Тип місцевості за характером і ступеню зволоження

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

Примітки до табл. 3.6. 1. Ділянки місцевості, де залягають піщано-гравійні або піщані ґрунти (за виключенням дрібних пилуватих пісків) потужністю більше 5 м при знаходженні рівня ґрунтових вод на глибині більше 3 м в II, III зонах і більше 2 м в IV зоні, відносяться до 1-го типу незалежно від наявності поверхневого стоку (при відсутності тривалого підтоплення). 2. Ґрунтові води не впливають на зволоження верхньої товщі у випадку, якщо їх рівень у передморозний період знаходиться нижче глибини промерзання не менше ніж на 2 м в глинах, суглинках важких пилуватих і важких; на 1,5 м – в суглинках легких пилуватих і легких, супісках легких, легких великих та пісках пилуватих. 3. Поверхневий стік рахується забезпеченим, якщо ухили поверхні ґрунту в межах смуги відводу більше 2 ‰.

Побудування проектної лінії починають з нанесення на поз­довжній профіль контрольних точок: відміток осі земляного полотна на ділянках траси в залежності від дорожньо-кліматичної зони і відміток у місцях улаштування водопропускних споруд (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Дорожньо-кліматичні зони

Ґрунт, що використовується для насипу	Мінімальне піднесення низу дорожнього одягу над рівнем води і поверхнею землі для доріг, розташованих в дорожньо-кліматичних зонах, м
II	III	IV
Пісок середній і дрібний, супісок легкий крупний
Пісок пилуватий, супісок легкий
Супісок пилуватий і важкий пилуватий, суглинок легкий, легкий пилуватий і важкий пилуватий
Суглинок важкий, глини

Примітка. В чисельнику наведено піднесення низу дорожнього одягу над рівнем ґрунтових або тривалого (більше 30 діб) стояння поверхневих вод, у знаменнику – піднесення низу дорожнього одягу над поверхнею землі на ділянках з незабезпеченим поверхневим стоком або над рівнем короткочасного (менше 30 діб) стояння поверхневих вод.

На переломах поздовжнього профілю траси автодороги, в яких алгебраїчна різниця суміжних ухилів D і = і ₁ – і ₂ > 3 % і бісектриса кута більше 0,05 м, передбачають вертикальні криві (рис. 3.10).
Випуклі криві влаштовують для забезпечення плавного переходу з одного ухилу до іншого і покращення умов видимості на автодорозі, ввігнуті криві – для пом’якшення товчка на ввігнутому профілі траси.

Рис. 3.10. Елементи вертикальної кривої

З достатньою для практичних цілей точністю елементи вертикальних кривих обчислюють за наближеними формулами.

Радіус випуклої кривої:

,

де: S – відстань видимості дороги; d – підвищення очей водія над рівнем дороги (1,8 м – для вантажних автомобілів і 1,2 м – для легкових).

Радіус ввігнутої кривої:

,

де: V – розрахункова швидкість автомобіля; а _Ц £ 0,5 м/с² – відцентрове прискорення.

Тангенс кривої Т та її довжина К:

; К= 2 Т.

Бісектриса кривої Б та її ординати y:

; .

Для збору і відведення води від автодороги, а також для осушення земляного полотна і дорожнього одягу застосовують водовідвідні пристрої та водопропускні споруди.

До водовідвідних пристроїв відносять кювети, нагірні і відвідні канави, випарювальні басейни.

До водопропускних споруд відносять мости, труби, фільтруючі насипи, лотки.

Характер пристроїв водовідведень і водопропускних споруд залежить від району будівництва і терміну експлуатації автодороги, пір року, рельєфу місцевості і ґрунтових умов.

Для відведення дощових і талих вод в кювети або бічні резерви поверхні проїзної частини і узбочин надають поперечні ухили: проїзної частини – 2-3 %, узбочин – 3-4 %.

Кювети влаштовують для відведення води та скидання її в понижені місця рельєфу або у водотоки, що перетинають дорогу. Поздовжній ухил кюветів повинен бути не менше 0,5 %. Коли скидання води з кюветів утруднено, влаштовують відвідні канави, по яких воду відводять від автодороги у водоймища, яри, водотоки чи випарювальні басейни.

Нагірні канави влаштовують для перехоплення дощових і талих вод на узгір'ях і скидання їх в понижені місця рельєфу.

Водопропускні труби на автодорогах всіх категорій споруджують, як правило, із збірних залізобетонних елементів (рис. 3.11.) або використовують металеві чи азбоцементні труби великого діаметра або зводять з місцевого каменю кладкою на розчині. Тимчасово (на термін не більше двох років) дозволяється зводити дерев'яні водопропускні труби.

На водотоках з малою витратою води застосовують фільтруючі насипи (рис. 3.12), а в гірських умовах для пропуску періодично діючих невеликих водотоків поверх дороги – лотки з кам'яною або бетонною вимосткою дна.

Рис. 3.11. Кругла залізобетонна труба діаметром 0,5 – 0,7 м:

1 – циліндрові ланки; 2 – гідроізоляція (бітумна або глиняна);
3 – насип; 4 – портальний оголовок; 5 – кам'яна вимостка;
6 – щебенева підготовка; 7 – гравійно-піщана основа (подушка);
d – діаметр труби

Рис. 3.12. Фільтруючий насип:

1 – земляне полотно; 2 – кам’яна накидка; 3 – глиняна ізоляція завтовшки 0,1 м; РРПВ – розрахунковий рівень підпертої води

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов