Розбиття IP мережі на підмережі рівного розміру

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

Розбити IP мережу на задану кількість підмереж з однаковою кількістю вузлів (підмереж рівного розміру). Варіанти завдань для самостійного рішення наведені в таблиці 2.1.

Варіанти завдань для самостійного рішення

Таблиця 2.1 - Варіанти завдань для самостійного рішення

Приклад рішення задачі № 1 (варіант № 0)

1. Визначаємо число одиниць у масці 255.255.255.240, для чого записуємо її у двійковому виді (рекомендується запам'ятати, що число 255 у двійковому виді представляється вісьма одиницями):

Приклад перетворення четвертого байту IP адреси (11110000)

(128+64+32+16=240).

Отримуємо, що

{255.255.255.240}₁₀ = {11111111.11111111.11111111.11110000}₂.

Таким чином, число одиниць у масці дорівнює 28, а це значить, що число біт в IP адресі, що виділяється під номер мережі також дорівнює 28, тобто . Далі запишемо мережу в більше зручному виді: 192.168.0.0/28.

2. Тепер визначимо число біт в IP адресі, що виділяється для нумерації вузлів мережі:

,

де - довжина поля номера мережі.

3. Знаходимо кількість вузлів у мережі:

.

Цифра 2 тут віднімається тому, що не використовуються дві IP адреси: адреса вузла, що складається із всіх нулів (використовується для позначення номера мережі) і адреса вузла, що складається із всіх одиниць (широкомовна адреса не може використовуватися для конкретного вузла).

4. Записуємо усі IP адреси заданої мережі до таблиці 2.2 в десятковому виді, а до таблиці 2.3 – в двійковому.

Таблиця 2.2 – Перелік IP адрес мережі 192.168.0.0/28

Таблиця 2.3 – Перелік IP адрес мережі 192.168.0.0/28 в двійковому виді

Далі розбиваємо IP мережу 192.168.0.0/28 на 2 підмережі. Для цього виконуємо такі дії.

5. Знаходимо кількість бітів, що будуть визначати номер підмережі (будемо вважати, що використовуються маршрутизатори, які підтримують номера підмереж, що складаються із всіх нулів й одиниць згідно RFC 1878 - сучасні маршрутизатори):

.

6. Визначаємо довжину розширеного мережевого префіксу (рисунок 1.2), який буде складатися з числа бітів, що визначають номер мережі та числа бітів, що визначають номер підмережі. Для нашого прикладу , а . Таким чином, знаходимо число бітів у розширеному мережевому префіксі:

.

7. Записуємо маски підмереж. Число бітів у розширеному мережевому префіксі буде дорівнювати числу одиниць у масках, що дозволяє записати необхідні маски для двох підмереж (маски будуть однаковими /29):

{255.255.255.248}₁₀ = {11111111.11111111.11111111.11111000}₂.

8. Знаходимо кількість бітів, що будуть використовуватися для нумерації вузлів в підмережах:

.

9. Знаходимо кількість вузлів в підмережах:

.

10. Записуємо усі IP адреси двох підмереж до таблиці 2.4. Відмітимо, що з цієї таблиці виходить, що IP адреси двох підмереж 192.168.0.0/29 та 192.168.0.8/29 складають адресний простір мережі 192.168.0.0/28 і кожний конкретний IP адрес входить тільки до однієї з підмереж, тобто є унікальним.

Таблиця 2.4 – Результат розбиття IP мережі 192.168.0.0/28 на дві підмережі 192.168.0.0/29 та 192.168.0.8/29

Задача № 2

Розбиття IP мережі на підмережі нерівного розміру

Розбити IP мережу на задану кількість підмереж з різною кількістю вузлів (підмереж нерівного розміру). Варіанти завдань для самостійного рішення наведені в таблиці 3.1.

Варіанти завдань для самостійного рішення

Таблиця 3.1 - Варіанти завдань для самостійного рішення

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры