахунку 6310 П Дохід від інвестицій в асоційовані компанії;

Кредит рахунку 6311 П Дохід від інвестицій в дочірні компанії.

Якщо емітент звітує про збитки, то це свідчить про зменшення вартості і фінансової інвестиції. В обліку фіксується запис:

Дебет рахунку 7310 А Втрати від інвестицій в асоційовані компанії;

Дебет рахунку 7311 А Втрати від інвестицій в дочірні компанії;

Кредит рахунків груп 410, 420 (у розрізі емітентів).

Паралельно із розрахунком збільшення (зменшення) вартості інвестицій на основі питомої ваги чистого прибутку емітента, що належить інвесторові, визначається частка банку у зміні загальної величини власного капіталу емітента. Певна річ, зміни за рахунок чистого прибутку другий раз не враховуються.

Збільшення (зменшення) інвестиції фіксується через запис за рахунком 5103 П Результати переоцінки інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.

У таблиці 8.2. наведено комплекс рахунків, що забезпечують відображення в обліку операцій банків з цінними паперами.

Таблиця 8.2.

Рахунки для обліку інвестицій банку у цінні папери

Тема 12. Облік операцій банку в іноземній валюті

1. Вплив мультивалютного принципу побудови плану рахунків бухгалтерського обліку на облікову процедуру банків за операціями в іноземній валюті.

2. Облік операцій в іноземній валюті на дату операції

3. Валютна позиція банку та її врахування в бухгалтерських записах за операціями в іноземній валюті

4. Методика обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб банку на дату розрахунку.

5. Облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні за дорученням клієнтів на дату розрахунку

6. Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки активів

і зобов’язань в іноземній валюті

1. Вплив мультивалютного принципу побудови плану рахунків бухгалтерського обліку на облікову процедуру банків за операціями в іноземній валюті.

Облікове супроводження операцій в іноземній валюті здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 17.11.2004 р. за №555.

В методиках обліку операцій в іноземній валюті враховано всі основні принципи та методологічні підходи, що запровадженні у вітчизняну банківську практику в процесі реформування системи бухгалтерського обліку та звітності.

Важливими елементами методики обліку операцій в іноземній валюті є: курси валют (офіційний та ринковий), часові періоди (дата операції, дата розрахунку), процедура переоцінки монетарних статей у зв’язку зі зміною офіційного курсу гривні по відношенню до інших валют, за якими ці статті обліковуються в аналітичному обліку.

Основним принципом обліку операцій в іноземній валюті є принцип мультивалютності. Це означає, що зміст всіх здійснюваних банком операцій, незалежно від того, у якій валюті проводяться розрахунки за операцією (у національній чи іноземній) в обліку відображається з огляду на економічний зміст операції, а не її юридичну форму. У цьому зв’язку валюта розрахунку за операцією віднесена до обов’язкових параметрів аналітичного обліку. Цифровий код валюти відповідно за загального класифікатора валют країн світу є обов’язковим елементом аналітичних рахунків. Часові терміни у правилах конкретизуються з таких позицій.

Дата розрахунку – дата з якої актив передається банку або банком.

Дата операції – дата, з якої банк зобов’язується придбати або продати актив.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме: в номінальній сумі іноземної валюти та її гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Під час первісного визнання, операції в іноземній валюті відображаються у валюті звітності (грошовій одиниці України) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат).

Певна річ, протягом часу обліковування операцій в іноземній валюті за статтями балансу, офіційний курс гривні до іноземних валют може змінюватися, що зумовлює потребу у їх переоцінці на кожну наступну, після визнання, дату балансу.

За цією процедурою важливо враховувати такі правила:

- усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату балансу.

Під монетарними статтями розуміємо статті балансу про грошові кошти, а також про активи і зобов’язання, які підлягають отриманню або сплаті (відповідно до термінів за конкретними угодами) у фіксованій сумі грошей або їх еквіваленті.

Відповідно решту статей балансу відносимо до немонетарних статей, які в балансі можуть обліковуватися:

а) за собівартістю;

б) за справедливою вартістю.

З урахуванням зазначеного, окреслюємо ще інші правила визнання статей балансу на дату його складання, а саме:

- немонетарні статті, що обліковуються за собівартістю відображаються у бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання, тобто на дату здійснення операції. Іншими словами, під процедуру переоцінки ці статті не підпадають;

- немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, в бухгалтерському обліку фіксуються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості. Це зумовлює потребу в їх переоцінці щоразу, за зміни справедливої вартості.

За ринковим курсом в обліку фіксуються операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку як за дорученням клієнтів, так і за власною ініціативою банку. Пункти обміну валют уповноважених банків щодо операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, і обмінні каси банків також працюють за ринковим курсом.

Решта операцій в обліку фіксуються за офіційним валютним курсом на дату здійснення операції. Йдеться про такі операції:

- з обліку доходів, витрат, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті;

- усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку;

- облік внесків до статутного капіталу в іноземній валюті;

- сплата авансу в разі придбання за іноземну валюту основних засобів, фінансових активів, товарно-матеріальних цінностей;

- одержання авансу (попередньої оплати) при наданні послуг, реалізації немонетарних активів.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности