Завоювання незалежності країнами Південно-Східної Азії.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 9Следующая ⇒

Становлення нових політичних режимів

5 год.

(Індонезія, Філіппіни, Бірма)

Звільнення Індонезії, Філіппін, Бірми від японської окупації. Назрівання конфлікту з колоніальними державами. Особливості економічного та політичного розвитку після проголошення незалежності. Утворення СЕАТО.

Філіппіни

Посилення міжетнічних і міжкланових протиріч у 60-70-х рр. ХХ ст. Зростання сепаратизму. Встановлення диктатури Ф.Маркоса. Доктрина “нового суспільства” та “нової республіки”. Зростання антиамериканських настроїв.

Криза 1986 р. і шляхи її вирішення.

Рекомендована літерутура:

Андреев Ю.А. Филиппины: от диктатуры к демократии. – М., 1990.

Барышникова О.Г., Левтова Ю.О. Филиппины и США: 200 лет противостояния. – М., 1993.

Голубева Е.В. Государственная бюрократия и политика: Индонезия. Филиппины, 70-80-е годы. – М., 1988.

Мьянма (Бірма)

Переворот 1962 р. та встановлення військової диктатури. “Бірманський шлях до соціалізму”. Загострення соціальних протиріч. Зміни політичного курсу на сучасному етапі.

Рекомендована література:

Заказникова Е.Л. Юго-Восточная Азия: в поисках лучшего будущего. – М., 1991.

Особливості розвитку малих країн регіону Південної Азії

Надання статусу домініону Цейлону (Шрі-Ланка). Проголошення республіки 1972 р. Роль буддизму у суспільно-політичному житті країни. “Сингальський демократичний соціалізм”. Загострення міжетнічних протиріч. Сингало-тамільський збройний конфлікт.

Королівство Непал. Князівства Бутан і Сіккім. Отримання незалежності Мальдивами.

3. Кашмірська проблема та індо-пакистанські конфлікти. 2 год.

4. Бангладеш: особливості економічного та політичного розвитку. 2 год.

Проголошення незалежності 1971 р. Курс на націоналізацію економіки. Аграрна реформа. Труднощі соціально-економічного розвитку та нестабільність політичної ситуації. Демографічні проблеми.

Рекомендована література:

Індія

Акин С. Ю. Политический режим в современной Индии: сущность, особенности и тенденции развития // Государство и право. – 1995. – № 4.

Бельский А. Г., Фурман Д. Е. Сикхи и индусы: Религия, политика, терроризм. - М., 1992.

Ванина Е. Ю. Индия: страна и её регионы. - М., 2000.

Верма Ш. Портрет Раджива Ганди - М., 1988.

Володин А. Г., Шаститко П. М. «Пусть не обманет надежда!»: Жизнь и борьба Джавахарлала Неру. - М., 1990.

Гопал С. Дж. Неру: биография. - В 3-х тт. - М., 1990.

Горев А. В., Зимянин М. В. Неру.- М., 1988.

Горев А. В. Роса на лотосе. Индира Ганди: мечты и свершения. - М., 1987.

Гусева Н. Р. Индия: Общество и традиции. - М., 1990.

Гунта П. Мать Индии. Политическая биография И. Ганди. – М., 1992.

Датт В. П. Внешняя политика Индии. - М., 1988.

Индия 80-х годов: Тенденции социально-политического развития. - М., 1990.

Корнеев В. Л. Индия: 80-е годы. - М., 1986.

Лунев С. И. Индия и США: международные отношения. - М., 1987.

Митрохин Л. В. Индия: вступая в ХХІ век. - М., 1987.

Орлов Ф. Ядерные искушения и реальная политика // Азия и Африка сегодня. – 1996. – № 8.

Поліха І. З. Індія: від кишенькових партій до реальної багатопартійності // Політика і час. – 1996. – № 9.

Празаускас А. А. Этнос, политика и государство в современной Индии. - М., 1990.

Ульяновский Р. А. Аграрная Индия между мировыми войнами. Опыт исследования колониально-феодального капитализма. - М., 1981.

Ульяновский Р. А. Три лидера индийского народа: Мохандас Карамчанд Ганди, Джавахарлал Неру, Индира Ганди. - М., 1986.

Черновская В. Предпринимательские организации и гражданское общество в Индии и России // МЭМО. – 1997. – № 2.

Чиеров А. И. Дж. Неру и независимая Индия: Очерки общественного развития страны в 50-70-е годы.- М., 1990.

Экономическое, социальное и политическое развитие Индии (1947 – 1987). Сб. ст., – М., 1989.

Пакистан

Белокреницкий В. Я. Капитализм в Пакистане: История социально- экономического развития (середина ХІХ-ХХ в). - М., 1988.

Ганковский Ю. Экономические трудности, этнические проблемы // ААС. – 2001. – № 1.

Москаленко В. Мохамед Зия Уль-Хак // ААС. – 1989. – № 4 – С. 33 – 37.

Москаленко В. Пакистан и Индия: две страны, один конфликт // ААС. – 2001. – № 1.

Морозов П. Пакистан. Эхо 1947 г. продолжает звучать и поныне // ААС. – 2001. – № 2– 3.

Плешов О. В. Пакистан: религия и политика // Восток. – 2000. – № 4.

Пономарёв Ю. А. История Мусульманской лиги Пакистана. - М., 1987.

Родионов А. А. Записки посла Пакистана // НИИ. – 1997. – № 1.

Родионов А. Зульфикар Али Бхутто // ААС. – 1995. – № 7 – 8.

Сумский В. В. Национализм и авторитаризм: политико-идеологические процессы в Индонезии, Пакистане, Бангладеш. - М., 1987.

СССР и Пакистан. – М., 1984.

5. Політична криза в Індонезії 1997-1998 рр. 2 год.

Рекомендована література:

Барковский Е.Ю. Локальный национализм: истоки и судьбы. (Суматра).- М. 1992.

Бычков А. Система расширенной автономии // ААС.- 2000.- № 9.- С. 22 – 23.

Волжин Н. П. Индонезия: внешняя политика «нового порядка». - М., 1987.

Голубева Е. В. Государственная бюрократия и политика: Индонезия и Филиппины 70-80 - е гг. - М., 1988.

Другов А. Величие и трагедия «одинокого орла» (первый президент независимой Республики Индонезии – А. Сукарно) // ААС. – 2002. –№ 12. – С. 24-31.

Другов А. Ю. Политическая власть и эволюция политической системы в Индонезии (1965-1988). - М., 1989.

Другов А.Ю. Массовое насилие в Индонезии: социальные, культурные и политические корни // Восток. - 2000. С. 50 – 60.

Другов А.Ю. Сукарно (к 100-летию со дня рождения) // Восток. – 2001. – №3. – С. 94-101.

Заказникова Е.П. Юго-Восточная Азия: в поисках лучшего будущего. – М.: Наука, 1991.

История Индонезии: в 2-х тт. - М., 1992. - Т. 2.

История Индонезии: Учебник для вузов. – М.: МГУ, 1992-1993. – Ч.2.

Капица М., Милётин Н. Сукарно: политическая биография. - М., 1979.

Сапронова М.А. К истории разработки программы «Новый путь для Республики Индонезия» // Восток. – 2003. – №5. – С. 52-65.

Соколевский М. Индонезия: испытание демократией // ЗН.- 1999.- 12 июня С. 5.

Сумский В. В. Национализм и авторитаризм: политико-идеологические процессы в Индонезии, Пакистане, Бангладеш. - М., 1987.

Урляпов В. Ф. Индонезия и международные отношения в Азиатско-Тихоокеанском регионе. - М., 1993.

Питання до модульного контролю:

1. Японія в період американського окупаційного режиму (1945-1951 рр.). Сан-Франциський мирний договір. Фактори прискореного економічного росту Японії.

2. Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Японії у др. пол. ХХ ст.

3. Звільнення Індонезії, Філіппін, Бірми від японської окупації. Конфлікт з колоніальними державами. Особливості економічного та політичного розвитку Філіппін та Бірми після проголошення незалежності.

4. Режим «скерованої демократії» в Індонезії: причини встановлення. Сутність і протиріччя.

5. Індонезія в період «нового порядку».

6. Економічний розвиток Індії в др. пол. ХХ ст.

7. Економічний розвиток Пакистану в др. пол. ХХ ст.

8. Основні етапи та форми політичної боротьби в Індії в 70-х-90-х рр. ХХ ст.

9. Основні етапи та форми політичної боротьби в Пакистані в 70-90-х рр. ХХ ст.

10. Індо-пакистанські конфлікти та їхні наслідки.

Плани семінарських занять

МОДУЛЬ ІІІ

Семінар 1.

ІРАН В ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ МОХАММЕДА РЕЗА ПЕХЛЕВІ

2 год.

Спроби посилення влади шаха (1954-1950 рр.).

Боротьба за націоналізацію нафтової промисловості на початку 1950-х рр.

Укріплення шахського режиму та “Біла революція” в Ірані.

3.1. Реформи в економіці:

- сільське господарство;

- промисловість.

3.2. Реформи в політичній області та сфері побуту.

3.3. Характер, результати та значення реформ.

 

Реферат:

Політичний портрет Хомейні.

Література до реферату:

Агаев С.Л. Рухолла Мусави Хомейни // ВИ. – 1989. – № 6.

Владимиров В. Аятолла Хомейни – “красный аятолла” // ААС. – 1991. – № 12.

Любин И. Рухолла Хомейни // ЭП.– 1998. – № 28.

Хомейни. Без обмана нет веры // НВ. – 1993. – № 15.

 

Методичні рекомендації:

Звернути увагу, що реформи шаха (так звана “біла революція”) виявились зіткненням процесу вестернізації з традиційним ісламським суспільством. При цьому економічний розвиток випереджав соціальний, високі темпи перетворень прискорили соціальний вибух. Головним протиріччям в розвитку Ірану у той час було протиріччя між цілями реформ та їхньою конкретною реалізацією за умов суспільства східного, глибоко релігійного та порівняно відсталого. Тому в ході реформ режим поступово ставав перепоною на шляху поступового розвитку іранського суспільства.

Рекомендована література:

Агаев С. Л. Иран в прошлом и настоящем. (Пути и формы революционного процесса). – М., 1981.

Агаев С. Л. Иран между прошлым и будущим. - М., 1987.

Арабаджян З. А. Иран: власть, реформы, революции (XIХ-ХХ вв.) - М., 1991.

Арабаджян З.А. Противостояния империям в Иране (1918-1941). - М., 1996.

Ахмедзянов А.И. Иран, каким я его видел (1968-1978). – М., 1990.

Васильев Л.С. Экономическое развитие Ирана в 60-70-е гг. // Васильев Л.С. История Востока. В 2-х т. - М., 1998. – Т.2. – С. 165-168.

Виноградов А. От шаха до Хомейни // Знамя. – 1987. – №1. – С.170-197.

Годс М.Р. Иран в ХХ век: политическая история – М.: Наука, 1994.

Гребнев А.М. Иран 60-70-х гг.: восприятие буржуазной культуры Запада // Народы Азии и Африки. – 1984. – №4.

Иванов М.С. Антинародный режим Пехлеви в Иране // Вопросы истории. – 1980. – №11.

Иванов М. С. Иран в 60-70-е гг. ХХ вв. - М., 1977.

Иванов М.С. Новейшая история Ирана. – М., 1965.

Иран: история и современность. – М., 1983. – С. 138-151.

Иранская революция: причины и уроки. - М., 1989.

История Ирана. – М.: МГУ, 1977.

Клешторина В. В. Иран 60 – 80-х гг.: От культурного плюрализма к исламизации духовных ценностей. - М., 1990. – Гл. 2.

Скляров Л. Е. Иран 60-80-х годов: Традиционализм против современности. Революция и контрреволюция. - М., 1993.

Ушаков В.А., Шестопалов В.Я. Кто организовал в Иране переворот 1953 года // Вопросы истории. – 1980. - № 4. - С.181-186.

Школьников Б.А. Иран в конце 50-х-начале 60-х годов ХХ в. – М., 1985.

 

Семінар 2.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология